Нові "Герані" стали складнішою ціллю для ППО України — FT

Росія почала активніше використовувати нові реактивні ударні безпілотники "Герань-4" та "Герань-5", які через вищу швидкість і вдосконалені системи наведення становлять значно складнішу ціль для української протиповітряної оборони. За оцінкою представників Повітряних сил України, ефективність перехоплення таких дронів помітно нижча, ніж у попередніх моделей.

Про це йдеться в матеріалі Financial Times.

За словами експертів, Росія останніми роками не лише нарощувала виробництво безпілотників, а й активно вдосконалювала їх безпосередньо за результатами застосування на фронті. Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень Катерина Бондар зазначила, що Москва фактично зосередила значні ресурси на розвитку цієї системи.

"Вони спрямували всі свої зусилля, ресурси, гроші й таланти на одну цю систему", — сказала вона.

За її словами, російські розробники постійно випробовують безпілотники в бойових умовах, після чого вносять зміни до їхньої конструкції та систем.

Лінійка "Гераней" походить від іранських Shahed, виробництво яких Росія почала розгортати у 2023 році. Перші "Герань-1" мали бойову частину масою до 20 кг і максимальну швидкість близько 185 км/год.

Нові реактивні версії мають значно вищі характеристики. Зокрема, "Герань-5", за даними Financial Times, може розвивати швидкість до 600 км/год, доставляти бойову частину масою до 90 кг на відстань понад 1000 км і за своїми характеристиками дедалі більше нагадує крилату ракету.

Зміни торкнулися не лише швидкості та конструкції дронів. Якщо ранні моделі мали відносно прості системи навігації, то нові варіанти можуть оснащуватися тепловізійними камерами та технологіями наведення із застосуванням штучного інтелекту. Також у них використовуються російські антени для протидії радіоелектронним перешкодам і китайські модеми сіткових радіомереж.

Централізоване виробництво дає Росії можливість швидко вносити зміни до конструкції безпілотників, використовуючи досвід їхнього бойового застосування. Водночас навіть складніші реактивні дрони залишаються дешевшими за крилаті ракети, що дозволяє Москві застосовувати їх у значно більших масштабах.

Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов пояснив, що розгортання такого виробництва для Росії виявилося простішим, ніж створення складних видів озброєння на кшталт танків.

"Причина, з якої Росія змогла з нуля створити велику нову виробничу лінію, полягає в тому, що технологічно це набагато простіше, ніж виробництво, наприклад, танків, для якого потрібні величезні, унікальні та дорогі верстати", — сказав він.

За його словами, російська промисловість фактично перенесла значну частину випробувань безпосередньо на поле бою. Нові рішення одразу встановлювали на дрони та використовували в бойових умовах, а виявлені недоліки виправляли вже під час експлуатації.

Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат заявив, що українська ППО збиває або перехоплює близько 60% реактивних безпілотників. Для інших модифікацій "Гераней" цей показник, за його словами, зазвичай становить близько 90–95%.

Через появу швидших цілей українські сили змушені значно активніше використовувати винищувальну авіацію. Ігнат розповів, що в окремих випадках українські пілоти намагаються знищувати такі дрони з бортових гармат, що потребує виконання небезпечних маневрів.

Масштаб застосування "Герань-4" і "Герань-5" також став певною несподіванкою для українських військових та виробників засобів протидії. Очікувалося, що Росія більше покладатиметься на "Герань-3", максимальна швидкість якої становить близько 300 км/год.

"Було складно передбачити, як розвиватимуться ці плани", — сказав Financial Times представник компанії Wild Hornets, яка виробляє дрони-перехоплювачі Sting.

За інформацією видання, компанія завершує роботу над новим перехоплювачем, призначеним саме для протидії реактивним боєприпасам. Його серійне виробництво очікується найближчим часом.

Попри те, що нові російські дрони дорожчі та складніші за попередні моделі, їхня вартість усе одно нижча за ціну крилатих ракет "Калібр" і Х-101. Це створює для Росії можливість використовувати такі безпілотники для ширшого спектра цілей.

За даними прокремлівських медіа, носіями "Герань-5" можуть бути й російські літаки Су-25, які нібито здатні запускати ці дрони за межами досяжності української ППО.

Військовий експерт Російської академії народного господарства та державної служби при президентові РФ Олександр Степанов вважає, що Росія переходить до використання масового та відносно недорогого високоточного озброєння.

"Ми спостерігаємо технологічний перехід від дорогого озброєння до масового, точного та універсального, здатного виконувати бойові завдання в межах комбінованих і групових ударів", — заявив він.

Старший науковий співробітник Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гоффманн вважає, що одним зі способів уповільнити виробництво нових "Гераней" та "Бандеролей" може стати обмеження доступу Росії до китайських комерційних реактивних двигунів.

Водночас він зазначив, що за збереження нинішніх темпів виробництва та можливості отримувати іноземні технології Росія потенційно здатна стати найбільшим у світі виробником недорогих крилатих ракет.

На думку Пухова, ситуація може змінитися на користь Росії, якщо Україна не знайде ефективного способу протидії новим реактивним "Гераням".

"Україна не виробляє власних зенітних ракет, і це не дрон. Ви не можете виготовити її в гаражі", — сказав він.