Нові російські безпілотники змінюють перебіг повітряної війни — FT

Нові російські дрони змінюють перебіг повітряної війни. БпЛА з реактивним двигуном доводять, що Збройні сили РФ також здатні до інновацій, пише FT.

Нові російські безпілотники з реактивним двигуном “Герань-4” і “Герань-5” останніми тижнями обстрілювали українські міста, обходячи засоби протиповітряної оборони значно ефективніше, ніж їхні попередники з гвинтовим двигуном, становлячи серйозну нову загрозу.

Це разючий зсув для Збройних сил РФ, чиї успіхи на полі бою з часу повномасштабного вторгнення в Україну були досягнуті за рахунок величезних втрат особового складу й техніки. Хоча Україна досягла значних успіхів у розробці власних оборонних технологій, нові російські дрони свідчать про те, що РФ також здатна розробляти, вдосконалювати та масово застосовувати нову зброю, зазначають експерти.

“Вони спрямували всі свої зусилля, ресурси, гроші й таланти на цю єдину систему. Вони постійно вдосконалюють її та випробовують на полі бою, щоб довести цю технологію до досконалості”, — каже старша наукова співробітниця Центру стратегічних та міжнародних досліджень Катерина Бондар.

Майже безперервні запуски безпілотників із реактивним двигуном наблизили Київ до щоденної реальності міст на лінії фронту: удари порушують звичний ритм життя вдень, а вночі ворог влаштовує масові обстріли. Цей сплеск активності відбувся на тлі кампанії Києва з ударів БпЛА великої дальності по російських нафтопереробних заводах та комерційних складах, що завдало Москві економічних збитків.

Ескалація відбувається також на тлі значних втрат, яких РФ зазнала на полі бою. Зі сповільненням просування російських військ на фронті та стрімким зростанням витрат на війну успіхи у застосуванні безпілотників є рідкісним проблиском надії для Кремля.

За даними західних представників служб безпеки та співрозмовника FT, наближеного до Кремля, можливості РФ у сфері БпЛА покращилися настільки, що цього року Іран звернувся до Москви з проханням надати сучасні безпілотники “Герань” для використання у війні з Ізраїлем та США.

“Герань” — це модернізована версія “шахедів” іранської розробки, виробництво яких Росія розпочала у 2023 році. Перше покоління, “Герань-1”, несе боєголовку вагою до 20 кг і розвиває максимальну швидкість 185 км/год. “Герань-5” із реактивним двигуном, який, за повідомленнями, Росія вперше застосувала в січні цього року, може розвивати швидкість до 600 км/год, несучи боєголовку вагою 90 кг на відстань до 1000 км.

Якщо “Герань-4” використовує більш аеродинамічну версію оригінального корпусу, то “Герань-5” має нову конструкцію, ближчу до крилатої ракети. Модернізація виходить за межі швидкості та форми: старі моделі “Герань” мали примітивну систему наведення, тоді як новіші варіанти оснащені тепловізійними камерами та системами наведення на основі штучного інтелекту, російськими антенами захисту від засобів радіоелектронної боротьби та китайськими модемами для mesh-радіомереж.

“Російський оператор літає на висоті 2–5 км, бачить ціль, фіксує ціль завдяки камері, і далі "шахед" автоматично атакує ціль”,  — зазначав радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов. 

За його словами, майже всі безпілотники з реактивним двигуном, які зараз атакують Україну, оснащені такими камерами.

Централізоване виробництво дозволило Кремлю адаптувати дрони, враховувати відгуки з поля бою та швидко впроваджувати нові моделі. Ці безпілотники коштують у кілька разів дешевше, ніж ракети, які становили основу попередніх повітряних кампаній Москви.

“Причина, через яку Росія змогла створити з нуля нову велику виробничу лінію, полягає в тому, що технологічно це значно простіше, ніж виробництво, наприклад, танків, для чого потрібні величезні, унікальні й дорогі верстати”, — заявив директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов. 

Масове виробництво також прискорило інновації.

“Вони, по суті, пропустили тривалий період випробувань, який зазвичай супроводжує будь-який процес військових розробок. Кожна зміна негайно впроваджувалася в системи та відправлялася прямо на поле бою, а якщо щось не працювало, вони просто виправляли це на ходу, не змінюючи виробничого процесу”, — додав Пухов.

За словами речника ПС ЗСУ Юрія Ігната, Україна перехоплює лише близько 60% безпілотників із реактивним двигуном, порівняно з показниками від 90% до 95%, яких вона зазвичай досягає проти інших моделей. Нещодавні атаки РФ змусили Київ “дуже інтенсивно використовувати” свої винищувачі, зазначив він. Деякі пілоти збивали безпілотники за допомогою бортових гармат, виконуючи особливо ризиковані маневри.

Ця проблема виникає на тлі нестачі в України також сучасних зенітних ракет, що робить країну вразливою до руйнівних ударів балістичними ракетами.

Масове розгортання нових російських моделей БпЛА стало несподіванкою для українських чиновників і виробників. За їхніми словами, очікувалося, що Москва зосередиться на менш потужній моделі “Герань-3”, яка летить зі швидкістю близько 300 км/год, а не на швидших “Герань-4” і “Герань-5” із більшою дальністю польоту.

“Було важко передбачити, як ці плани втіляться в життя”, — сказав виданню FT один із представників компанії Wild Hornets, виробника перехоплювачів Sting.

Зараз Wild Hornets завершує розробку нового перехоплювача для боєприпасів із реактивним двигуном. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що 67 українських компаній працюють над розробкою засобів збиття нових “Гераней”.

Успіхи України у збитті старіших моделей російських дронів підштовхнули Москву до того, що військовий аналітик Конрад Музика назвав перетворенням БпЛА на крилаті ракети. Нові дрони літають зі швидкістю та на висотах, які стирають межі між дроном і крилатою ракетою.

“Скоро ми, ймовірно, побачимо, що ці дрони матимуть стелс-можливості, а це означає, що їх виробництво, закупівля та використання стануть ще дорожчими, але й знищення їх також обійдеться дорожче”, — сказав він.

Нові дрони дорожчі та складніші у запуску, ніж попередні моделі, але залишаються дешевшими за крилаті ракети “Калібр” та Х-101, якими Росія обстрілює Україну з 2022 року, що дозволяє Москві бити по ширшому колу цілей.

Кремль використовує їх разом із недорогими баражуючими боєприпасами з реактивним двигуном “Бандероль” у новій кампанії ударів по складах, логістичних центрах та українських портах.

За даними прокремлівських ЗМІ, російські винищувачі Су-25 також можуть запускати “Герань-5” з відстані, недосяжної для української протиповітряної оборони.

“Ми спостерігаємо технологічний перехід від дорогого озброєння до серійно вироблених, точних і універсальних систем, здатних виконувати бойові завдання в межах комбінованих і групових ударів”, — сказав військовий експерт Російської академії національної економіки та державного управління Алєксандр Стєпанов.

Західні країни могли б уповільнити виробництво нових “Гераней” і “Бандеролей” націлившись на постачання китайських реактивних двигунів, доступних на світовому ринку, зазначив старший науковий співробітник Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гофманн. Однак якщо Росія збереже нинішні темпи виробництва та доступ до іноземних технологій двигунів, вона може швидко стати найбільшим у світі виробником недорогих крилатих ракет, припустив він.

На думку Пухова, доки Україна не знайде ефективного способу збивати нові “Герані”, повітряна війна на великі відстані може знову схилитися на користь Росії.

“Україна не виробляє власних зенітних ракет, і це не те саме, що дрон. Таке не можна виготовити в гаражі”, — заявив він.

Раніше авіаексперт Анатолій Храпчинський заявляв, що поява реактивних БпЛА була передбачуваною, але Україна не відреагувала вчасно на цей виклик. На його думку, тепер у Києва є час до кінця вересня, аби налагодити протидію: розгорнути власні БпЛА на реактивній тязі або малі ракети, створити розгалужене радіолокаційне поле, яке дозволить вистежувати та супроводжувати ціль вздовж усього її маршруту, створити реактивні перехоплювачі або спробувати використати класичні проти турбобезпілотників, автоматизувавши процес підриву. 

Зеленський визнав, що для створення Україною реактивних дронів-перехоплювачів потрібен час та фінансування, з яким зараз проблеми, оскільки потрібно виготовляти тисячі таких зразків щодня.