Рекордна атака: українські дрони вперше залетіли за Полярне коло й підпалили головні газові гіганти РФ

Ще один вагомий аргумент для примусу Москви до миру забезпечили наші оператори дронів: українські безпілотники зробили те, що донедавна здавалося неможливим. Залетіли за полярне коло — у надглибокий тил ворога — та підпалили найбільший газоконденсатний завод Росії. Це сталося впритул до місця, де схована смерть кремлівського Кощія — так званого «Ямальського хреста». Стратегічного трубопровідного вузла, де сходяться майже всі газогони країни-агресорки.

Про усі подробиці зухвалої атаки йдеться в сюжеті ТСН. Тижня.

Це найглибший удар за весь час війни — цього тижня наші дрони успішно уразили два стратегічних гіганти російської газової промисловості — Новоуренгойський та Пуровський заводи за три тисячі кілометрів від українського кордону. Обидва розташовані за полярним колом у Сибіру, в одному з ключових нафтогазовидобувних регіонів Росіїї — Ямало-Ненецькому автономному окрузі. Це серце російського газовидобутку — 80% всього природного газу росіяни качають звідси.

Тут розташовані їхні найбільші газові родовища. І саме звідси починаються всі їх ключові газові магістралі. Добре відомий українцям й найбільший в світі газопровід Уренгой-Помари-Ужгород — побудований ще у 1980-х для постачання газу до Європи.

Для Кремля газ — це пряме джерело «швидких» грошей. І головним покупцем російського газу з Ямалу сьогодні все ще лишається Євросоюз. Цьогоріч європейські країни купили його більше, ніж будь-коли, на рекордні понад 7,3 мільярди євро. Основними імпортерами ямальського газу до Європи стали Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди. Франція 4,4 млн тонн, Бельгія 3 млн тонн, Іспанія 2,7 млн тонн та Нідерланди 1,1 млн тонн.

Заборона на закупи російського скрапленого газу з Арктики за довгостроковими контрактами має почати діяти лише з 2027-го року.

Уражені українськими дронами заводи були задіяні в транспортуванні та переробці газового конденсату — так званої білої нафти. Дуже дорогої та прибуткової для Росії. Це дуже цінна рідка суміш вуглеводнів, яка виділяється під час видобутку природного газу. З неї роблять бензин, дизель, авіаційний гас, сировину для хімічної промисловості. На відміну від звичайної нафти, конденсат майже не містить мазуту та шкідливих домішок. Його набагато легше і дешевше переробляти.

16 разів загалом і двічі лише цього тижня — наші дрони атакували НПЗ у Саратові. Цей гігінт дає ворогу бензин, дизель та мазут. У серпні завод повністю зупиняв переробку нафти.

Від початку року наші дрони здійснили 70 атак на нафтопереробні заводи. В результаті переробка нафти у Росії впала до найнижчого за останні два десятиліття рівня. Країна-бензоколонка не може позбутися дефіциту бензина. Покриває власні потреби лише на 70%. В регіонах продовжуються обмеження на продаж. Ліміти, талони, черги та бійки вже стабільно у двох російських столицях.

Та головні тут зовсім не емоції росіян. Важлива економіка. Через поглиблення кризи Кремль пішов на безпрецедентний крок — імпортувати бензин морем. Закуповують в Індії, Марокко та Туреччині, та збільшили до рекордних закупки в Білорусі. Чому це важливо для нас? Бо доходи Путіна падають. Він не продає, заробляючи на ресурсах, а купує, а отже втрача є двічі.

«Дуже болісно реагують. Подивіться, в них вже кілька місяців діє заборона на експорт нафти та нафтопродуктів. А це їхній основний пункт виручки і бюджетних надходжень. Це фінансово дуже болісно. Давайте співставимо скільки нам коштували ці атаки і який збиток вони нанесли росіянам. Це неспівставні речі взагалі, це мільйони разів. Бо реомнт одного заводу — це мільярди, а скільки експортної виручки було втрачено», — каже експерт паливного ринку Сергій Куюн.

Одразу кілька стратегічно важливих для путінського ВПК хімічних промислових гігантів потрапили під удари наших оборонців цього тижня.

Після нашої дронової атаки палала промислова зона Тольятті. Там розміщений комбінат «Тольяттікаучук», що спеціалізується на виробництві бензинових високо-октанових добавок та синтетичних каучуків для палива балістичних ракет.

Там і стратегічний хімзавод «КуйбишевАзот». Він критично важливим для російської оборонки, оскільки виробляє аміачну селітру (а це компонент для вибухівки). Є монополістом з виробництва шинного корду. Туди прилетіло не вперше, бо дефіцит матеріалів для російських шинних заводів суттєво гальмує забезпечення ворожої армії.

І ось так далекобійні ракети «Фламінго» атакували підприємство «Волгоградпромпроект». Тут виготовляють багато специфічної та вкрай необхідної для російської оборонки хімії. Одним із ключових продуктів заводу є так званий ОСФ. Ця унікальна сполука з високим вмістом заліза, критично важлива для ракетного палива.

Цього тижня наші війська завдали наймасованішого й дуже болючого для ворога удару по їхньому головному військовому та економічному хабі на Чорному морі — Новоросійську. Саме ця гавань стала останнім сховком ворожого Чорноморського флоту РФ, що втік з окупованого Криму.

І основний удар тут прийшовся по їхній військово-морській базі. Наші вразили одразу кілька ворожих кораблів — носіїв калібрів. OSINT-аналітики детально розібрали супутникові знімки.

Фрегати «Адмірал Макаров» та «Адмірал Есен» не скоро зможуть запускати по нашим містам «калібри» — уражені їхні пускові установки, радіолокаційні станції та антени.

«Зараз відомо що дуже серйозно пошкоджений фрегат „Адмірал Ессен“. Це новий корабель, 10 років йому. Він обстрілював Зміїний, ракети пускав по українських містах… Можливо ця атака позбавила противника можливості запускати по нам як мінімум пару десятків ракет калібр», — розповідає аступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 роках, капітан 1-го рангу запасу Андрій Риженко.

Вперше дісталося й найбільшому великому десантному кораблю Росії у Чорному морі «Петр Моргунов». Його окупанти тривалий час ховали від нашої розвідки. Це 135-ти метрове судно може брати на борт до 13 танків та до 300 морських піхотинців.

Це їхній найновітніший корабель. Його спустили на воду лише у 2018-му. До Чорного моря зайшов за місяць до повномасштабного вторгнення. Тоді росіяни накопичували тут угруповання десантних кораблів. Чотири з них: «Мінськ», «Саратов», «Новочеркаськ» та «Цезарь Куніков» ЗСУ вже потопили. І ще мінімум три — «Оленегорский горняк», «Николай Фильченков» та «Ямал» — пошкодили.

Вкотре дісталося у Новоросійську й нафто-терміналу «Шесхаріс». Палали зерновий та мазутний термінали. Саме через Новоросійськ йде майже половина російського експорту зерна. Через наші дронові санкціїї в серпні експорт російської пшениці впав вдвіччі — до найнижчого рівня з 2010 року.

Результативно наші атакували цього тижня й військові аеродроми. Дісталися зокрема, аеродрому Енгельс. Палала ворожа авіація в Таганрозі. Ми продовжили бити й по внутрішній економці ворога, яка обслуговує цю війну. Під Саратовом вщент вигорів вже 7-мий склад їхнього «Озону».

Загалом кількість уражених логістичних об’єктів у Росії від початку атак сягнула понад три десятки. Західні експерти оцінюють збитки у 10 млрд доларів. А можливі втрати продажів протягом наступних 12 місяців — щонайменше у 12 мільярдів.

Українська відповідь стає системною, далекобійною і максимально болючою. Знищуючи логістику та військову економіку ворога за тисячі кілометрів від лінії фронту, Наші сили оборони чітко дають зрозуміти: безкарно нищити українські міста Росії більше не вдасться.