У Києві суд виправдав жінку, яка відправила військовим посилку з вибухівкою

Шевченківський районний суд міста Києва у звʼязку з недоведеністю виправдав громадянку від звинувачення у закінченому замаху на вчинення терористичного акту. Як інформує «Главком», про це повідомляє «Судовий репортер».

У червні 2025-го обвинувачена в Telegram прийняла пропозицію роботи – організувати доставку посилки поштою. Вона отримала відеозапис схованки, з якої треба забрати пакунок – це була бетонна споруда, схожа на колодязь. Віднесла пакет до поштомату. Пізніше курʼєр пошти доставив пакунок до приміщення добровольчого обʼєднання «Грузинський легіон», що бере участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України. Обвинуваченій при цьому доручили перебувати поруч із будівлею і знімати, як курʼєр заносить посилку.

У пакунку мав бути саморобний вибуховий пристрій. Зʼясувалося, була ще одна жінка, якій в Telegram запропонували виготовити цей пристрій і залишити в обумовленому місці. Але вона звернулася до правоохоронців і співпрацювала з ними. Тому в пакет поклали імітаційний вибуховий пристрій. Коли курʼєр доставив пакунок до «Грузинського легіону» і пішов, то в приміщенні імітували вибух.

У судовому засіданні обвинувачена вину не визнала, говорила, що не мала наміру вчиняти терористичний акт, не знала про справжній вміст посилки і що її доставлять до «Грузинського легіону». Мовляв, сприймала все це як оплачувану роботу щодо пересилання пакунка.

Співрозмовник у Telegram запевняв, що є громадянином України, доброзичливо ставився до неї, втирався у довіру і їхнє спілкування набуло дружнього характеру. Він доручив їй забрати звичайну коробку та відправити в інше місце, а про наявність вибухового пристрою і план здійснити вибух не повідомляв.

Співрозмовник ніби проживав у Черкасах, тоді як пакунок знаходився у Києві і його треба було терміново передати. Із переписки обвинувачена зрозуміла, що в коробці є лише болти та гайки, тобто звичайні будівельні матеріали. Використання ніби вигаданих анкетних даних для відправки жінка сприймала як спосіб збереження анонімності, а не приховування злочину. Те, що для оформлення посилки їй довелося купити телефон і потім одразу його викинути, обвинувачену також не насторожило.

Із листування вбачається, що вміст коробки співрозмовник справді описував як пʼятилітрову каністру з болтами та гайками, наказував сфотографувати пакунок, зафіксувати його відправлення на відео, відстежувати доставку, підтримувати звʼязок із курʼєром і знімати вхід до будівлі та момент, коли курʼєр заноситиме коробку в приміщення. Водночас «роботодавець» запевняв обвинувачену, що в посилці немає нічого, через що варто хвилюватися.

За відправлення посилки жінці пообіцяли $50, а після її отримання адресатом ще $450.

Додаткову винагороду в $100 жінці пропонували за те, що вона подивиться, що сталося після вручення посилки, співрозмовник просив докладно описати побачене та запитував: «А стекла повыбивало?». Але обвинувачена відмовилася і подальше листування мало емоційний характер, містило репліки «Но поверь мне, это будет в новостях» «Ну хоть не измена родине» і нецензурні висловлювання.

Як згодом жінка пояснювала в суді, побачивши дим у приміщенні, вона усвідомила, що від неї могли приховати справжню мету виконаної роботи, тому почала нервувати.

Обвинувачена підтвердила, що раніше цей «роботодавець» вже пропонував їй за $1500 підпалити автомобіль. Вона категорично відмовилася і тоді співрозмовник написав, що помилково надіслав їй те повідомлення і спілкування із ним вона не припинила.

Як видно з переписки, співрозмовник пропонував жінці виконання також інших оплачуваних завдань, цікавився розташуванням ТЦК та СБУ. Зокрема, обговорював відеозйомку ресторану грузинської кухні та пакета біля нього за допомогою застосунку «TimeMark» із відображенням місця, дати й часу, без демонстрації себе та вмісту пакета, за винагороду 200 доларів США, а також розклеювання листівок із QR-кодами з наданням фотозвіту. Але, зрештою, ці завдання були скасовані і натомість було досягнуто домовленості про переправлення посилки в межах Києва.

У підсумку суд вирішив, що докази підтверджують участь обвинуваченої у пересиланні пакунка, виконанні за винагороду незвичайного за своїми умовами доручення, але не переконався в її обізнаності про вміст посилки і запланований теракт.

У переписці з іншою жінкою, якій доручалося виготовити саморобний вибуховий пристрій, замовник повідомляв, що до його передачі залучить іншу особу, якій скаже, що в пакунку фарба. Суд не розцінює це повідомлення як безпосередній доказ того, що саме обвинувачену було введено в оману, але враховує при перевірці припущення про використання необізнаного виконавця.

У листуванні з обвинуваченою співрозмовник повідомляв, що в пакунку каністра з болтами та гайками, запевняв її у відсутності причин для хвилювання. Немає доказів того, що ця жінка брала участь у виготовленні чи підготовці пристрою, знайомилася з внутрішнім умістом пакета.

«Твердження про те, що обвинувачена повинна була здогадатися про справжній характер доручення, не замінює доказування прямого умислу. Суд не може перейти від оцінки її поведінки як необачної, легковажної або такої, що викликає підозру, до висновку про усвідомлене вчинення замаху на терористичний акт без доведення необхідних для цього обставин», – зазначено в вироку.

Раніше військова контррозвідка Служби безпеки за сприяння головнокомандувача ЗСУ затримала у Харкові агентурну пару РФ: чоловіка-військовослужбовця Сил оборони та його дружину.