Добрива під посів озимої пшениці: види та норми внесення

З якими добривами сіяти озиму пшеницю?

Озима пшениця потребує повноцінного живлення вже з перших етапів розвитку. Від доступності поживних елементів під час сівби залежить швидкість проростання насіння, формування кореневої системи, кущення та здатність рослин перезимувати. Тому важливо заздалегідь визначити, з яким добривом сіяти озиму пшеницю, і правильно розрахувати його кількість.

Одним із перевірених рішень для живлення є фосфатні добрива від Life Biochem, які забезпечують рослину доступним фосфором одразу після сівби та підтримують розвиток кореневої системи восени.

Навіщо озимій пшениці припосівне живлення?

Восени пшениця розвивається повільно, а її коренева система ще слабка, тому елементи живлення з ґрунту засвоюються обмежено. Добрива під посів озимої пшениці вносять безпосередньо в рядок або локально біля насіння, що дає рослині доступ до поживних речовин з перших днів вегетації. Це прискорює проростання, стимулює кущіння та формування вторинної кореневої системи. Крім того, добре забезпечена восени рослина краще витримує понижені температури, оскільки накопичує цукри та інші речовини, що підвищують морозостійкість. Без якісного стартового живлення навіть якісне насіння не реалізує свій генетичний потенціал, а його ріст буде сповільненим.

Які добрива потрібні озимій пшениці для сівби?

Щоб зрозуміти, які добрива вносити під озиму пшеницю, варто розглянути три основні групи елементів живлення − фосфор, калій та азот. Кожен з них виконує свою функцію в розвитку рослини восени та навесні.

Фосфорні добрива 

Фосфор стимулює розвиток кореневої системи та закладку вузла кущіння. Він практично нерухомий у ґрунті, тому вноситься саме під час сівби, у рядок або локально, поблизу насіння. Найчастіше використовують суперфосфат, амофос або складні комплекси класу npk з високою часткою фосфору, які додатково містять органічні сполуки та мікроелементи для покращення розвитку культур.

Калійні добрива

Калій підвищує морозостійкість та посухостійкість пшениці, зміцнює клітинні стінки і покращує водний баланс рослини. Він входить до складу більшості комплексних сумішей, які застосовують як добрива для озимої пшениці ще до настання холодів. Для калійного живлення можуть використовуватися різні форми, зокрема сульфат калію. За нестачі калію рослини гірше переносять перепади температур і частіше вимерзають, тоді як якісне засвоєння поживних елементів сприяє зміцненню імунітету.

Азотні добрива

Азот восени вносять у мінімальних дозах − надлишок цього елемента затягує вегетацію та знижує зимостійкість. Невелика стартова доза допомагає рослині швидше сформувати листковий апарат, але основну частину азотного живлення переносять на весняні підживлення. Саме навесні посіви підживлюють азотом відповідно до стану рослин та запланованої врожайності.

Як правильно вносити добрива під озиму пшеницю?

Внесення добрив під озиму пшеницю проводять кількома способами, і вибір залежить від технічних можливостей господарства, типу ґрунту та попередника:

Локальне внесення в рядок разом із сівбою − найефективніший спосіб, оскільки добрива потрапляють безпосередньо в зону розвитку кореневої системи.

Розкидне внесення під передпосівну культивацію − застосовують, коли потрібно рівномірно розподілити основну дозу фосфорно-калійних добрив по всій площі поля.

Локально-стрічкове внесення спеціальними сошниками сівалки − дозволяє економити міндобриво для озимої пшениці за рахунок точнішого розташування біля насіння.

Незалежно від обраного способу, важливо не допускати прямого контакту насіння з високими дозами мінеральних добрив, оскільки це може спричинити опік проростків та знизити польову схожість.

Схеми удобрення озимої пшениці 

Норма внесення добрив під озиму пшеницю залежить від родючості ґрунту, попередника та запланованого рівня врожайності. Орієнтовно під основний обробіток ґрунту вносять 60-90 кг/га фосфору та 60-90 кг/га калію в діючій речовині. Безпосередньо під час сівби в рядок додають невелику дозу комплексного добрива, наприклад 10-15 кг/га діючої речовини фосфору у складі нітроамофоски. 

Загальна осіння доза азоту зазвичай становить 20-30 кг/га в діючій речовині, тоді як у рядок під час сівби дають лише мінімальні безпечні дози (до 3-5 кг/га). Перед сівбою по виснажливих попередниках (або за їх відсутності) дози основного фосфорно-калійного живлення доцільно збільшувати на 15-20%, тоді як після бобових культур, які залишають у ґрунті біологічний азот та покращують родючість, ці дози можна дещо зменшити.

На що звернути увагу під час сівби озимої пшениці?

Перед тим як остаточно визначитися, яке вносити добриво під посів пшениці, слід враховувати результати агрохімічного аналізу ґрунту, адже точні дози можна визначити лише на основі реального вмісту елементів живлення в конкретному полі. Варто також враховувати строки сівби: за пізньої сівби дозу фосфору в рядку доцільно збільшити, щоб компенсувати повільніший розвиток кореневої системи восени. Важливо стежити за якістю загортання добрив і рівномірністю їх розподілу вздовж рядка, оскільки нерівномірне внесення призводить до плямистості посівів навесні. Нарешті, варто враховувати гранулометричний склад ґрунту: на легких ґрунтах частину калійних добрив можна перенести на весняне підживлення, тоді як на важких суглинках основну дозу краще вносити восени під основний обробіток.

Дотримання цих правил дозволяє максимально ефективно використати потенціал добрива під озиму пшеницю, адже всі інвестиції гарантовано окуповуються високою якістю зерна та закладають міцну основу для отримання стабільного врожаю наступного літа.

“Джерело: lifebiochem.ua”