Гетманцев, Хоменко чи людина з тіні: кого Зеленський поставить на чолі ОГП

У понеділок, 14 вересня, у деяких ЗМІ з’явилася інформація з посиланням на джерела в ОП про те, що новим генпрокурором може стати народний депутат від "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев — як людина, близька до Давида Арахамії.

Сам Гетманцев іронічно відреагував на чутки й фактично дав зрозуміти, що серйозно на цю посаду не розраховує.

"Я на посаді Генерального прокурора — це кошмарний сон для всіх корупціонерів. Як, до речі, і для найнепристойніших прокурорів. Особливо тих, хто отримує спеціальну пенсію", — написав Гетманцев.

Але його прізвище — далеко не єдине. Ще минулого тижня серед можливих кандидатів називали екс-голову СБУ Василя Малюка, народного депутата від "Слуги народу" Сергія Іонушаса, а також заступника Руслана Кравченка Олексія Хоменка. Останній уже виконував обов’язки генпрокурора, і після відставки Кравченка саме він, найімовірніше, тимчасово очолить відомство.

Не Гетманців: чому Хоменко може бути вигідним для Банкової

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що найзручнішою для президента Володимира Зеленського кандидатурою наразі є саме Олексій Хоменко. Водночас експерт скептично оцінює перспективи Гетманцева: навколо його особи накопичилося занадто багато політичних конфліктів і супротивників.

"Будуть пропонувати кого завгодно, але я розумію, що це вигідно Банковій, а Банковій вигідний Хоменко. Для інших, для кооперативу глобалістів, їм потрібна зрозуміла їм фігура, яка буде з ними у довірливих стосунках, так би мовити, своя", — зазначив у коментарі Фокусу політолог.

За словами Золотарьова, Гетманцев уже давно набув стійкого й досить конфліктного політичного іміджу. Експерт образно називає його спеціалізацією "обскубування гусей" і стверджує, що депутата вкрай негативно сприймає частина політичного середовища, орієнтованого на західних партнерів.

"Тому не факт, що ця кандидатура пройде у Верховній Раді. Ну і до того ж на нього ще й звинувачують у проросійській позиції. Ставлення офісу до нього, м’яко кажучи, негативне. Прихильникам Сороса потрібен генпрокурор, щоб здійснити переворот у Верховній Раді, щоб переформатувати більшість, оскільки через генпрокурора висуваються підозри депутатам. А відповідно, Зеленському так само потрібен генпрокурор, щоб він казав депутатам: поки я тут, ви, як то кажуть, сидите у Верховній Раді, а коли піду — вас розірвуть, як Тузик ганчірку. У кожного тут свої інтереси", — зазначає Золотарьов.

Саме тому призначення нового голови ОГП — це далеко не просто кадрове питання. Генеральний прокурор отримує важелі, здатні впливати не тільки на кримінальні провадження, а й на політичний баланс у парламенті. А після останніх конфліктів навколо НАБУ, САП та самого Офісу генерального прокурора ціна такого призначення стала ще вищою.

Людина без власної команди: кого може шукати Зеленський

Політолог Олег Постернак вважає, що Зеленський, найімовірніше, шукатиме зовсім інший тип кандидата — людину, яка максимально особисто орієнтована на президента і не пов’язана надто тісно з окремими групами впливу всередині влади.

На думку експерта, досвід Руслана Кравченка міг лише посилити бажання Зеленського підпорядкувати наступного генерального прокурора безпосередньо собі.

"Президент, призначаючи прем’єра, зробив ставку саме на людину, яка буде повністю віддана йому. Так само буде і з генеральним прокурором. І зрозуміло, що Хоменко — непогана кандидатура, але його пов’язують, наприклад, із Татаровим. Те саме можна сказати про Іонушаса — це теж непогана кандидатура, але ніхто не буде забирати його з парламенту, тим самим відбираючи голоси. Що стосується Гетманцева, то це більше схоже на інформаційний вкид, це несерйозно, так само як і з Малюком", — каже Фокусу політолог.

Тому, на думку Постернака, прізвища, які зараз активно обговорюються у публічному просторі, можуть у підсумку взагалі не потрапити до остаточного списку. Новий генпрокурор цілком може бути людиною, практично невідомою широкій аудиторії, але добре знайомою професійній юридичній спільноті.

І такий сценарій цілком вписується в логіку Банкової: не політичний важковаговик із власною групою впливу, а максимально нейтральна постать без гучного минулого та самостійних політичних амбіцій.

"Ось Корецький не був особливо наближеним до нього, але став таким, згодом отримавши від президента довіру та номінацію на посаду прем’єр-міністра. Тут діє скоріше розумна стратегія. Президент зараз найменше зацікавлений у корупційних справах навколо свого оточення. Тому йому потрібна чиста, кришталево чиста фігура, яка б провела реанімацію та підправила імідж генерального прокурора", — підкреслив Постернак.

На думку експерта, Зеленський буде особливо обережним ще й тому, що попередні призначення на посаду генерального прокурора неодноразово ставали для влади політичною проблемою — від Ірини Венедиктової до Руслана Кравченка.

Хто продовжить війну з НАБУ та САП

Але у нового генерального прокурора постане ще одне принципове питання: що робити з протистоянням ОГП та антикорупційної вертикалі.

Руслан Кравченко перед відходом фактично завдав удару у відповідь: оголосив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, звинуватив НАБУ та САП у тиску, а незабаром сам опинився за кордоном. Антикорупційні органи, у свою чергу, назвали його заяви продовженням системної атаки на їхню незалежність.

На цьому історія може не закінчитися. Народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко стверджує, що Кравченко покинув Україну незадовго до того, як антикорупційні органи нібито збиралися оприлюднити результати нового розслідування. За його словами, НАБУ готувало окремий блок записів і підозру особисто щодо Руслана Кравченка під кодовою назвою "Імператор".

При цьому Постернак сумнівається, що новий генеральний прокурор обов’язково продовжить лінію Кравченка та піде на відкриту конфронтацію з НАБУ та САП. На його думку, якщо тиск на антикорупційні органи й надалі триватиме, це завдання може перейти до інших правоохоронних структур.

І саме тому прізвище нового генпрокурора має значення не лише саме по собі. З цього призначення стане зрозуміліше, чого хоче Банкова після скандальної відставки Кравченка: продовжити силовий конфлікт, спробувати призупинити його або взагалі вивести протистояння з НАБУ та САП за межі Офісу генерального прокурора.