Які АЗС Росія може атакувати наступними: названо головний критерій

Ключові тези:

• РФ може почати з атак на державні АЗС
• ШІ та супутники допомагають РФ обирати цілі
• Удари по АЗС не спричинять дефіциту пального

Країна-агресорка Росія може почати нову хвилю ударів по українських АЗС із державних заправок, а згодом переключитися на інші об'єкти, які легко ідентифікувати з повітря. Водночас атаки на АЗС не повинні призвести до дефіциту пального чи різкого зростання цін. Про це повідомив експерт нафтогазової галузі та президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України Леонід Косянчук в інтерв’ю Главреду.

"Що стосується переліку АЗС, який зараз обговорюють, то тут насправді є певна логіка з точки зору Росії. Адже "Укрнафта" - це державна інфраструктура. А якщо відновлювати державну інфраструктуру, то потрібно десь брати гроші, зокрема з бюджету. Або компанія витрачатиме власні кошти на відновлення, і, відповідно, надходження до бюджету зменшаться. І тому я схиляюся до думки, що вони почнуть із державних АЗС, а потім перейдуть до інших АЗС, які дуже добре виглядають і легко розпізнаються штучним інтелектом", - зазначив Косянчук.

Окремим фактором залишається міжнародний контекст. За словами експерта, російська сторона може уникати ударів по об'єктах, пов'язаних із країнами, з якими Москва не хоче загострювати відносини, хоча гарантувати такий сценарій неможливо.

"Можливо, SOCAR не чіпатимуть, щоб не створювати собі додаткових проблем у відносинах з Азербайджаном. Але це не факт", - наголосив Косянчук.

Водночас сам факт ураження заправки не означає її повного знищення. Основні резервуари та частина комунікацій розташовані під землею, тоді як найбільш уразливими залишаються зовнішні конструкції, які можна відновити.

"Однак знищити АЗС - не так уже й просто, бо там підземні комунікації, резервуари знаходяться під землею. Знищується зовнішня структура - операторська, колонки, навіси. Це якраз ті речі, які швидко відновлюються", - пояснив експерт.

Проблема полягає в тому, що вкладення у відновлення можуть виявитися передчасними. Пошкоджену станцію можна відбудувати, але за нинішньої інтенсивності повітряних атак існує ризик повторного ураження.

"Кожен тут обирає сам: відновлювати зараз чи почекати якогось іншого періоду, коли спаде ця напруга в небі. Адже велика ймовірність того, що якщо ми сьогодні вкладемо гроші, відновимо колонки, навіс та інше, то завтра сюди знову щось прилетить", - сказав Косянчук.

Серед факторів, які можуть спрощувати пошук таких об'єктів, експерт називає сучасні технології наведення та розвідки. Окрему загрозу становлять швидкі реактивні безпілотники, які складніше перехоплювати.

"Росіяни дедалі частіше використовують штучний інтелект і супутникове супроводження. Тобто вони бачать, куди б'ють, або штучний інтелект визначає, як виглядає АЗС, і вже сам обирає ціль. А з огляду на те, що останнім часом вони дуже часто застосовують реактивні "Шахіди", які розвивають дуже високу швидкість і які дуже важко збити, я думаю, що ця їхня тактика триватиме. І ми маємо це усвідомлювати", - попередив Косянчук.

Заходи фізичного захисту самих станцій, на думку експерта, не гарантують достатньої безпеки. Тому під час повітряної тривоги головним способом зменшити ризик для людей залишається дистанція від об'єкта.

"Деякі заправки вже застосовували протишахідні сітки та інші засоби, але я не думаю, що вони можуть дати істотний ефект. Тому потрібно пам'ятати про попередження, які робили уряд та експерти: у період тривоги не слід перебувати поблизу АЗС", - зазначив Косянчук.

Він навів приклад удару по АЗС у Голосіївському районі Києва, де працівники станції не постраждали, однак поранень зазнали люди, які перебували неподалік. Експерт закликав не залишатися біля заправок під час повітряної небезпеки.

"У разі ураження АЗС у Голосіївському районі працівники станції не постраждали, а люди, які перебували неподалік від цієї заправки, отримали поранення. Тобто потрібно триматися подалі від таких об'єктів. Не чекайте біля заправки, краще відійдіть кудись убік. Це найменше, що ми можемо зробити для власної безпеки", - наголосив Косянчук.

Попри ризики для окремих об'єктів, паливний ринок має значний запас міцності завдяки широкій географії імпорту. Постачання надходять із кількох європейських напрямків, що зменшує залежність від окремих логістичних вузлів.

"Удари по АЗС - це неприємно, це боляче, це збитково, але це не критично. Тобто це не призведе ані до стрибка цін, ані до будь-якого дефіциту", - заявив експерт.

За його словами, сьогодні пальне надходить до України з Румунії, Молдови, Литви та інших напрямків. Водночас слабким місцем залишається не стільки наявність самого пального, скільки кадрове забезпечення перевезень.

"Єдине, що є проблеми з водіями бензовозів. Водія бензовоза ви просто так на вулиці не знайдете. Він має бути спеціально навчений, отримати ADR, отримати документи, які дозволяють йому перевозити це паливо по Європі", - розповів Косянчук.

Ситуацію ускладнює знищення української нафтопереробки та відсутність великих запасів пального всередині країни. За словами експерта, створювати значні резерви нафтопродуктів також небезпечно через ризик ударів по місцях зберігання.

"Європа вже звикла до того, що Україна імпортуватиме максимальну кількість нафтопродуктів, тому що, на жаль, у нас власна нафтопереробка знищена. Великих нафтобаз у нас уже немає. А якщо й є, то ми їх не заповнюємо, бо якщо сьогодні якусь нафтобазу залити достатньою кількістю нафтопродуктів, то завтра туди вже щось прилетить", - сказав Косянчук.

Удари по Україні та ціни на бензин - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, окупанти визначили понад 20 можливих цілей серед автозаправних станцій у Києві. За даними моніторингових каналів, перелік включає заправки на лівому і правому берегах столиці.

"Укрнафта" запровадила тимчасове припинення роботи своїх АЗС на період повітряної тривоги. Компанія закликала клієнтів терміново залишати територію станцій у разі сигналу і послалася на офіційне рішення.

Експерт із палива Дмитро Льоушкін прогнозував зростання цін на дизельне паливо в Україні. Він висловив прогноз, що дизель до 107–108 гривень може стати реальністю найближчим часом. Льоушкін також зазначив, що бензин відставатиме від дизеля на 5–7 гривень і не перевищить 100 гривень.