Міняв фракції як футболки: якою була політична кар'єра Олега Блохіна

Легендарний футболіст Динамо після завершення кар'єри несподівано спробував себе у великій політиці. За вісім років він встиг побувати у кількох абсолютно різних політичних таборах, паралельно тренуючи збірну України, повідомляє 24 Канал.

Від партії Лазаренка до комуністів

Політичний дебют Блохіна відбувся на парламентських виборах 1998 року. Володар "Золотого м'яча" балотувався за списком партії "Громада", яку очолював експрем’єр Павло Лазаренко, і посів у ньому 16-те місце.

"Громада" подолала 4-відсотковий бар’єр і отримала 24 мандати, тож Блохін уперше став народним депутатом. Цілком логічно, що він працював у Комітеті Верховної Ради з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму.

Втім, довго в одній політичній команді футболіст не затримався. Після розвалу "Громади" у 1999 році Блохін приєднався до фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко.

У 2001 році відбувся ще один трансфер – цього разу до Комуністичної партії України. На виборах 2002 року Блохін ішов десятим номером у списку КПУ та вдруге став депутатом.

Проте й тут його перебування виявилося нетривалим. Уже через п'ять місяців після початку каденції Блохін перейшов до СДПУ(о) Віктора Медведчука. Згодом він став членом політради партії.

Тренер-депутат і фраза, яка стала мемом

Найбільш парадоксальний період політичної кар'єри Блохіна настав у 2003–2006 роках. Він залишався депутатом Верховної Ради, але водночас отримав посаду головного тренера збірної України.

Через конституційні обмеження виникла проблема із суміщенням. У підсумку Блохін став тренером "на громадських засадах", тобто формально без оплачуваної посади.

Саме під його керівництвом Україна вперше в історії пробилася на чемпіонат світу. Поки збірна готувалася до Мундіалю, її наставник паралельно балотувався до Ради у складі блоку "Не Так!".

Це об’єднання стало останнім політичним проєктом Блохіна. Разом із ним у списку були Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич, Юрій Бойко та Леонід Кравчук. Сам Блохін отримав десятий номер.

Саме під час цієї кампанії він вимовив фразу, яка фактично стала головною спадщиною його політичної кар'єри: "Юро, не переживай, я фартовий".

Щоправда, цього разу футбольний фарт не допоміг. Блок "Не Так!" на виборах 2006 року набрав лише 1,01% голосів і до парламенту не потрапив.

Після цього Блохін остаточно залишив політику та повернувся до футболу.