/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fcf8b28c2f91397e33c680efc8fd3a281.jpg)
Несподіваний поворот: Генпрокурор Кравченко відсторонений під час візиту до Франції
Історія почалася 13 вересня, коли Генеральний прокурор Руслан Кравченко вирушив у п’ятиденне службове відрядження до Франції. Метою його поїздки була участь у заході Парламентської асамблеї Ради Європи під назвою «Парламентські заходи щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності». Цей візит, спрямований на обговорення міжнародної відповідальності у справі українських дітей, мав стати звичайною робочою поїздкою, витрати на яку взяла на себе сторона-організатор.
Паралельно з підготовкою до відрядження, на політичній арені України розгорталися події, що напряму стосувалися Кравченка. 7 вересня він подав заяву про відставку, назвавши це рішення політичним. За кілька днів до цього Кравченко заперечив свою причетність до отримання коштів від незаконних колцентрів.
Ранок 14 вересня приніс нові несподіванки. Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу, звинувативши його у підробленні офіційних документів та отриманні неправомірної вигоди. Ця заява пролунала, коли сам Генпрокурор вже перебував за межами України, виїхавши вночі службовим автомобілем. В Офісі генпрокурора спочатку повідомили, що не мають інформації про його поїздку, а керівниця комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська зазначила, що їй «нічого не відомо» про виїзд Кравченка.
Того ж дня, 14 вересня, події набрали драматичного оберту. Президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Руслана Кравченка від посади Генерального прокурора. Цей указ № 905/2026, оприлюднений на офіційному сайті президента, набрав чинності з дня публікації. Рішення було ухвалене відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», що не вимагає голосування Верховної Ради. Таким чином, Кравченко був відсторонений від посади, перебуваючи у відрядженні за кордоном.
У той час як Кравченко брав участь у слуханні Парламентської мережі ПАРЄ, в Україні тривав процес його відсторонення. За даними джерел, він сам оформив собі п’ятиденне відрядження до Парижа. Пізніше Офіс Генерального прокурора підтвердив Радіо Свобода, що відрядження триватиме п’ять днів з 13 вересня.
Попри відсторонення, Кравченко продовжував виконувати свої функції за кордоном, проводячи зустрічі з міжнародними партнерами. Подання президента про його звільнення вже надійшло до Верховної Ради, і, за словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, голосування у парламенті було заплановане на 15 вересня. Цей інцидент залишив багато запитань щодо взаємодії між гілками влади та майбутнього антикорупційних органів в Україні.
Ці події відбувалися на тлі посилення напруги між антикорупційними органами. Кравченко опублікував розслідування, в якому йшлося про нібито фіктивне усиновлення дитини Семеном Кривоносом задля уникнення кримінальної відповідальності у 2008 році. У НАБУ, зі свого боку, заявили про систематичний тиск на антикорупційні органи та назвали ситуацію «атакою на незалежні антикорупційні органи», зазначивши, що жодної підозри Кривоносу офіційно не вручали. Усе це відбувається на тлі розслідування НАБУ щодо можливої корупції в Офісі Генерального прокурора.
Відсторонення Руслана Кравченка від посади генерального прокурора під час його службового відрядження до Франції стало несподіваним поворотом у політичній боротьбі. Указ президента, який набрав чинності негайно, підкреслив серйозність ситуації та небажання чекати на голосування Верховної Ради. Це рішення, ухвалене на підставі закону про воєнний стан, демонструє особливий підхід до кадрових питань під час воєнного стану.
Історія Руслана Кравченка, що завершилася його відстороненням на відстані тисяч кілометрів від Києва, показує напруженість у владних структурах України. Цей епізод залишає відкритим питання про стабільність кадрової політики в умовах війни та майбутнє взаємодії між різними гілками влади.