«Панічна хвиля» накриває Росію: чоловіки готуються тікати через страх мобілізації

Страх перед новою хвилею мобілізації та системне обмеження громадянських свобод знову змушують росіянзалишати свою країну. Попри те, що нинішні масштаби виїзду не зрівняються з масовою втечею 2022 року, напруга в суспільстві помітно зростає на тлі ударів українських дронів та обмежень інтернету.

Про це пише Independent з посиланням на AP.

Росіяни знову тікають за кордон від мобілізації: в які країни найбільше

28-річний фахівець із цифрового маркетингу цього літа спакував валізи і залишив у РФ родину та друзів без жодного розуміння, коли зможе повернутися. Він каже, що йому було вкрай сумно залишати РФ. Росіянин поїхав до грузинського кордону.

Причинами свого від’їзду чоловік назвав «політичну ситуацію» та проблеми через обмеження інтернет-доступу російською владою. Якби не це, каже, не поїхав би з Росії довше, ніж на кілька місяців.

Він — один із тих, хто вже виїхав або лише планує переїзд через атаки українських дронів усередині РФ та чутки про чергову мобілізацію. Літні удари українських дронів спричинили безпрецедентну паливну кризу й завдали важкого удару по сектору електронної комерції. З минулого року саме цими атаками кремлівська влада виправдовує жорсткі блокування Мережі.

Теперішній виїзд росіян значно менший, ніж 2022 року. Утім, у правозахисній організації «Ковчег», що допомагає емігрантам, зазначають: минулого місяця кількість звернень зросла майже у вісім разів порівняно з травнем.

Росіяни готуються до еміграції та вивчають усі доступні для себе варіанти. Точні цифри виїзду наразі оцінити важко. На відміну від 2022 року, коли чоловіки масово тікали від часткової мобілізації, зараз на прикордонних пунктах немає багатокілометрових черг чи дефіциту авіаквитків до безвізових Вірменії, Грузії, Казахстану та Туреччини.

Водночас у соцмережах з’являються численні відео з різних куточків РФ, де люди пояснюють своє рішення виїхати саме через війну, погіршення економіки, невизначене майбутнє і скорочення свобод.

Ян Словицький, координатор термінової допомоги «Ковчегу», описує це як «панічну хвилю» еміграції, яка триває від середини липня й пов’язана зі страхом призову, паливною кризою та інтернет-блокуваннями.

Дипломат із Москви у розмові з AP також підтвердив «відчутне зростання суспільної тривоги цього літа» та вказав на потік росіян у Грузії й Вірменії, які побоюються мобілізації після парламентських виборів. Посадовець говорив на умовах анонімності.

Секретар Ради безпеки Вірменії Ален Симонян минулого місяця заявив телеканалу «Дождь», що його країна жодним чином не втручатиметься і, за потреби, допоможе росіянам, які ухиляються від призову. У МЗС РФ ці слова назвали «провокаційними», а російський депутат Віктор Соболєв заявив, що Росії не потрібні люди, які настільки не люблять свою батьківщину.

Тотальні зачистки та «цифрова тюрма»

Квір-активіст Даніїл Неонов виїхав до Вірменії після кількох затримань і 10 діб арешту за фотографію футболки з райдужним принтом у соцмережах — це кваліфікували як демонстрацію екстремістської символіки. Після того як влада РФ оголосила «міжнародний громадський рух ЛГБТ» екстремістським, під адміністративні справи потрапляють навіть за символіку.

Також росіяни намагаються виїхати після затримань, особливо за підтримку партії «Яблуко». 35-річний росіянин, який також готується до виїзду, розповів AP, що більше не хоче жити в країні без свободи слова, зі знищеною економікою та шкільною пропагандою війни й ізоляціонізму. Він чекав змін понад десять років, сподіваючись, що «все владнається».

Попри все, жоден з опитаних росіян не згадав, що від рук російських військових щодня гинуть українці, і що війна — вкрай тяжкий злочин РФ проти багатьох народів світу. Кожен зі співрозмовників видання лише боявся за себе, і жоден не сказав, що війна має припинитися.

Росіяни: останні новини

Крім того, за даними опитування «Левада-центру», про яке пише Bloomberg, рекордні 56% респондентів майже не стежать за новинами про бойові дії. Експерти пояснюють такі настрої зростанням втоми від війни та страхом нової мобілізації, хоча росіяни прагнуть завершення конфлікту саме на умовах РФ.

Попри втому, 72% росіян досі підтримують дії своєї армії, а 57% вважають виправданими удари по енергетиці України. Водночас показник віри у правильний курс РФ знизився до 64%, а рейтинг схвалення Путіна хоч і незначно впав, утім залишається на високому рівні в 82%.