Підозра Кривоносу та відставка Кравченка: деталі гучного скандалу

Про що йдеться у матеріалі:

• Кравченко підписав підозру директору НАБУ Кривоносу
• Генпрокурор виїхав за кордон, а Зеленський його відсторонив
• Комітет Ради одноголосно підтримав звільнення Кравченка
• У НАБУ назвали підозру реакцією на операцію "Карфаген"

Генеральний прокурор Руслан Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та покинув Україну, а вже за кілька годин президент Володимир Зеленський відсторонив його від посади. У НАБУ й САП назвали дії Кравченка спробою політизувати розслідування у справі "Карфаген".

Главред з'ясував, що відбувається довкола Кравченка та що кажуть у НАБУ і САП.

Яку підозру підписав генпрокурор Кравченко директору НАБУ

14 вересня Руслан Кравченко записав відеозвернення, у якому повідомив про підписання процесуального рішення щодо керівника Національного антикорупційного бюро. За його словами, зібрана доказова база дала підстави кваліфікувати дії директора НАБУ Семена Кривоноса одразу за двома статтями.

"Я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Та фіктивне усиновлення з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді", - заявив Кравченко.

Окрім цього, генпрокурор анонсував ще одне процесуальне рішення - щодо особи з близького оточення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Їй, за версією Кравченка, закидають тиск на суддів Вищого антикорупційного суду, пропозиції неправомірної вигоди та допомогу в ухиленні від мобілізації. Матеріали цих проваджень генпрокурор пообіцяв оприлюднити найближчим часом.

Кравченко виїхав з України

Одночасно із заявами про підозру директору НАБУ стало відомо, що сам Руслан Кравченко перебуває за межами країни.

"Зараз перебуваю у закордонному відрядженні, в рамках якого заплановано низку зустрічей, під час яких маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів, ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітету, верховенства права та демократичних інститутів", - написав Кравченко.

Як Кравченко оформив собі відрядження до Парижа

Журналісти Суспільного отримали від власних джерел інформацію про те, що відрядження Кравченко оформив собі самостійно, а офіційним приводом мала стати участь у слуханні парламентської мережі ПАРЄ.

За даними видання, документ передбачав перебування генпрокурора за кордоном упродовж п'яти днів, починаючи з 13 вересня 2026 року, а до пункту призначення Кравченко мав намір дістатися автомобілем.

У пресслужбі Парламентської асамблеї Ради Європи водночас повідомили, що ні сам Кравченко, ні його представники не братимуть участі у засіданні профільної мережі з питань становища дітей в Україні.

Якою була відповідь Зеленського Кравченку

Президент Володимир Зеленський у зверненні наголосив, що для чинного генерального прокурора залишився лише один можливий сценарій розвитку подій – звільнення з посади.

"Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно", - заявив глава держави.

Як комітет Ради проголосував за звільнення Кравченка

Після публічної заяви президента питання перейшло у практичну парламентську площину. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, уточнивши, що профільний комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розглянув президентське подання про звільнення генпрокурора.

За словами депутата, під час голосування рішення підтримали всі сімнадцять членів комітету, а голосів проти чи утримання зафіксовано не було.

Тепер остаточне рішення щодо долі Кравченка має ухвалити Верховна Рада на пленарному засіданні у вівторок, 15 вересня.

Зеленський підписав указ про відсторонення Кравченка

Офіс президента повідомив, що Володимир Зеленський підписав указ №905/2026 про відсторонення Руслана Кравченка від виконання обов'язків генерального прокурора.

Згідно з документом, підставою для рішення стала частина друга статті 11 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Що відповіли в НАБУ на підозру від Кравченка

У відповідь на звинувачення директор НАБУ Семен Кривонос під час брифінгу для журналістів заявив, що бюро ще з липня 2025 року знало про підготовку атаки на антикорупційну систему, а нинішню підозру назвав реакцією на операцію "Карфаген".

"Ми знали, що готується така сама атака", - сказав Кривонос.

За словами директора НАБУ, під час планування операції "Карфаген" у бюро розуміли ймовірність удару у відповідь, тож продовжили досудове розслідування у штатному режимі.

Водночас спосіб оприлюднення підозри - через відеозвернення в Telegram - Кривонос назвав таким, що не має нічого спільного зі стандартною процесуальною практикою.

"Ми сьогодні побачили незрозумілий винахід - Telegram-підозру", - заявив він.

Директор НАБУ додав, що паперового документа йому ніхто не вручав, а до бюро чи САП відповідні матеріали ніхто не привозив.

"Це наша офіційна заява. Ми залишаємося на тій позиції, яку озвучили", - сказав Кривонос.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко пов’язав атаку на відомство саме зі справою "Карфаген". Він наголосив, що серед членів його родини ніхто повідомлення про підозру не отримував, і пообіцяв повідомити додатково, якщо текст документа таки надійде.

На запитання журналістів, чи є у матеріалах справи докази проти самого генпрокурора, очільник САП відповів стримано.

"Ми не будемо анонсувати підозри", - відповів Клименко.

Що відомо про операцію "Карфаген"

Ще 4 вересня стало відомо, що НАБУ та САП проводять слідчі дії у справі про злочинну організацію, яку, за версією слідства, очолює посадовець Офісу генпрокурора.

За даними слідства, він ще в середині 2025 року сформував угруповання з представників керівних структурних підрозділів відомства, залучивши до нього працівників прокуратури та наближених осіб.

У НАБУ і САП стверджують, що учасники організації систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб не перешкоджати діяльності шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України та іноземців.

За версією слідства, отримані кошти легалізували через купівлю нерухомості, коштовностей та іншого майна на суму понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів гривень розмістили на рахунках близьких осіб, видаючи ці гроші за доходи від підприємницької діяльності.