Що за вода у київських бюветах і хто її контролює

Однією з київських пам’яток є фонтан «Самсон» на Контрактовій площі. Розглядаючи його, мало хто замислюється про призначення архітектурної композиції. А це не просто декор, це пращур усіх бюветів, якими сьогодні користуються жителі та гості столиці. Звідки походять бювети, як у них з’являється вода і якої вона якості — цікавилися журналісти Коротко про.

Від питних фонтанів до Сан Санича

Людина, яка тричі вип’є із «Самсона», не захоче покидати Київ або обов’язково сюди повернеться - ця давня легенда виникла не просто так. На місці, де біблійний герой роздирає пащу леву, було природне джерело, перетворене на водозабір ще за часів Київської Русі. По дерев’яних трубах в нього стікалася вода з навколишніх пагорбів. Люди вірили, що під землею джерело пов’язане з річкою Йордан, а тому вода вважалася такою ж святою, як із колодязів Києво-Печерської лаври.

У 1749 році архітектор Іван Григорович-Барський збудував над резервуаром кам'яну ротонду з фігурою ангела, яку потім замінили на Самсона. Головною ж для подолян була чаша, звідки відрами та глечиками вони черпали воду для щоденного вжитку.

Соціальний проєкт із забезпечення безоплатних джерел води продовжили наприкінці ІХ - початку ХХ століття в Києві встановлювали чавунні фонтані, вилиті на заводі місцевого  підприємця Олексія Термена. Вони досі збереглися біля Золотих воріт, у Маріїнському парку, сквері біля театру Франка та на кількох інших локаціях.

Перший історичний бювет в Києві спорудили під час Другої світової війни в Печерському районі на території Центрального військового шпиталю. Це була турбота про пацієнтів, але й інші кияни могли брати там воду. Коли відновили централізований водогін, попит на бювет зник і вже багато років він не працює.

Дніпро та Десна традиційно вдосталь напували Київ. Про глибокі підземні горизонти згадали після аварії на Чорнобильській АЕС, коли виникла загроза радіаційного забруднення річок. Однак на шляху радіонуклідів стало Київське море, яке ввібрало їх у свій мул, і проєкт пригальмували.

Будівництво сучасних бюветів розпочалося після проголошення незалежності і затвердження програми «Питна вода». Наприкінці 1991 року перші 17 артезіанських свердловин відкрилися на Оболоні, Троєщині, на Позняках, у Святошинському районі.

На певний час кампанія затихла, але активно відновилася у 1997 році за командою мера Олександра Омельченко. Саме за його каденції фактично всі райони Києва були охоплені мережею колонок під фігурними альтанками та з лавочками для перепочинку. Сан Санич дуже пишався своєю ініціативою та й люди йому дякували, бо вода з бюветів за смаком суттєво відрізнялася від хлорованої, що лилася з кранів. «Це вода від динозаврів», - жартували кияни, стоячи в чергах з бідонами та бутилями.

Споруджували бювети і в наступні роки. Так, відомо, що У період з 2015 до 2021 року в Києві з’явилося 11 нових бюветних комплексів і було відремонтовано більше 40 непрацюючих.

100 і 200 мільйонів років тому

Зараз бювети не такі популярні, як у перші роки відкриття. Жителі столиці обзавелися фільтрами, купують воду в автоматах або замовляють привозну. Однак шанувальників «води від динозаврів» також вистачає, особливо серед незаможних верств населення.

Аналогія з  прадавніми ящурами виникла через те, що вода в бювети подається із Сеноманського та Юрського горизонтів, які були сформовані орієнтовно 100 і 200 мільйонів років тому. Глибина свердловин коливається від  90 до 340 метрів. З підземного шару воду викачують електричні насоси до спеціальних баків, звідки вона надходить до колонок. У більшості бюветів встановлені фільтри, які затримують дрібні часточки піску, глини чи іржі.

Загалом в Києві споруджено 203 бюветні комплекси, однак не всі вони діючі. Як повідомили Коротко про у спеціалізованому водогосподарському комунальному підприємстві «Київводфонд», станом на вересень експлуатується 182 бювети. 3 них три тимчасово закриті з технічних причин, на двох тривають тривають санітарно-профілактичні роботи.

Знайти ближчий до себе бювет і дізнатися, чи він серед діючих, допоможе спеціальна електронна мапа.

Пити сирою не бажано

Пити чи не пити - сирою? Це питання дискутується багато років. Якщо на початку роботи бюветних комплексів якість води вважалася гарантованою, то з роками почали виникати сумніви. Вода могла каламутніти, на дні ємностей  з’являвся рудуватий або зеленкуватий осад.

- Загальної відповіді на питання пити чи не пити сирою, не може бути. Бювети бувають різні, в тому числі за свердловинами. Чи вони глибші, тим якісніша вода, - каже еколог Олександр Соколенко. - Другий момент - це якість обладнання, наскільки воно застаріле, чи наявна іржа та інші забрудники, які можуть потрапити у воду під час викачування. Тобто, чи належним чином свердловина експлуатується.

Олександр зауважує, що поради кип’ятити воду з бювету слушні, але теж не вирішують всіх питань.

- Кип’ятіння бажане, бо знищуються мікроорганізми. Але на наднормову кількість хімічних елементів це ніяк не вплине. Тому перед кип’ятінням, якщо є така можливість, краще пропустити через побутовий фільтр.

Як стежать за якістю води

У «Київводфонді» запевняють, що якість води у бюветах, що відкриті для експлуатації, відповідає нормам. На офіційному сайті підприємства є інформація по кожній колонці в різних районах міста

- Контроль якості - це цілий комплекс аналізів, обстежень, технічних заходів. Поточні аналізи води проводяться щоквартально, раз на рік - повний контроль і раз на три роки аналіз води за радіологічними показниками. Всі дослідження проводяться акредитованими лабораторіями, які мають відповідну компетентність та матеріально-технічне забезпечення, - поінформували Коротко про у «Київводфонді».

Втім, наглядачі за «водою від динозаврів» погоджуються, що в окремих бюветних комплексах можуть з’явитися відхилення по деяких показниках. Найчастіше це збільшений вміст заліза, каламутність, наявність якогось присмаку.

- Це може бути пов’язане з природними особливостями підземних вод та змінами їхнього складу. Або з порушенням санітарного стану окремих елементів системи чи іншими факторами, що потребують оперативного реагування. В такому разі бювет закривають, залежно від характеру відхилення проводять санітарну обробку, промивання системи водопостачання з наступним лабораторним контролем, - кажуть на підприємстві.

Чи врятують бювети в разі блекаутів?

На жаль, обнадійливої відповіді на це питання немає. Всі залежить від масштабів енергетичної кризи. Воду до бюветів закачують електричними насосами, вже наповнені баки швидко спорожніють.

У жовтні минулого року, коли питання також набувало актуальності, в «Київводфонді» повідомили, що 154 бюветні комплекси мають можливість підключення до генератора, 80 вже були підключені.