Виндман: Если мы возьмем большинство в Конгрессе, Трамп будет вынужден с нами договариваться

"Я все зрозумів, що ви сказали українською", – сказав на початку нашого спілкування Євген Віндман – конгресмен від Демократичної партії та один з адвокатів України у Палаті представників США.

Віндман народився у Києві у 1975 році, але майже не жив тут – у чотирирічному віці його батько з дітьми емігрував до США, де він і виріс, побудував військову кар’єру, а потім перейшов на державну службу до Ради з нацбезпеки США.

У 2019 році його дії стали визначальними для подальшого розвитку політики США: доповіді Євгена та його брата-близнюка Олександра ініціювали процес, що привів до оголошення Дональду Трампу імпічменту. Наступного року, після завершення процесу, Трамп ініціював їхнє звільнення. А у 2024 році Євген Віндман обрався до Конгресу як кандидат від Демократичної партії.

Це перше детальне інтерв’ю конгресмена Віндмана в Україні та про Україну. Ми поспілкувалися на полях щорічної зустрічі Yalta European Strategy, організованої фондом Віктора Пінчука, на яку прибула велика конгресова делегація.

Утім, говорили ми не про минуле.

Головне питання зараз – це те, чи ухвалить Палата представників США так званий Закон Ліндсі Грема, який створює нові санкційні інструменти для тиску на Росію. А також – що буде, якщо цього пленарного тижня закон не буде ухвалений. А ще ми поговорили про очікувану зміну політики США у разі дуже ймовірної зміни більшості у Конгресі на демократичну.

Відео інтерв’ю доступне на каналі "ЄвроПравди" як в оригіналі (англійською мовою), так і з українською озвучкою.

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також текстову версію інтерв’ю.

"Закон про санкції не ідеальний, та я все одно розраховую на його ухвалення"

– Починається пленарний тиждень у США. Там будуть рішення, важливі для України?

– Я сподіваюся, цього тижня розглянуть закон про санкції проти Росії. Цей пакет, який тепер носить ім’я покійного сенатора Ліндсі Грема, – це найсерйозніший наразі пакет санкцій проти Росії.

Якщо його ухвалити і якщо імплементувати закон так, як хоче Конгрес, це будуть найбільші санкції проти Росії від початку великої війни.

Утім, його ще не заявили до розгляду на цій сесії.

– Як ви думаєте, його реально ухвалити?

– Вважаю, що реально.

У цьому законі дійсно є деякі "складні" моменти, та вони взагалі не пов’язані з Україною.

Натомість щодо України серед американців є чітка позапартійна підтримка. Я стикаюся з цим щодня, коли їжджу по своєму округу у Вірджинії і бачу у людей українські прапори. Є також двопартійна підтримка у Конгресі. 

Але окремі положення закону ускладнюють його ухвалення.

– Що саме?

– Переважно йдеться про право президента встановлювати митні тарифи – зважаючи на те, як президент використовував мита досі, запроваджуючи їх всупереч волі Конгресу.

Але не треба забувати, що головна мета законопроєкту – покарати Росію та змусити її сісти за стіл переговорів. Саме це для мене головне. Тому я проголосую за цей проєкт і буду активно його просувати. І я знаю, що багато конгресменів робитимуть те саме.

Утім, щоб ми ухвалили проєкт – спершу республіканці мають погодитися винести його на розгляд.

– Як це взагалі можливо, що у Сенаті його затвердили 86 голосами, тобто майже повним складом Сенату, з двопартійною підтримкою – але досі триває дискусія, чи можна його ухвалити? І я не вірю, що його противники не розуміють, що це також б’є по Україні.

– Палата представників і Сенат – різні. І це дійсно пояснює, чому так буває, що щось збирає голоси у Сенаті, але не у Палаті. Сенатори кажуть, що це найкращий можливий законопроєкт, який вони могли ухвалити. Однак у Палаті представників є певні питання до нього.

Джерелом проблем є брак довіри.

Є очевидний брак довіри до президента, і саме звідси все виходить.

Та навіть якщо закон вийшов не ідеальний – я все одно розраховую на його ухвалення. Врешті-решт, для мене це – питання підтримки України.

– Сесія цього тижня – остання, далі Конгрес іде у відпустку до виборів. Що буде, якщо не ухвалити закон зараз? Тоді його взагалі не ухвалять?

– Цього тижня дійсно є коротке вікно для засідань Палати представників перед виборами, і шанси на розгляд є.

Та навіть якщо цього не станеться, у нас лишається можливість розглянути закон після виборів, до закінчення повноважень поточного Конгресу.

– А це звична ситуація? Закони часто ухвалюють на сесії після виборів?

– Так. Конгрес стає "кульгавою качкою", але щоразу продовжує ухвалювати закони.

Загалом закон має пройти Палату представників, Сенат і має бути підписаний президентом. Або, як часом робить президент Трамп, він може 10 днів не підписувати і не ветувати, тоді закон автоматично набуває чинності.

Наразі Сенат є. Якщо проєкт ухвалять без змін, він піде на підпис президенту.

"Президент Трамп, коли стикається з опором – іде на переговори"

– Двопартійна підтримка України збережеться після виборів?

– Так! Це 100%.

– Чому ви так впевнені?

– Бо я бачив багато голосувань, де 75% членів Палати представників голосували за закони на підтримку України.

Так, був один виняток, що стався через процедуру, як саме законопроєкт потрапив на розгляд Палати представників. Але це – саме виняток, щодо решти завжди є переважна підтримка з боку і демократів, і республіканців. І я постійно чую це від колег з обох партій.

І врешті-решт, є проста, але фундаментальна причина, яка дає мені певність, що двопартійна підтримка триватиме.

Це те, що Україна – на правильному боці історії.

Американський народ усвідомлює, що Україна бореться за свою свободу. За ті цінності, на яких заснована наша країна. Тому я впевнений, що двопартійна підтримка триватиме. Навіть попри певне відчуття втоми.

– Скажу чесно: іноді не схоже, що США стоять на правильному боці історії.

– Що вам сказати… Я теж вважаю деякі кроки свого уряду такими, що суперечать нашим цінностям та історії. Наприклад, коли йдеться про те, як ми ставимося до мігрантів та людей, які вже тривалий час проживають у нашій країні.

Це стосується того, як ми ставимося до сусідів – як Канади чи Данії.

Але це тимчасова політична ситуація. Бо США все ж лишаються демократією.

За трохи більше як 50 днів це можна буде виправити. Бо ми опинилися в цій ситуації за наслідком виборів, і подолаємо її також через вибори.

– Йдеться про проміжні вибори. Так, вони можуть змінити більшість у Конгресі (і є питання, чи в обох палатах). Але президент, уряд залишиться той самий. То що ж змінять вибори?

– Це хороше запитання. Адже дійсно, президент залишиться на посаді. Моя відповідь матиме кілька складників.

Зміна більшості у Конгресі дасть демократам право формувати засідання. Це означає право скликати Конгрес, а також право викликати посадовців.

І, зрештою, Конгрес має владу щодо бюджету. Наведу приклад, що це може змінити на практиці. 

Я є членом комітету з питань оборони, і торік ми виділили Україні 400 мільйонів доларів. Але уряд вам так їх і не перерахував. Маючи більшість, ми чинили би величезний тиск на уряд, щоб той виділив кошти. А якщо ми виграємо і у Палаті представників, і у Сенаті, то тиск буде ще більшим.

Я підкреслю особливість адміністрації Дональда Трампа: президент дуже "транзакційний".

Тож якщо ми отримаємо владу в Конгресі, він буде змушений домовлятися з нами.

– Я тут трохи обережніший. Боюся, чи не призведе це до некерованості США.

– Ви маєте рацію у тому, що ви обережні. Але я за природою оптиміст. А можливість реально щось зробити в наступному Конгресі – це саме те, що мене мотивує.

Так, це вимагатиме величезної роботи, переговорів та діалогу. Потрібна буде розумна політика.

Та те, що я побачив за час роботи у Конгресі, дає підстави прогнозувати, що будуть сфери, де дійсно не буде руху, де будь-яка діяльність зупиниться. Але будуть також сфери, де ми зможемо досягти прогресу.

– А як з бюджетом? Клінч демократів та республіканців – це шлях до постійних шатдаунів.

– Тут можна лише припускати, пам’ятаючи, що шатдауни нікому не потрібні. Та наголошу, мій досвід свідчить, що президент, коли стикається з опором – іде на переговори.

– Чи очікуєте ви, що обидві палати змінять більшість?

– Перспектива набагато краща для Палати представників.

У Сенаті це теж можливо. Але у будь-якому разі я вважаю, що зі зміною керівництва у Конгресі перспективи продуктивної роботи на благо американського народу та наших міжнародних союзників, зокрема України, стануть кращими.

І я можу сказати напевно: якщо республіканці збережуть владу у Палаті та Сенаті, це буде погано і для України, і для наших союзників.

– Чому?

– Тому що ми бачили, що це означає, протягом останніх 20 місяців.

"Політика США щодо НАТО буде переглянута. Є двопартійна підтримка цього"

– Як відомо, до Трампа політика США щодо України була зовсім іншою. Ви чекаєте, що старі часи можуть повернуться? Чи вони минули назавжди?

– Повного повернення до минулого статус-кво не буде.

Крім того, я щиро вважаю, що за попередньої адміністрації, тобто за демократів, підтримка не була достатньою. Я б і тоді набагато рішучіше підтримував Україну та наших європейських союзників.

– "По одній краплі".

– Так, крапля за краплею.

Отже, не обов’язково все повертати до стану до Трампа. Але до певної міри ми повернемося до своїх принципів та відновимо підтримку.

– Що саме зміниться? Бо я відверто не очікую, що Україна матиме безповоротну допомогу США у тих обсягах, як колись. Може, я занадто скептичний?

– Я вже наводив конкретний приклад – 400 мільйонів доларів, які були затверджені законом, але так і не були виділені. Звісно, 400 мільйонів доларів – це недостатня сума, але вона доповнить ту допомогу, що буде доцільно надавати вам надалі.

Крім того, є кошти на зброю, затверджені попереднім скликанням, і ми також їх досі не виділили.

– Їх можна "відновити"?

– Частина цих коштів юридично все ще записані для вас.

– Напевно, політика щодо НАТО також зміниться?

– Це безперечно! НАТО – найбільший і найважливіший альянс в історії. Нове підтвердження прихильності США до НАТО буде дуже важливим.

У тому числі буде йтися про збереження присутності США в Європі. Причому таке рішення має двопартійну підтримку – я чую про це від своїх колег, зокрема від голови комітету з питань збройних сил Палати представників (Прим. "ЄП": цю посаду обіймає республіканець Майк Роджерз, один з найдосвідченіших членів Конгресу, що обирається з 1994 року).

Він наполягає, що наші зобов’язання у Європі мають залишатися стабільними і мають ґрунтуватися на потребах наших місій та потребах Альянсу, а не на політичних міркуваннях.

– Міжнародне правосуддя та правосуддя щодо Путіна. Тут будуть зміни?

– Так. Це саме та тема, над якою я працював перед обранням до Конгресу.

Як знаєте, міжнародне розслідування воєнних злочинів – це тривалий процес. У 2023 році, коли я часто їздив до України, німці саме закрили справу Аушвіца. На неї пішло понад 80 років. Тож такі справи тривають довго.

Найважливіше, що можна зробити вже зараз, – це встановити факти, зібрати докази та забезпечити, щоб у відповідний час злочинці були притягнуті до відповідальності.

Я хочу, щоб цей період був короткий, наскільки це можливо.

А ще треба, щоб міжнародний ордер на арешт – як той, що виданий щодо Путіна, – тиснув на звинувачених до кінця життя. Звісно, якщо ордер не буде знятий.

Тобто важливий не лише факт судового переслідування, а й те, що ці люди до кінця життя відчуватимуть на собі тягар кримінального переслідування.

Утім, у цій сфері для змін політики США, напевно, знадобиться обрання нового президента та формування нової адміністрації.

"Надзвичайно важливо, щоб ви самі вірили у себе"

– Що мають робити Україна та українці, щоб покращити відносини зі США?

– Перш за все – потрібні міжлюдські зв’язки. Приїзди делегацій з України, відвідування громад, церков тощо – все це має абсолютно вирішальне значення.

У світі багато чого відбувається. До прикладу, триває війна з Іраном, яка забирає багато уваги та ресурсів. Тому дуже важливо, коли хтось продовжує розповідати історію українців, які борються за свободу та наші цінності. Такі люди – ваші найкращі посли.

Також важливо, коли це робить президент Зеленський, бо він зберігає дуже високу популярність у Сполучених Штатах.

– Чи є щось, що потрібно змінити у внутрішній політиці та у відносинах зі США?

– А ви подивіться на ті наративи, якими росіяни атакують Україну. Одним із них є корупція. Тому потрібно, щоб корупція була ліквідована максимально можливою мірою.

Також важлива згуртованість уряду – тобто спільна робота, усвідомлення того, що країна у війні, і це не час для суперечок між гілками влади. Потрібно демонструвати стабільність.

І, мабуть, найважливіше – це успіх на полі бою, військовий успіх.

Це, напевно, найскладніше завдання.

Але саме це ми побачили під час операції "Павутина".

Саме цей момент шокував Захід настільки, що, я вважаю, змінив хід війни. Це змінило уявлення про природу війни і про спроможності українців.

Ваша сміливість, стійкість та інноваційність і надалі надихають. Але щоб це тривало, необхідно, щоб ви й самі вірили у власні сили. Повторю: надзвичайно важливо, щоб ви вірили у себе.

– Оскільки ви згадали про антикорупцію, уточню: якщо більшість у Конгресі зміниться, США приділятимуть більше уваги боротьбі з корупцією в Україні?

– Ця увага є високою і зараз. Щоразу, коли поширюється наратив про корупцію – а отже, американцям та обраним ними конгресменам бракує впевненості, що наші зусилля та наші гроші використовуються найкращим чином, – це створює для вас проблеми. Незалежно від того, хто керує США.

Тому це – та сфера, в якій вам треба показати прогрес.

Причому в Україні вже є чимало механізмів для цього: НАБУ, антикорупційні прокурори САП. Ці антикорупційні органи мають виконувати свою роботу.

А ще вони мають бути надійно захищені. Це справді необхідно.

Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко,
відео Михайла Алексєєва,

"Європейська правда",
11 вересня 2026 року, конференція Yalta European Strategy