/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F710a51d78b66a5ba73f55fa24e39229d.jpg)
Адміністрація Трампа планує продати Ізраїлю зброю на $2,8 млрд
На початку свого терміну адміністрація Дональда Трампа активно формувала зовнішню політику, де підтримка ключових союзників займала центральне місце. Одним з таких союзників був Ізраїль, для якого планувалося постачання значного військового пакету, що мав включати десятки тисяч авіаційних бомб великої потужності.
Анонімний американський посадовець, обізнаний із планами угоди, розкрив деталі, які мали вирішальне значення для військової могутності Ізраїлю. Мова йшла про 20 тисяч бомб типу MK 84 та ще 20 тисяч бомб типу BLU-117. Ці боєприпаси, маса яких становить близько 2 тисяч фунтів, вже використовувалися Ізраїлем у військових операціях у Газі та Лівані.
Хоча офіційних коментарів від Державного департаменту США та посольства Ізраїлю не надходило, адміністрація Трампа вже неофіційно поінформувала профільні комітети Конгресу США. Ці комітети відіграють ключову роль у розгляді великих угод з продажу американського озброєння за кордон, і їхня думка є важливою для подальшої реалізації плану.
Ця потенційна угода відбувалася на тлі тривалої військової напруженості на Близькому Сході. Генінспектор Міністерства оборони США тоді заявляв, що війна з Іраном вже призвела до дефіциту боєприпасів та перешкод у їх поповненні, що додавало додаткових складнощів у прийняття таких рішень.
Попри всі ці фактори, тодішній президент Трамп продовжував наполягати на своїх зовнішньополітичних ініціативах. Він стверджував, що Іран «дуже хоче якомога швидше» укласти угоду і заявляв, що не шкодує про конфлікт з Іраном, попри можливий вплив на результати виборів Республіканської партії.
На той момент, рішення про остаточне оформлення поставки ще не було оголошено, залишаючи майбутнє угоди відкритим. Дискусії у США щодо масштабів підтримки Ізраїлю продовжувались, і ця потенційна угода стала значним елементом у складній мозаїці близькосхідної політики.
Про підготовку цього пакета раніше повідомляла The Washington Post, підкреслюючи обізнаність ЗМІ про ці наміри адміністрації. ЗМІ, включаючи Reuters, інформували про це із посиланням на анонімних посадовців. Це свідчить про те, що інформація про військову угоду циркулювала у впливових колах задовго до можливого офіційного оголошення.
Цей епізод ілюструє, як у часи адміністрації Трампа активно використовувалися дипломатичні та військові інструменти для посилення впливу США у регіоні та підтримки стратегічних союзників.
Обізнаний американський посадовець, який говорив на умовах анонімності, повідомив, що до пакета увійдуть «десятки тисяч бомб» великої руйнівної сили.
Генеральний інспектор Міністерства оборони США заявляв, що війна з Іраном призвела до «дефіциту» боєприпасів та перешкод у їхньому поповненні.
Історія цієї угоди підкреслює складність міжнародних відносин і постійний пошук балансу між дипломатією, військовою підтримкою та регіональною стабільністю. Вона залишає відкритими питання про подальші кроки та їхній вплив на майбутнє Близького Сходу.