Операція "Карфаген": підсумки конфронтації Кравченка з НАБУ та САП

Кравченко подав у відставку ще тиждень тому, 7 вересня, після деталей операції "Карфаген" від НАБУ і САП, де йшлося, що посадовці ОГП "кришують" шахрайські кол-центри. Президент Зеленський після заяв Кравченка проти НАБУ 14 вересня написав, що той має звільнитися. Він подав у ВРУ відповідне подання, за яке голосуватимуть 15 вересня. Сам Кравченко виїхав з України нібито у відрядження в ПАРЄ, але LIGA.net розповіли, що його туди не запрошували. Коли це стало відомо, Зеленський своїм указом відсторонив Кравченка від посади.

Справа Кравченка. Короткі підсумки

1. На цей момент вже не має жодного значення чи був погоджений виїзд Кравченка з Зеленським. В масовій свідомості це є практично доконаним фактом. Цю інформаційну битву Зеленський явно програв.

2. Стратегія захисту Кравченка будується і буде будуватися не стільки на захисті самого себе, скільки на звинуваченні керівників НАБУ та САП. Поки ми маємо озвучений лише "кейс Кривоноса", який навряд чи матиме юридичне продовження. Щонайменше у найближчій перспективі. Але ми живемо в інформаційний час, коли люди мають можливість памʼятати все. Особливо, якщо це все емоційно забарвлене.

3. Поки ми не розуміємо, як далі буде діяти Кравченко (чи буде він буде повертатися, чи дасть він гучну конференцію і серію інтервʼю в Європі і т.д). Від цього залежатиме те, наскільки довго дискомфортно будуть почувати себе керівники НАбУ та САП найближчим часом. У масовій свідомості ставлення до самого ексгенпрокурора точно від цього не покращиться, але це може погіршити ставлення до антикорупційних органів. Простіше кажучи, чорно-біла картинка в системі координат "свій-чужий – добро-зло" набуватиме нових забарвлень.

4. Інформаційна команда Зеленського багато років жила в системі підняття ставок, коли скандал перебивався іншим скандалом. І до першого картонкового виступу це вдавалося робити без втрати можливостей по управлінню системою. Перший картонковий виступ зламав цю систему. Піднімати ставки без втрати можливостей з управління системою, за нинішньої моделі управління у Зеленського більше немає можливостей.

5. У президента є дві опори (обидві ненадійні). Парламент, який протягом наступних тижнів остаточно перетвориться на дуже сегментований клуб за інтересами з ситуативними голосуваннями без жодної перспективи до консолідації та потенційно можливі переговори (останні два-три роки Зеленський може задавати внутрішню повістку дня виключно через зовнішню політику. І як на мене, тут все набагато складніше ніж у випадку з Кравченком. І головна проблема в тому, що внутрішній порядок денний може стати остаточно домінантним під час ухвалення зовнішніх рішень. І це стосується всіх гравців.

Оригінал

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net