Енергетичне перемир'я чи пауза до листопада: що стоїть за пропозицією Трампа

Україна погодилася відмовитися від ударів по енергетичних об’єктах на території Росії, а Москва нібито надала аналогічну згоду. Про це в понеділок, 14 вересня, написав президент США Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social. При цьому він знову пов’язав зростання цін на дизельне паливо у світі з російсько-українською війною. Напередодні саме цим Трамп пояснював свою вимогу до Володимира Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Однак Москва поки що ніяк не прокоментувала заяву американського президента, а Зеленський підтвердив лише наявність відповідної пропозиції. За його словами, Україна попросила партнерів забезпечити виконання можливої домовленості. Якщо вони зможуть гарантувати реальний намір Росії припинити удари, Київ готовий у відповідь відмовитися від атак. Причому мова йде не тільки про енергетичні об’єкти: Україна також готова припинити удари по портах, логістиці, об’єктах продовольчої інфраструктури та інших критично важливих цілях.

"Є серйозна пропозиція від США щодо взаємного припинення ударів по критично важливій інфраструктурі. Україна готова підтримати деескалацію, якщо Росія припинить наносити удари по енергетиці", — сказав Зеленський.

Те, що остаточної угоди поки що немає, підтвердив і кореспондент Financial Times Крістофер Міллер. За його словами, Трамп, ймовірно, поспішив оголосити про досягнуту домовленість.

"За моїми даними від людей, пов’язаних із Києвом, це питання перебуває на стадії опрацювання, але вони застерігають, що остаточної угоди поки що немає. Деталі поки що неясні, але подробиці з’являться пізніше", — написав журналіст.

Вже вранці 15 вересня стало очевидно, що говорити про реальне енергетичне перемир’я поки що передчасно. Були атаковані НПЗ у Сизрані та Таганрозі. Одночасно в Києві під удар потрапили три АЗС, російські війська продовжили атаки на портову інфраструктуру Одеської області та залізницю.

Енергетичне перемир'я: домовленість потрібна Трампу до виборів

Як зазначив у коментарі Фокусу політолог Володимир Фесенко, будь-які домовленості щодо енергетичного перемир’я мають бути сформульовані таким чином, щоб їх офіційно визнали обидві сторони. Подібна ситуація вже виникала в березні минулого року, коли американська сторона також оголошувала про домовленості щодо припинення ударів по енергетиці. Учасники переговорів офіційно доповіли про це Трампу, а Держдепартамент США підтвердив наявність домовленості. Однак дуже швидко з’ясувалося, що з Росією американці узгодили одні умови, а з Україною — інші. У результаті механізм практично відразу перестав працювати.

"Тут не можна покладатися лише на політичну згоду. Зеленський же сказав учора, що ми очікуємо, що партнери — маються на увазі американці — домовляться з росіянами, що не буде ударів не тільки по енергетичних об’єктах, а й по інфраструктурі, інфраструктурі життєзабезпечення. Адже ми завдаємо ударів по російських НПЗ, а вони — по наших АЗС, по портовій інфраструктурі, складах, логістиці та багато чому іншому. Тому необхідні узгодження та визнання тих об’єктів, переліку об’єктів, по яких не можна завдавати ударів. Ось що потрібно", — зазначив Фокусу політолог.

За словами Фесенка, подальший розвиток ситуації можливий за кількома сценаріями. Перший передбачає, що Сполучені Штати паралельно домовляться і з Росією, і з Україною, однак умови мають бути однаково визнані обома сторонами. Зокрема, Київ має офіційно погодитися з переліком російських об’єктів, які виводяться з-під ударів, а Москва — визнати аналогічний український перелік.

Другий варіант, на думку політолога, може бути реалізований не зараз, а, найімовірніше, наступного тижня — після проведення виборів до Державної думи Росії. Тоді сторони можуть перейти до переговорів у тристоронньому форматі й уже в їхніх рамках узгодити єдиний документ із конкретними зобов’язаннями.

"Ось такі варіанти. А може бути й так, що ні про що не домовляться. І росіяни скажуть: а яке ми до цього маємо відношення? Адже це Трамп звертається до України, щоб Україна не завдавала ударів по російських НПЗ. Ось нехай тиснуть на Київ, примушують їх, а ми тут ні до чого. Ми готові відновити постачання палива, а головне — ви примушуйте Україну, щоб вони припинили удари по російських НПЗ. На жаль, такий сценарій теж можливий. І поки що дуже показово, що Москва не дає жодної офіційної реакції на ці заяви Трампа. Тож, на жаль, може бути по-різному", — вважає політолог.

Навіть якщо сторонам вдасться домовитися, що Фесенко вважає цілком імовірним, угода може виявитися тимчасовою. Зокрема, вона може діяти лише до 3 листопада, коли у США відбудуться вибори до Конгресу. На думку політолога, саме зараз така домовленість насамперед потрібна Трампу. При цьому американського президента хвилює не стільки припинення війни чи енергетичне перемир’я в Україні як таке, скільки можливість вплинути на вартість палива у Сполучених Штатах.

"Ось його головна причина, ось що його турбує. Адже зараз у США рекордні ціни на дизельне паливо, а це негативно впливає на поведінку виборців. Ціна на галон дизельного палива у США зараз рекордна — понад 6 доларів. Саме це є проблемою для Трампа, яку він хоче вирішити. Росіяни можуть піти назустріч, домовитися, погодитися, але це діятиме до 3 листопада. А потім росіяни скажуть, вигадають якийсь привід, звинувачуватимуть нас, що ми там щось не виконуємо. І відновлять удари по нашій енергетиці. Бо для них удари по українській енергетиці — це головна складова їхньої зимової військової кампанії", — підкреслює Фесенко.

На думку політолога, російське керівництво виходить з того, що наслідки взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі для України будуть значно важчими, ніж для Росії. Саме тому в Кремлі можуть вважати продовження таких атак вигідною для себе стратегією.

"Наші удари по НПЗ — це теж наша стратегія, але в Кремлі вважають, що вони можуть нас і позбавити електропостачання, і заморозити. Але масштаб України значно менший, ніж масштаб Росії. Тому вони вважають, що їм це буде легше зробити, ніж нам вибити всі їхні енергетичні об’єкти", — уточнює політолог.

Для енергетичного перемир'я потрібно визначити цілі, по яких не можна завдавати ударів

Щоб енергетичне перемир’я справді запрацювало, потрібні чіткі гарантії, механізм моніторингу та конкретний перелік об’єктів, які сторони зобов’язуються не атакувати. Без цього Росія зможе по-різному тлумачити саме поняття енергетичної інфраструктури. Наприклад, стверджувати, що нафтопереробні заводи належать до заборонених цілей, тоді як удари по автозаправних станціях нібито залишаються допустимими.

Крім того, США мають виступити гарантом виконання домовленостей. В іншому разі така угода практично не матиме сенсу, вважає директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова, експерт з енергетичних питань Володимир Омельченко.

"А до переліку цілей, який має вказати Україна, входить уся енергетична інфраструктура, а також інфраструктура, пов’язана із життєзабезпеченням країни, а не лише АЗС. Сюди ж входять продовольчі склади, а також усі пункти реалізації продукції для населення — різні магазини, ТРЦ та багато іншого", — коментує експерт Фокусу.

На думку Омельченка, переговори мають відбуватися на офіційному рівні, а сторони зобов’язані заздалегідь і максимально чітко визначити перелік об’єктів, по яких заборонено завдавати ударів. Без цього будь-які заяви про перемир’я втрачають практичний сенс і залишають Росії простір для маніпуляцій.

У такому разі Москва зможе й надалі завдавати ударів по тих об’єктах, які їй вигідно не відносити до захищеної інфраструктури, водночас використовуючи Вашингтон для тиску на Київ. У результаті може виникнути ситуація, за якої Росія збереже можливість атакувати обрані цілі, а Україна опиниться обмеженою у своїх відповідних діях.

"Ось я думаю, що в цій заяві Трампа простежується мета Росії не стільки в перемир’ї, скільки в тому, щоб через Трампа змусити Україну не обстрілювати російські НПЗ. З одного боку. А з іншого боку — створити такий туман війни. Тобто високий рівень невизначеності. І маніпулювати через це позицією Трампа. І ці заяви про перемир’я без підтвердження сторін — це політична гра, без конкретних кроків", — підкреслює Омельченко.

Напередодні президент США Дональд Трамп закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних об’єктах. За словами глави Білого дому, українські атаки на НПЗ спричиняють дефіцит дизельного палива.

Як раніше повідомляв Фокус, Росія змінює тактику ударів по українській інфраструктурі. Після складів, торгових центрів і портових об’єктів під атаки почали потрапляти пункти пропуску на прикордонних територіях та АЗС у глибині країни, зокрема в Києві. За даними української розвідки, у противника є список із 50 автозаправних станцій лише в столиці та Київській області.