/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2F58add66dae111bafead478993a7273f3.jpg)
Якщо гризтися, як пси, - війну не виграєш: командир роти "Бутчер" про довіру, FPV та шлях вогнеметника
Сьогодні, 15 вересня, в Україні відзначають День фахівців військ радіаційного, хімічного та біологічного (РХБ) захисту Збройних сил України. З цієї нагоди говоримо з командиром вогнеметної роти 704 окремої бригади РХБ захисту Русланом із позивним "Бутчер". Це відверта розмова про його шлях від цивільного масажиста до командування підрозділом, еволюцію вогнеметників від піхотної зброї до систем "Сівалка-ВМ8" та FPV-дронів з термобаричними боєприпасами, а також про те, чому справжній командир має довіряти своїм бійцям і що для нього означає справжнє командування.Руслан із позивним "Бутчер" (butcher з англійської - "м'ясник") - капітан, родом із Самбора. До війни професійно займався футболом, а після навчання у Львівській політехніці працював масажистом, спеціалізуючись на класичному масажі. У війську до 2022 року не служив.Після початку повномасштабного вторгнення все змінилося. Спочатку була піхота й робота з РПВ-16, потім - вогнеметні системи "Сівалка-ВМ8", які дали змогу працювати вже на значно більших дистанціях. Сьогодні вогнеметні підрозділи 704 обр РХБ захисту знищують ворога термобаричними боєприпасами з FPV-дронів. Разом із технікою змінювалися і самі вогнеметники - освоювали нові навички, перебудовували тактику й фактично заново вчилися працювати відповідно до реалій сучасної війни. Сам "Бутчер" за ці роки пройшов шлях від новобранця з довгим волоссям і татуюваннями до командира роти. Відповідальність у мене вийшла на вищий рівень. Став менш вітряним і хаотичним, а більш зібраним. Віра в людей. За час війни багато людей побачив, і зараз дивлюся, хто що робить, а не хто що говорить. Не сприймаю пустих слів.