Переговори з Росією: Трамп анонсував неузгоджене енергетичне перемир’я, поки Європа заклякла в очікуванні

Тристоронні переговори у форматі США-Україна-Росія можуть відновитися вже в жовтні. Це підтвердили як в Києві, так і в Москві. Майданчик змінювати не планують — зустрічі відбуватимуться в Абу-Дабі. За словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, сторони планують обговорити поступове зменшення повітряних ударів та чорноморське судноплавство. Проте російський міністр закордонних справ Сергій Лавров стверджує, що на період переговорів зупиняти війну Москва не збирається.

Заперечень адміністрація Трампа не має. Ще минулого року Сполучені Штати погодилися на початок беззмістовних переговорів з Росією, відступивши від вимоги встановлення режиму припинення вогню. Тож не дивно, що зараз Кремль йде на подальшу ескалацію, завдаючи ударів по пасажирських потягах за кілька кілометрів від польського кордону, й американська сторона це жодним чином не засуджує. Навпаки, у Вашингтоні нагадують, що територіальне питання залишається головною перешкодою для досягнення домовленості з Росією.

Тож чого очікувати від перших за довгий час тристоронніх переговорів? І чому лідери ЄС вважають, що попереду вирішальні тижні чи місяці, які визначать долю Європи? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Трамп анонсував перемир’я: Росія досі мовчить

У понеділок, 14 вересня, Трамп у своїй соцмережі Truth Social неочікувано заявив, що Київ погодився не бити по російським енергетичним об’єктам. У відповідь Москва, за його словами, зголосилася зробити те саме. Згодом Володимир Зеленський підтвердив, що Україна готова підтримати деескалацію, якщо й Росія припинить удари по нашій критичній інфраструктурі — енергетиці, шляхах продовольства тощо. Натомість Кремль зробив вигляд, що не помітив цієї заяви Трампа.

Журналіст Financial Times Крістофер Міллер із посиланням на джерела дописав у соцмережі Х, що Трамп поспішив, анонсуючи угоду про енергетичне перемир’я. В окремій статті про заяву Трампа видання пише, що Путін не хоче укладати відповідну угоду до зими, бо вважає, що саме зимова кампанія ударів по українській енергетиці змусить Київ прийняти капітуляційні вимоги Кремля.

Раніше, анонсуючи зустріч із Трампом у Нью-Йорку (вочевидь у рамках Генасамблеї ООН) наприкінці вересня, Зеленський заявляв, що планує обговорити з президентом США морське та енергетичне перемир’я. Проте, нагадаємо, й раніше окремо Україна та Туреччина пропонували Росії припинення атак на цивільні судна в Чорному морі. У відповідь Москва, нехтуючи принципом паритету, висунула додаткову умову — зупинка українських ударів по російським НПЗ.

Тож від серпня пропозиція щодо енергетичного та морського перемир’я на столі. Але Росія не погоджується на справедливу угоду, виторговуючи для себе поступки з боку України. Що ж до заяви Трампа, він вже не вперше анонсує те, чого немає. Це, наприклад, постійно відбувається щодо війни з Іраном. Президент США часто дописує у Truth Social, що Тегеран переможений, його ядерна та ракетна програми знищені, і дуже скоро режим аятол підпише угоду. Проте, як бачимо, від кінця лютого, коли американці розпочали чергову військову кампанію проти Ірану, цього досі немає.

США звинувачують Україну: Росія та вибори до Конгресу

У дописі про енергетичне перемир’я, на яке Росія не погодилася, Трамп також зазначив:

«Зростання світових цін на дизельне пальне зумовлене переважно війною між Росією та Україною, а не ситуацією навколо Ірану».

Це послідовна політика адміністрації Трампа протягом останніх кількох тижнів, зумовлена проміжними виборами до Конгресу на початку листопада. Після таємного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви наприкінці серпня, взаємні удари між США та Іраном поновилися. На додачу, єменські хусити, яких підтримує Тегеран, фактично відкрили новий фронт у війні в регіоні, захопивши стратегічно важливий острів та порт на півдні Червоного моря. Саудівська Аравія просила допомоги у США, проте згодом була змушена призупинити роботу ключового трубопроводу, який уможливлює нафтовий експорт попри заблоковану Ормузьку протоку.

Все це авжеж призвело до чергового стрибка світових цін на енергоносії. Проте адміністрація Трампа, не бажаючи визнавати власних помилок, зробила Україну цапом відбувайлом. ТСН.ua вже писав, як міністри фінансів та енергетики США Скотт Бессент і Кріс Райт заявили, що це буцімто українські удари по російських НПЗ викликали світовий енергетичний шок. Згодом до їхніх звинувачень приєднався і Трамп, закликавши Зеленського припинити удари по російським НПЗ, бо начебто саме вони призводять до зростання цін на дизельне пальне.

Водночас, якщо подивитися на публікації в американській пресі та коментарі американських профільних експертів, ціни на дизель у США від початку цього року зросли на 60%, й головна причина — це війна Америки проти Ірану. До того ж, Україна ніколи не відмовлялася від енергетичного перемир’я, ба більше — сама його пропонувала. Не погоджується саме Кремль. Тож якщо у адміністрації Трампа вистачить важелів тиску, щоб змусити Путіна укласти відповідну угоду, яка буде базуватися на принципах паритету, республіканці зможуть отримати кілька електоральних балів на проміжних виборах до Конгресу. Проте навряд чи це суттєво знизить ціни на пальне в США.

Подальша ескалація: Європа не може продовжити санкції

ТСН.ua вже писав, що Путін зробив ставку на ескалацію, намагаючись не лише зруйнувати українську економіку, а й залякати європейських партнерів, здійснюючи удари по пасажирських потягах та АЗС біля польського кордону. Про це зокрема сказала очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас. А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що попереду на Європу чекають вирішальні моменти — «можливо, тижні чи місяці, — під час яких йтиметься про захист свободи та миру континенту».

Прем’єр Польщі Дональд Туск також заявив, що найближчі тижні та місяці стануть періодом дуже інтенсивних дій з боку Росії, не виключивши, що вони можуть охопити й територію Польщі. Проте подальша ескалація сталася в районі міста Гедсер на Балтійському морі — російський фрегат обстріляв сигнальними ракетами один із вертольотів збройних сил Данії. За словами міністра оборони країни Єппе Брууса, стаття 4 чи 5 НАТО застосовуватися не буде, проте російського посла викличуть для пояснень.

Напередодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пішов ще далі, заявивши, що в разі російської агресії проти НАТО, перевага європейських повітряних сил дасть змогу знищити половину НПЗ Росії навіть без участі США. Проте, як пише Politico, в реальності європейські країни залишаються обережними щодо негайних жорстких кроків, які можуть спровокувати Кремль. До того ж, Путін навмисно йде шляхом подальшої ескалації саме в момент чергового продовження Євросоюзом індивідуальних антиросійських санкцій.

Так, до прикладу, Словаччина та Франція блокують продовження цих санкцій, наполягаючи на виключенні з «чорних» списків близького до Путіна російського олігарха Алішера Усманова. Західні медіа пов’язують це зі спробою Парижа домогтися звільнення французьких громадян в Азербайджані. Щодо позиції Братислави, яка вимагає виключити з санкційних списків ще й російського олігарха Михайла Фрідмана, це радше вписується в політику уряду Роберта Фіцо щодо пом’якшення санкційного тиску на Росію в цілому.

Тож попри впевненість спецпредставників Трампа, що лише так зване територіальне питання, на яке не погоджується Україна, заважає укладенню домовленості з Росією, в Європі вважають, що до реальних переговорів Путін може бути готовим лише навесні. За словами президента Литви Гітанаса Науседи, Кремль скористається ще однією можливістю перевірити стійкість українського народу, змушуючи українців пережити ще одну холодну зиму.