РФ полює на українські АЗС: де можливий дефіцит і чому пальне може різко подорожчати

Росія посилила удари по автозаправних станціях у різних регіонах України - лише за кілька днів російські удари по АЗС були зафіксовані у Києві, Рівненській, Житомирській та Волинській областях. Експерти пояснюють, що головна небезпека таких атак - загроза для людей, тиск на логістику та спроба спровокувати паніку, тоді як можливе подорожчання бензину й дизелю має зовсім інші причини. Главред запитав профільних експертів, чи можуть атаки РФ спричинити дефіцит палива, аналогічний 2022 року та новий стрибок цін.

Росія розпочала нову хвилю ударів по АЗС – що відбувається

Нинішня серія ударів особливо помітною стала через атаки на столицю. Зокрема, 10 вересня російський БПЛА вдарив по АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Внаслідок атаки постраждали люди, загорівся автомобіль, була пошкоджена зупинка громадського транспорту. Пожежа виникла також у восьмиповерховій нежитловій будівлі, а після повторного влучання загорілися дизельні генератори.

Наступного дня удари продовжилися. В Оболонському районі одну із заправок атакували двічі поспіль. Серед постраждалих був рятувальник, який прибув ліквідовувати наслідки першого удару. Двоє постраждалих згодом померли у лікарні. Ще одне влучання зафіксували по АЗС у Деснянському районі. UKRNAFTA повідомила про серйозні руйнування будівель та критичні пошкодження обладнання на двох своїх комплексах.

Але вже наступними днями географія атак вийшла далеко за межі столиці. 12 вересня російська атака пошкодила АЗС у Рівненській області.

13 вересня внаслідок ударів у Житомирській області пожежі виникли на АЗС та об’єктах залізничної інфраструктури. Того ж дня повідомлення про атаку надійшли з Волині - з району українсько-польського кордону поблизу пункту пропуску Ягодин - Дорогуськ.

Зранку 15 вересня, після двох днів відносної тиші у столиці, російська армія знову продовжила удари по АЗС та атакувала АЗК UKRNAFTA у Дарницькому Голосіївському районах Києва.

Скільки АЗС уже постраждало – чи буде дефіцит

На перший погляд, така послідовність може виглядати як нова масштабна кампанія Росії саме проти заправок. Однак директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев звертає увагу: АЗС перебувають під ударами вже багато місяців, а найбільше їх було пошкоджено не у вересні.

"Мені, чесно кажучи, незрозуміло, чому раптово настільки актуальними стали удари по автозаправних станціях, які тривають від початку року і максимум яких припав на липень", - зазначив Рябцев у коментарі Главреду.

Експерт уточнює, що з січня по червень було пошкоджено 89 автозаправних станцій, у липні - одразу 133, у серпні - 65, а з початку вересня - 15.

Таким чином, лише за цими даними йдеться вже приблизно про 300 пошкоджених АЗС. Причому Київ не був єдиним і навіть найбільш постраждалим регіоном.

"Заправки в Києві також були під ударами, як і в інших регіонах. Набагато більше постраждали Харківська та Дніпропетровська області як прифронтові", - зазначив Рябцев.

За його словами, лише з серпня пошкодження заправок фіксувалися у 13 регіонах.

"Тобто нічого принципово не змінюється. Я не думаю, що тут якимось чином змінюється чи поширюється географія ударів", - пояснив експерт.

Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн також наводить оцінку у понад 300 атакованих АЗС. Водночас, за його спостереженнями, приблизно 80% пошкоджених станцій згодом відновлюють роботу. "Тому в жодному регіоні немає дефіциту пального або зростання цін внаслідок цього", - зазначив Куюн.

Втім, оцінки експертів практично збігаються: удари по окремих АЗС не здатні залишити Україну без бензину та дизелю.

Рябцев наголошує, що навіть близько 300 пошкоджених станцій потрібно порівнювати із загальним масштабом українського роздрібного паливного ринку. За його даними, до повномасштабної війни в Україні діяло близько 6,5 тисячі АЗС. При цьому нинішня статистика стосується саме пошкоджених, а не повністю знищених об’єктів, і значна частина з них уже повернулася до роботи.

"Тому про який загальноукраїнський дефіцит може йти мова?" - зазначив Рябцев.

Куюн наводить аналогічний приклад для столичного регіону. За даними податкової служби, у Києві діють 270 ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, а в Київській області - 529. Тобто загалом ідеться приблизно про 800 АЗС.

"Відповідно, говорити про якийсь вплив цих атак на ринок точно не доводиться", - підкреслив Куюн.

Чому Росія б’є по АЗС

Експерти дещо по-різному визначають головну логіку російських атак. Рябцев пропонує розглядати АЗС не як окрему категорію цілей, а як частину транспортної та логістичної інфраструктури України.

"Росія б’є по автозаправних станціях як по одній із цілей, намагаючись пошкодити логістику і взагалі транспортну інфраструктуру", - пояснив він.

Адже паралельно росіяни атакують залізничні станції, підстанції, які забезпечують роботу залізниці, потяги, нафтобази, об’єкти зв’язку та іншу інфраструктуру.

"Тобто вибір цілей не обмежується автозаправними станціями", - наголосив Рябцев.

Куюн також не бачить у нинішніх атаках принципово нової тактики, однак головною метою називає терор.

"А загалом нічого нового в тактиці РФ немає. Вона така ж, як у Сумах, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі. Відмінність у тому, що в столиці ще немає FPV, "Молній" та КАБів", - зазначив він.

За словами Куюна, економічного сенсу шукати тут не варто.

"Сенс цих атак по АЗС один - терор. Інших сенсів немає і не буде", - наголосив експерт.

Засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін також ставить на перше місце психологічний ефект.

"Росіяни ударами по АЗС насамперед переслідують тільки одну мету - це паніка, ажіотаж і соціальне обурення", - зазначив він.

Де дефіцит справді може стати проблемою

Рябцев робить важливе уточнення: ситуація в масштабах усієї України і в конкретному прифронтовому районі - різні речі.

Саме поблизу фронту значна кількість АЗС може бути пошкоджена або закрита, а доставка пального відбувається в умовах постійної загрози.

Однак навіть там короткочасна відсутність бензину на одній звичній станції ще не є системним дефіцитом.

Щоб уникнути стійких проблем, на думку Рябцева, потрібно диверсифікувати та розосереджувати точки продажу і запаси.

"Чим більше об’єктів буде задіяно, чим менше автомобілів буде залежати від якоїсь однієї автозаправної станції, тим краще це буде з точки зору стійкості постачання та споживання пального", - пояснив він.

При цьому розосередження не означає, що все паливо потрібно вивозити за кордон.

Йдеться про те, щоб великі партії ресурсу не накопичувалися в одному місці, на великих нафтобазах не концентрувалися бензовози, а на залізничних естакадах - велика кількість цистерн із нафтопродуктами.

Особливо критично це поблизу лінії фронту.

Чи подорожчає пальне через атаки

Удари по АЗС самі по собі не повинні спричинити подорожчання бензину та дизелю. На цьому особливо наголошує Рябцев.

"На вартість нафтопродуктів вони теж ніяким чином не впливають", - заявив експерт.

За його словами, спроби пояснювати можливе підвищення цін саме пошкодженням заправок не мають економічного підґрунтя.

Льоушкін також не пов’язує прогнозоване ним подорожчання з атаками на українські АЗС. Однак його прогноз щодо самих цін значно песимістичніший.

За словами експерта, основний тиск зараз формується на зовнішньому ринку через ситуацію з російськими НПЗ та відвантаженнями бензину і дизелю, що впливає на європейські котирування.

"Саме звідти ціна в Європі досить швидко зростає. І ми побачимо 100 грн уже найближчим часом, найближчого тижня ми побачимо ці ціни", - прогнозує Льоушкін.

Причому навіть ця психологічна позначка, на його думку, може бути не межею.

"Зараз такі передумови, що у нас 100 грн - це не межа. Ми побачимо і 105 грн. За 110 поки не кажу, а 105 побачимо", - зазначив експерт. Отже, можливе різке подорожчання та російські удари по українських АЗС - два різні процеси. Ціна залежить насамперед від вартості імпортного ресурсу та ситуації на зовнішніх ринках.

Як протидіяти ударам по АЗС

Повністю захистити заправку від прямого влучання сучасного ударного дрона практично неможливо.

Куюн зазначає, що у прифронтових регіонах уже використовують сітки та навіть сталеві конструкції над АЗС для протидії окремим типам засобів ураження.

"Якщо на Сході є проєкти з сітками і вже навіть сталевими "мангалами" над АЗС, то проти "Шахеда" захисту немає", - пояснив він.

Тому головним залишається захист людей.

"Найважливішим питанням є безпека. У тривогу автозаправна станція точно не найкраще місце для перебування", - наголосив Куюн.

Паливні мережі вже почали встановлювати мобільні укриття біля своїх об’єктів. За словами Куюна, такі рішення є на окремих АЗС ОККО, UPG та AMIC, а в прифронтових регіонах їх встановлюють десятками.

Рябцев вважає, що основний ефект можуть дати не дорогі спроби фізично "накрити" кожну заправку, а комплекс організаційних рішень. Для прифронтових регіонів він пропонує спростити зберігання невеликих обсягів пального підприємствами для власних потреб, зменшувати бар’єри для появи нових точок продажу та спрямовувати частину фінансового навантаження на АЗС на інженерно-технічний захист.

"Найбільший ефект можуть дати саме організаційні заходи, які не потребують додаткового фінансування", - зазначив Рябцев.

На його думку, ключовим принципом має бути максимальне розосередження: чим більше незалежних постачальників, запасів і точок доступу до пального, тим складніше одним або кількома ударами порушити забезпечення цілого району.