Скандал навколо НАБУ: ОГП спростовує підозру, Кравченко заявляє про тиск

Історія розпочалася вранці 14 вересня, коли Руслан Кравченко, на той час ще генеральний прокурор, опублікував відеозвернення. У ньому він заявив про підписання підозри директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу, а також особі, наближеній до керівника САП. Кравченко стверджував, що підозри були надіслані поштою, і оприлюднив скриншот трекінгу, який, за його словами, фіксував рух документів.

Ця заява викликала миттєву реакцію: керівники НАБУ та САП повідомили, що дізналися про підозри з Telegram. Практично одразу після цього президент Володимир Зеленський усунув Руслана Кравченка з посади. Перед цим, 7 вересня, Кравченко вже подавав заяву про відставку на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірних хабарів у ОГП.

Проте вже 14 вересня з'явилася офіційна заява пресслужби ОГП, яка категорично спростувала інформацію про повідомлення підозри Семену Кривоносу. В Офісі генпрокурора повідомили, що жодній особі в межах цього кримінального провадження підозру не оголошували через відсутність правових підстав, а відповідні записи в Єдиному реєстрі досудових розслідувань були скасовані.

Відсторонений Кравченко не забарився з відповіддю. У своєму Telegram він написав, що народний депутат Олександр Бакумов нібито чинив тиск на керівництво ДБР та Офісу генпрокурора, вимагаючи анулювати процесуальний документ "за будь-яку ціну". Кравченко наполягав, що законне процесуальне рішення не може бути скасоване кулуарними домовленостями.

Він також зазначив, що будь-яка спроба скасувати належно надіслане повідомлення про підозру або прибрати відомості з ЄРДР матиме ознаки політичного та протиправного втручання. Кравченко підкреслив, що рішення президента про його звільнення не знімає з керівника антикорупційного бюро відповідальності перед суспільством.

Цей конфлікт розгорнувся на тлі тривалих напружених відносин між різними правоохоронними органами. Раніше, у так званому "Епізоді 1. Батько з розрахунку", Кравченко оприлюднив матеріали проваджень 2008 року, в яких, за його словами, Семена Кривоноса підозрювали у фіктивному усиновленні дитини для уникнення відповідальності за підкуп виборців. Сам Кривонос назвав ці матеріали "маячнею" і відмовився їх коментувати.

Ситуація підкреслює складність взаємодії та можливий вплив політичних чинників на діяльність антикорупційних інституцій в Україні. Питання про те, чи були записи в ЄРДР скасовані законно, та чи існував політичний тиск, залишаються відкритими і потребують подальшого з'ясування.

«Однак законне процесуальне рішення не скасовується кулуарними домовленостями. Якщо повідомлення про підозру було належно направлене і це підтверджено відповідними поштовими квитанціями, будь-яка спроба його скасувати або прибрати відомості з ЄРДР матиме ознаки політичного та протиправного втручання», — наголосив Руслан Кравченко.

«У межах цього кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, про підозру у передбаченому КПК України порядку не повідомлялося. Правові підстави для цього відсутні. Заяви про начебто підозру були позбавленими юридичного сенсу», — зазначили в Офісі генерального прокурора.

Цей інцидент висвітлює вразливість системи правосуддя до внутрішніх конфліктів та зовнішнього тиску. Подальший розвиток подій покаже, чи зможуть антикорупційні органи зберегти свою незалежність та ефективність у боротьбі з корупцією, а також чи будуть виявлені та покарані винні у спробах політичного втручання.