У Конгресі США сперечаються через законопроєкт про санкції проти Росії — The Guardian

Палата представників Сполучених Штатів готується голосувати за масштабний законопроєкт про нові санкції проти Росії, одним з авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Однак частина демократів виступає проти розширення президентських повноважень. Про це повідомило видання The Guardian.

Законопроєкт, одним з авторів якого був покійний сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Грем, покликаний розширити можливості Вашингтона для економічного тиску на Росію та держави, які допомагають їй отримувати доходи від енергетичного експорту. У серпні Сенат уже підтримав цю ініціативу 86 голосами проти 11.

У понеділок законопроєкт пройшов комітет Палати представників із процедурних питань. У вівторок заплановане процедурне голосування в залі, а загальне голосування очікується в середу. Напередодні цього у Конгресі активізувалося лобіювання документа з боку його прихильників і противників.

Ініціатива отримала назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia Act of 2026. Вона спрямована проти російського енергетичного та оборонного секторів, а також так званого тіньового флоту танкерів, який Москва використовує для обходу нафтових санкцій.

Окремий блок передбачає нові повноваження президента США. Трамп зможе запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти та газу. Серед головних потенційних цілей називають Китай та Індію. Саме ця частина документа стала причиною суперечки серед демократів. Противники законопроєкту побоюються, що нові повноваження можуть бути використані не лише проти партнерів Росії, а й проти союзників США.

Критиків очолюють демократ Грегорі Мікс, який є провідним представником партії у комітеті Палати представників із закордонних справ, член Об’єднаного економічного комітету Дон Бейєр та старший демократ у Комітеті шляхів і засобів Річард Ніл. Вони заявили, що законопроєкт може принести більше шкоди, ніж користі.

За їхньою оцінкою, документ значно розширює тарифні повноваження президента, але водночас не зобов’язує Білий дім автоматично вводити нові санкції проти Росії. Демократи також побоюються, що нові тарифи можуть підвищити ціни для американців і в довгостроковій перспективі послабити підтримку України.

Ці побоювання пов’язані з тим, що адміністрація Трампа вже активно використовувала тарифи у відносинах із торговельними партнерами США, зокрема Канадою та Мексикою. Тому навіть частина демократів, які послідовно підтримують Україну, не хоче передавати Білому дому додаткові повноваження.

Прихильники документа у відповідь звинувачують опонентів у тому, що внутрішньополітичні розбіжності можуть загальмувати санкції саме тоді, коли Україна наближається до чергового складного зимового періоду та стикається з дефіцитом боєприпасів для захисту від російських ударів.

Демократи обговорюють можливі зміни до законопроєкту. Один із варіантів передбачає обмеження переліку держав, проти яких можна застосовувати вторинні санкції. Співавтор законопроєкту Стені Гоєр запропонував поправку, яка прямо називає десять країн. До списку увійшли Китай, Індія, Туреччина, Азербайджан, Угорщина, Казахстан, Киргизстан, Сінгапур, Словаччина та Об’єднані Арабські Емірати.

Трамп дав республіканським союзникам у Конгресі згоду на просування законопроєкту. Це дозволило вивести ініціативу з більш ніж дворічного політичного тупика. Водночас частина республіканців-ізоляціоністів уже заявила, що не підтримуватиме документ. Через це голоси демократів можуть стати вирішальними для його проходження в Палаті представників.

Нагадаємо, що законопроєкт Грема про санкції проти Росії вже подолав одну з ключових процедурних перешкод у Палаті представників США. 14 вересня Комітет з питань регламенту підтримав його просування після суперечки щодо ширших повноважень Білого дому у сфері мит. Спікер Майк Джонсон заявив, що в разі проблем із процедурним голосуванням може винести документ на прискорену процедуру, для якої потрібні дві третини голосів Палати.

Окрім того, Вашингтон уже розширює санкційний тиск на російські фінансові структури за межами безпосередньо українського напрямку. 15 вересня США запровадили нові обмеження проти ПАТ "ВТБ Банк", звинувативши його у сприянні Ірану в обході санкцій. ВТБ є другим за розміром банком Росії та вже перебуває під американськими санкціями з 2022 року. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що в межах операції "Економічний вигнанець" Вашингтон переслідуватиме посередників, які надають Тегерану матеріальну, технологічну або фінансову підтримку.