«Це бюджет воюючої країни»: Корецький презентував проєкт

Уряд України схвалив проєкт Державного бюджету на 2027 рік і в установлений законом строк передав його до Верховної Ради. Найбільше грошей передбачили на оборону: 4 трлн 885 млрд грн, або майже 44% ВВП, повідомив премʼєр-міністр Корецький.

Загалом доходи бюджету заплановані на рівні 5,648 трлн грн, а видатки становитимуть 7,272 трлн грн.

«Це бюджет воюючої країни. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість», – заявив Корецький.

Окрім бюджетних видатків на оборону, партнери додатково нададуть Україні матеріально-технічну допомогу: ракети, зброю, техніку, снаряди та засоби ураження. За словами премʼєр-міністра, її обсяг очікується на рівні не менше 1 трлн грн, що більше, ніж цього року.

Корецький наголосив, що реальні потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни продовжує зростати, а уряд ще працює над фіналізацією точних розрахунків.

В уряді визнають, що власними доходами Україна може покрити лише частину видатків. Тому наповнення бюджету залежатиме від злагодженої роботи з міжнародними партнерами. За словами Корецького, лише своєчасне і відповідальне виконання взятих зобов’язань дасть змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм і пенсій.

На освіту в проєкті бюджету передбачили 328,5 млрд грн, на охорону здоров’я 292,5 млрд грн. Обидві суми більші, ніж у бюджеті поточного року.

На соціальні виплати та пенсії планують спрямувати 540,3 млрд грн, на підтримку переселенців 83,2 млрд грн, на підтримку регіонів і громад 133,6 млрд грн, а на ветеранську політику 20,5 млрд грн.

На програми підтримки бізнесу передбачили 96 млрд грн, майже вдвічі більше, ніж цього року. Йдеться про доступне кредитування, гранти, підтримку оборонних інновацій, а також окреме фінансування страхування воєнних ризиків.

За інформацією народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, у проєкті бюджету заклали підвищення основних соціальних стандартів приблизно на 10%.

Із 1 січня 2027 року мінімальна заробітна плата становитиме 9546 грн, що на 10,4% більше, ніж у 2026 році. Загальний прожитковий мінімум зросте до 3559 грн, тобто на 10,9%.

Прожитковий мінімум для працездатних людей встановлять на рівні 3691 грн, а для тих, хто втратив працездатність, 2878 грн. Базову величину для розрахунку допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю визначили на рівні 4000 грн.

Василевська-Смаглюк зазначила, що уряд обнуляє індексацію, тобто щомісячну доплату, яка досі частково компенсувала бюджетникам зростання цін. У січні 2027 року доплату, що накопичилася станом на грудень 2026 року, не виплачуватимуть.

Після цього зростання цін почнуть рахувати заново. Тому право на нову індексацію бюджетники отримають лише після повторного перевищення встановленого порогу інфляції.

За словами Василевської-Смаглюк, у середу Верховна Рада розгляне цілий пакет законопроєктів, необхідних для отримання макрофінансової допомоги та виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема Європейським Союзом, МВФ і Світовим банком. Йдеться, серед іншого, про програми Ukraine Facility та DPO.

Серед документів є законопроєкти про посилення адміністративної відповідальності за порушення, які призводять до травматизму та смертності на дорогах, про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Окремий документ спрощує процедури банкрутства для мікро- і малого бізнесу. Для державних підприємств і товариств, щодо яких ухвалили рішення про приватизацію, передбачені окремі правила.

Ще один блок стосується міжнародних поштових та експрес-відправлень. Зокрема, йдеться про оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів і скасування пільг на посилки, а ще прозміни відповідних митних правил.

«Посилки теж там», — зауважила депутатка.

У порядку денному також є зміни до Цивільного кодексу щодо сек’юритизації та емісії облігацій із покриттям. Їх розглядатимуть одразу у другому читанні.

Депутати також розглянуть питання корпоративного управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, регулювання обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням та деградацією лісів, а також посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП.

Рада також має ратифікувати угоди між Україною та ЄС про участь у Європейському оборонному фонді та фінансування заходів Європейської програми оборонної промисловості.

У цьому ж порядку денному передбачене перше читання самого проєкту закону про Державний бюджет України на 2027 рік.

Документ уже перебуває у Верховній Раді. Усі міністри та прем’єр-міністр особисто готові до діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів. «Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь та гарантувати українцям необхідну підтримку», — підсумував Корецький.

Україна залежить від міжнародної фінансової допомоги, а її надходження пов’язане з виконанням погоджених із партнерами реформ. Зокрема, ухвалення необхідних законів відкриває шлях до 1,45 млрд євро від ЄС. Цього року Світовий банк надав Україні 3,35 млрд доларів після виконання визначених умов.

Затримка з такими рішеннями може відтермінувати фінансування. У квітні Верховна Рада не ухвалила закон про публічні закупівлі, який був необхідний для отримання наступного траншу Світового банку. Тому нинішній пакет законів потрібен, зокрема, для продовження міжнародної бюджетної підтримки.