В Україні оновили програму«Власна справа»: як фермеру правильно подати грантову заявку

В Україні оновили програму «Власна справа». Про головні зміни в програмі «Власна справа», як правильно подати грантову заявку, практичні кейси та поради для фермера розповідає Людмила Зубарєва.

Що змінилось в програмі «Власна справа»

Оновлена програма «Власна справа» стартувала 9 вересня 2026 року. На започаткування бізнесу базовий грант становить від 100 до 300 тисяч грн, а максимальний сягає 500 тисяч грн. На масштабування бізнесу базовий грант передбачає від 500 тисяч до 1,5 млн грн, а максимальний сягає 2,5 млн грн. Для базового гранту на започаткування загальної вимоги створювати робоче місце немає, а для гранту на масштабування потрібно створити щонайменше одне нове робоче місце.

До базової суми застосовують підвищення залежно від того, яким додатковим умовам відповідає заявник чи проєкт.

Плюс 5% отримують заявники віком від 18 до 25 років включно.

Плюс 20% передбачено, зокрема, для суб’єктів ветеранського підприємництва, платників ПДВ, власників чинного патенту України на винахід чи корисну модель, внутрішньо переміщених осіб з досвідом підприємницької діяльності понад 6 місяців та релокованих підприємств, а також для проєктів, що передбачають створення двох нових робочих місць.

Плюс 30% дають проєктам на визначених прифронтових територіях і проєктам з оновлення основних засобів виробництва, знищених або пошкоджених унаслідок збройної агресії РФ.

Плюс 50% передбачено для проєктів у визначених пріоритетних секторах економіки. Якщо проєкт відповідає кільком умовам одразу, підвищення сумуються, однак загальна сума гранту залишається обмеженою: 500 тисяч грн для започаткування і 2,5 млн грн для масштабування.

 Перелік дозволених витрат розширився і тепер охоплює обладнання, інструменти, машини та механізми, комерційний і виробничий транспорт, ремонт приміщень та обладнання, сировину, матеріали й товари, оренду нежитлового приміщення чи земельної ділянки, оренду обладнання, програмне забезпечення, зокрема CRM, ERP, бухгалтерські та кібербезпекові рішення, створення чи вдосконалення сайту та інтернет-магазину, цифровізацію й автоматизацію бізнесу, маркетинг і рекламу, брендинг, дизайн пакування, фото- та відеоконтент, а також окремі витрати на інтелектуальну власність.

Для ветеранів та членів їхніх родин діють додаткові умови підтримки: грант на 20% більший за умови відповідності вимогам програми, для чого потрібно попередньо зареєструватися як суб’єкт ветеранського бізнесу.

Заявку подають через портал «Дія»: потрібно авторизуватися, сформувати заяву, обрати уповноважений банк, зазначити напрям діяльності, обрати строк реалізації проєкту, два, три або п’ять років, заповнити необхідні відомості, додати бізнес-план та підписати й надіслати заяву. Без бізнес-плану заяву не розглядають.

Після схвалення гранту є 20 календарних днів, щоб зареєструвати ФОП чи ТОВ і відкрити рахунок в обраному банку, а якщо отримувач вже є ФОП або ТОВ, на відкриття рахунку відведено 10 днів. Після зарахування коштів є три місяці, щоб їх використати. Наразі заявки приймає Sense Bank, найближчими днями така можливість з’явиться в Ощадбанку, а згодом і в Приватбанку. Проєкт виконують Міністерство економіки та довкілля спільно з Міністерством цифрової трансформації, Державною службою зайнятості та банками-партнерами.

Перше питання не про техніку, а про те, що болить господарству

Функціонал трактора, сівалки чи обприскувача зрозумілий кожному. Значно важливіше з’ясувати, чому відсутність конкретної техніки сьогодні є проблемою саме для цього господарства.

Тому спершу розбирають сам бізнес: скільки років господарство працює, що вирощує, скільки гектарів має у власності і скільки фактично обробляє, яка техніка вже є, що доводиться орендувати, чи надає фермер послуги сусіднім господарствам, які має інші джерела доходу і чи готовий до співфінансування.

Окремо з’ясовують умови самого фінансування: чи відповідає господарство критеріям конкретної програми, чи має необхідний статус, чи може створити робочі місця, чи має фінансові або юридичні обмеження, які можуть вплинути на рішення донора. Лише після цього можна підбирати конкретний інструмент: ветеранську програму, підтримку бізнесу, який постраждав унаслідок війни, програму для агровиробників, фінансування переробки чи іншу можливість.

Ціна на техніку «пливе», поки немає актуальної комерційної пропозиції

На етапі підготовки заявки часто буває так, що фермер ще навіть не обрав конкретну модель техніки, а орієнтується лише на приблизну ціну. Наприклад, є ідея купити сівалку десь за 1,5 млн грн.

Але коли фермер збирає актуальні комерційні пропозиції від продавців, реальна ціна такої сівалки виявляється вищою, близько 1,7-1,8 млн грн. Ця різниця одразу змінює розмір власного внеску, фінансову модель і розрахунок доцільності всієї інвестиції.

Тому одне з головних запитань на цьому етапі звучить дуже просто: що сьогодні відбувається у вашому бізнесі через те, що цієї техніки немає. Саме від відповіді на це запитання часто залежить увесь подальший бізнес-план.

Грантова заявка як діагностика бізнесу

У невеликих фермерських господарствах власник зазвичай прекрасно знає виробництво, землю, техніку, культури, сезонність і проблеми конкретного поля. Але коли доходить до фінансової моделі, частина інформації існує окремими фрагментами.

Скільки витратили на пальне чи добрива, знають, скільки заплатили за орендовану техніку, теж можуть підрахувати, а от зведеної картини руху коштів за сезон чи за рік і реального чистого фінансового результату часто немає.

Для якісного бізнес-плану цього недостатньо, тому аналізують дані за попередні сезони і збирають повну структуру витрат і доходів: насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, оренду техніки, ремонт, оплату праці, сушіння, логістику, капітальні інвестиції, а також враховують, які витрати повторюються щороку, а які виникають раз на кілька років.

До цієї картини додають заплановану покупку і рахують, які витрати зникнуть чи зменшаться, а які нові з’являться.

Кейс з Миколаївщини: 50 гектарів і сівалка за 1,7 мільйона

Показовий приклад, фермерське господарство в Миколаївській області. На момент підготовки бізнес-плану воно обробляло близько 50 гектарів і хотіло придбати No-Till сівалку вартістю приблизно 1,7 млн грн.

Оренда аналогічної сівалки коштувала тоді близько 1000 грн за гектар, а в прогнозі на наступні роки закладали вже близько 1200 грн. На перший погляд, купувати настільки дорогий агрегат лише для 50 гектарів було нелогічно.

Проте за бізнес-планом господарство мало намір збільшити власний обробіток до приблизно 100 гектарів і додатково надавати послуги іншим фермерам. Якщо сівалка щороку працюватиме ще на 200 гектарах сусідніх господарств за ставкою 1200 грн за гектар, це дає близько 240 тисяч грн валового доходу на рік, або 1,2 млн грн за п’ять років.

На власних 100 гектарах господарство одночасно уникає витрат на оренду сівалки, що за тією самою ставкою становить іще близько 120 тисяч грн на рік, або 600 тисяч грн за п’ять років. Разом ці два компоненти дають близько 1,8 млн грн економічного ефекту за п’ятирічний період, і це ще без урахування витрат на пальне, обслуговування й ремонт техніки, але вже зовсім інша економіка, ніж при початкових 50 гектарах.

Технологічне вікно для посіву як фактор, який важко порахувати в грошах

Є ще один чинник із цього кейсу, який складно перевести в одну цифру, але для господарства він виявився критичним, це час посіву.

Фермерка вже мала досвід залежності від орендованої техніки: вільну сівалку можна було отримати лише у визначений момент, і господарство фактично опинялося перед вибором «зараз або ніяк». Через це посів провели не в той строк і не за тією технологією, яку господарство вважало оптимальною, а посіви потрапили в несприятливі погодні умови.

У бізнес-плані не закладали вигадану суму «врятованого врожаю», але цей ризик теж є частиною економіки власної техніки, адже для агровиробника можливість вийти в поле саме у своє технологічне вікно має реальну вартість.

Ще один результат цієї роботи над бізнес-планом: власники господарства побачили, наскільки частина витрат, які раніше залишалися поза загальною картиною, змінює розрахунок. Тому вже після підготовки бізнес-плану вони самостійно ухвалили рішення системно збирати рахунки й детальніше вести облік витрат протягом сезону.

Кейс зі Львівщини: чому 2,5 мільйона гранту ще не означає, що бізнесу потрібні саме 2,5 мільйона

Інший тип кейсів стосується фермера зі Львівської області, який обробляє близько 50 гектарів і, побачивши можливість залучити до 2,5 млн грн, розглядав придбання одразу кількох одиниць техніки, зокрема сівалки й комбайна.

Перше питання в такому випадку стосується завантаження техніки: чи достатньо 50 гектарів для таких активів, які ще площі фермер реально може взяти в обробіток, чи є ринок послуг для сусідніх господарств і скільки додаткового доходу це може створити.

Для отримання максимальної суми програми в цьому кейсі також потрібно було передбачити створення двох постійних робочих місць і утримувати їх відповідно до умов програми протягом п’ятирічного періоду. Реакція фермера була природною: «роботи в господарстві завжди вистачає».

Але наявність роботи ще не є фінансовою моделлю робочого місця: потрібно розуміти, чим саме будуть завантажені два працівники протягом року, скільки коштуватиме їх утримання разом із податками і з яких доходів господарство фінансуватиме ці витрати після завершення активних сезонних робіт.

Проаналізувавши власну модель, фермер дійшов висновку, що варто ще раз зважити всі варіанти, перш ніж брати максимальну суму гранту. Втім, 2,5 млн грн – це ресурс, який бізнес отримує один раз, тоді як нові активи, працівники, податки та обслуговування техніки залишаються з господарством надовго, тому іноді сильні розрахунки приводять до висновку, що інвестиційний крок наразі передчасний, і це теж хороший результат.

Де закінчується грантрайтинг і починається організаційний розвиток

Межа між підготовкою заявки й консультуванням із розвитку бізнесу доволі проста. Якщо фермер приходить із готовими розрахунками, актуальними комерційними пропозиціями, структурою витрат, прогнозом доходів і чітким обґрунтуванням інвестиції, цю інформацію можна одразу упакувати мовою конкретної грантової програми.

Але якщо запит звучить як «мені потрібні гроші на техніку», роботи значно більше. Тоді робота переходить у формат консультування з організаційного розвитку, коли разом із власником розбирають фінансову модель, виробничі процеси, ресурси, команду, ризики й плани зростання.

Логіка такої роботи послідовна: від проблеми бізнесу до її реальної вартості, далі до необхідної зміни, інвестиційного рішення, повної економіки цього рішення, умов фінансування і лише потім до прогнозованого результату, з якого вже й народжується грантова заявка.

Порада фермерам: опишіть точку свого господарства через три роки

Перед пошуком гранту ми радимо зробити одну річ: опишіть, якою ви бачите свою справу через три роки. І не загальними словами на кшталт «хочу розвиватися», а конкретно: скільки гектарів плануєте обробляти, які культури вирощувати, який дохід має приносити господарство, чи з’явиться новий напрям діяльності, чи будете надавати послуги іншим господарствам і яка команда вам буде потрібна.

А далі поставте собі чотири запитання: що сьогодні заважає вам прийти в цю точку, скільки ця проблема вже коштує вашому бізнесу, яка інвестиція реально її усуне і чи зможе ваше господарство утримувати цю інвестицію та пов’язані з нею зобов’язання в наступні роки.

Лише після цього варто обирати фінансовий інструмент. Це може бути грант, кредит, лізинг, власне реінвестування, партнерство або комбінація кількох варіантів, адже гроші мають обслуговувати стратегію розвитку вашого господарства, а не навпаки.

Також дивіться вебіран щодо оновленої програми «Власна справа». У цьому вебінарі ми розбираємо весь шлях: від вибору напряму та підготовки заявки до отримання коштів на трактор, обладнання чи модернізацію бізнесу.