Віталій Кулик: навіщо Трампу енергоперемир’я між Україною та РФ і чи дійсно ведуться такі перемовини

Дональд Трамп вчергове зробив поспішну заяву про те, що Київ і Москва ніби готові до енергетичного перемир’я, тобто взаємно припинити удари по критичній інфраструктурі. Проте реальність прямо протилежна словам американського президента: Трамп оголосив про домовленість, якої поки що навіть не існує в природі, а Володимир Путін свідомо затягує процес, щоб використати зимові морози як зброю проти України.

Але при цьому Трамп цинічно звинуватив Київ у дестабілізації світового ринку палива через удари по російських НПЗ. Що це: передвиборчий піар Трампа, спроба підіграти Кремлю чи відвертий шантаж України вартістю бензину на американських заправках?

Ці та інші питання журналіст Коротко про поставив експерту-міжнароднику Віталію Кулику.

Немає жодної конкретики щодо переговорів про енергетичне перемир’я

- Виглядає так, що Дональд Трамп знову поділив шкуру невбитого ведмедя, заявивши про готовність Києва і Москви до енергетичного перемир’я, якого взагалі не існує в природі. Навіщо він це зробив?

- Я не відкидаю, що питання енергетичного перемир’я розглядалося під час останнього візиту переговорників Трампа - Кушнера і Віткоффа в Москву і Київ. Можливо, у них і були якісь попередні обриси такого перемир'я, які лягли на стіл американського президента.

Але тут питання в іншому - у тому, що зараз немає жодних доказів і жодної конкретики щодо переговорів про енергетичне перемир’я. Можливо, вони лише обговорюються, а Київ і Москва попередньо тільки думають і пропрацьовують такий варіант. Тобто цей процес лише на початковій стадії опрацювання, а Трамп вже «продав» його як свою особисту перемогу. З ним таке часто трапляється, і це цілком може бути черговим ексцесом Трампа.

- Цей план - реальне намагання американського президента знизити градус напруги у війні чи це виключно «шкурний» інтерес, викликаний зростанням цін на пальне в США та передвиборчою кампанією?

- Я думаю, що це і криза з пальним, і передвиборча кампанія в США. Трампу показують реальні рейтинги, які свідчать, що його Республіканська партія програє демократам на проміжних виборах до Конгресу в листопаді цього року. Він це сам чудово розуміє і тому хапається за будь-які можливості, аби задобрити американців і не провокувати нового дефіциту пального. І він оголосив це перемир'я, навіть не запитавши думки ні України, ні Росії.

- Дійсно, Москва вже дала зрозуміти, що зараз не має наміру приставати на енергетичне перемир’я. Тоді чого взагалі варта така дипломатія Трампа в стилі «видати бажане за дійсне»?

- Я не відкидаю, що до якоїсь ітерації, повторення обговорення енергетичного перемир’я ми все ж таки прийдемо. Трамп хотів би пришвидшити це перемир'я, але тут більше інформаційного шуму. Взагалі ж логіку Трампа складно аналізувати, вона не піддається раціональним параметрам. Але те, що він намагається це використати у внутрішньополітичній боротьбі у виборчій кампанії в США - це однозначно. Причому Трампу байдуже, що думають у Києві та Москві про його пропозицію, він просто намагається спонукати їх до того, щоб вони пристали до його плану енергетичного перемир’я. Можливо, у цьому є якийсь практичний маневр, але більше схоже на те, що це його виборча історія.

Етичні дилеми не діють, коли мова йде про Трампа

- Київ уже йшов назустріч США в енергетичному питанні. Наприкінці цього літа віцепрезидент США Джей Ді Венс попросив Київ не бити по нафтових танкерах Росії в Чорному морі. Ми перестали їх атакувати, а результату нуль. Чому?

- Ну, це не повний нуль. Певний зиск для США у вигляді стабілізації цін і тарифів на пальне був. У нас також було двостороннє перемир'я, коли ми не били по російських танкерах, а вони - по наших об'єктах портової інфраструктури. Це потім усе зірвалося, і почалися тотальні взаємні обстріли. Тому сказати, що це крок в нікуди, не можна - це практичні намагання знайти якісь секторальні перемир'я.

Знову ж таки, ми зацікавлені в енергетичному перемир'ї та щодо зернового коридору. І за будь-яких варіантів ці переговори будуть точитися, бо ж і росіянам треба вивозити свою нафту та зерно, і їм теж надважлива ситуація з енергетикою. Тому тут можливе досягнення компромісу і секторальних домовленостей.

- Чи не є це черговою спробою Трампа підіграти Кремлю? Мовляв: «Дивіться, я запропонував чудовий вихід, а Київ відмовляється» (удари по НПЗ - основний важіль тиску на Москву)?

- Ні, я думаю, що це питання не підігрування. Підігрування Путіну - це заяви про вихід з Донбасу. Це те, про що казав переговорник Трампа Джаред Кушнер у Києві: що здача Києвом Донбасу є необхідною передумовою мирного договору. Трампу легше підштовхнути до поступок Київ, ніж Москву, і він це й намагається робити.

- Трамп пропонує обміняти наші удари по російських комерційних НПЗ на їхні удари по наших цивільних ТЕЦ. Чи є справедливим такий обмін, де Україна захищає життя своїх людей від замерзання, а Росія - просто свої нафтові прибутки?

- Забудьте про етичні дилеми, коли мова йде про Трампа. Це прагматик до цинізму. У нього відсутні такі поняття, як етика чи мораль, є лише його чистий прагматичний і меркантильний інтерес. Тому намагатися притягнути сюди етику чи мораль - це означає помилитися в оцінці дій Трампа. У нього в країні енергетична криза, він втрачає рейтинги - ось його головні рушійні мотиви, а не страждання якихось там віртуальних для нього українців.

- Трамп, який сам війною в Іраку та кризою в Ормузькій протоці спровокував світову енергетичну кризу, цинічно звинувачує Київ у зростанні цін на пальне у світі через атаки на російські заводи. Як Україні реагувати на такі цинічні закиди з боку ключового партнера?

- Ніяк. Немає сенсу реагувати там, де Київ не чують, бо це не має жодної доданої вартості та результату. А ті, кому треба в США, прекрасно розуміють, що Україна не має стосунку до енергетичної кризи.

Черговий клінч із Білим домом призведе лише до втрат для Києва

- Але якщо ми будемо мовчати, то останнє слово залишиться за Трампом, і у світі переймуть його твердження про провину України в енергетичній кризі…

- У США є майданчики, які MAGA-спільнота слухає і сприймає. Тому нам треба саме там озвучувати позицію України, треба працювати з експертами, які виступають на цих майданчиках. А робити якісь політичні заяви, зайвий раз сваритися з Трампом - це означає позбавити себе, наприклад, розвідувальної інформації і позбавити себе навіть тієї маленької підтримки, яку дають нам Сполучені Штати. Тобто загалом, якщо ми спровокуємо черговий клінч із Білим домом, це призведе лише до наших втрат.

- Якщо Україна продовжить ігнорувати це незадоволення Трампа і далі битиме по російських тилах, чого нам чекати у відповідь? Чи здатний він у разі перемоги реально заблокувати чи критично скоротити допомогу Україні?

- Це виключно двосторонній рух. Якщо росіяни перестають бити по наших ТЕЦ, це означає, що ми теж можемо зупинити удари по їхніх НПЗ. Якщо росіяни не йдуть на це, то, відповідно, дзеркального припинення ударів у нас не буде. Тобто у Трампа просто не буде підстав у чомусь звинувачувати Київ.

- Відомо, що Путін навмисно блокує будь-які домовленості до зими, щоб використати морози та блекаути як зброю. Трамп цього не розуміє чи НЕ хоче розуміти?

- Я б не сприймав за чисту монету заяви Ушакова чи інших представників Путіна. Переговори щодо енергетичного перемир’я необхідні, і вони ведуться. А стосовно розуміння Трампа, то нюанси цих переговорів йому не цікаві. Для нього це питання не вирішення війни і миру в Україні, це питання виключно виборів у США.