Україна готує нові перехоплювачі для боротьби з російськими реактивними дронами — Reuters

Україна прискорює розробку засобів протидії реактивним ударним дронам, використання яких Росія різко наростила цього літа. Їхня швидкість до 500 км/год робить значну частину дешевих українських перехоплювачів малоефективними. Київ одночасно тестує нові дрони, керовані ракети, системи радіоелектронної боротьби та автоматизоване наведення. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

На початку липня українські військові запросили велику групу виробників на випробування нового покоління дронів-перехоплювачів. Їх розробили спеціально для боротьби з реактивними ударними безпілотниками, які Росія останніми місяцями дедалі активніше застосовує проти України. Однак випробування пройшли невдало. Багато перехоплювачів виявилося складно контролювати на швидкості понад 400 км/год. Частина апаратів упала в сусідні поля та ліси.

Ці результати показали масштаб проблеми, з якою Україна входить у чергову зиму. Західних систем ППО та ракет для боротьби з російськими балістичними ракетами залишається недостатньо. Одночасно Росія швидко нарощує використання потужніших і швидших ударних безпілотників, проти яких Україна поки не має універсального рішення.

Протягом трьох літніх місяців Росія збільшила застосування реактивних дронів приблизно у шість разів. Технології у цій війні змінюються дуже швидко. Однак навіть через два місяці після липневих випробувань один із високопоставлених українських командирів визнав, що саме в сегменті реактивних безпілотників Україна відстає.

Заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко визнав складність створення швидкісних дронів-перехоплювачів. Водночас він заявив, що Україна наближається до запуску одразу кількох дешевих рішень, придатних для масового виробництва.

"Я впевнений, що незабаром ми зможемо повністю розвинути клас зброї, яка буде ефективною для протидії реактивним БПЛА", — сказав він.

Стрімке розширення російського виробництва реактивних БпЛА дозволяє Москві застосовувати їх у великих кількостях. Особливо часто вони атакують Київ. Вища швидкість робить такі апарати значно складнішими цілями порівняно з поршневими "шахедами". За оцінкою української військової розвідки, Росія вже виробляє близько 3000 реактивних дронів на місяць. Частина з них зовні нагадує Shahed із характерним трикутним крилом. Інші мають трубчастий корпус і невеликі крила та більше схожі на крилаті ракети.

У червні Росія запустила близько 450 безпілотників, здатних розвивати швидкість від 240 до 500 км/год. У серпні їхня кількість зросла приблизно до 2850. Для порівняння, типовий ударний Shahed із поршневим двигуном, створений на основі іранської конструкції, летить зі швидкістю менш як 200 км/год.

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що над засобами перехоплення реактивних дронів працюють понад 60 українських компаній. Водночас реальні результати поки показали лише кілька виробників. Окремі прототипи виходять надто великими або потребують забагато часу для підготовки до запуску. В умовах реального бою це критично, оскільки вікно для атаки швидкісної цілі дуже коротке.

Україна готує нові засоби проти реактивних дронів РФ

Одним із найперспективніших напрямків українські посадовці та експерти називають створення нового покоління дешевих керованих ракет. Черевашенко повідомив, що частина нових українських ракет уже проходить випробування. За його словами, вартість таких засобів має бути значно нижчою за ціну безпілотників, які вони повинні збивати.

Раніше Україна також могла відхиляти частину російських дронів від маршруту, передаючи їм фальшиві GPS-координати. Проте нові реактивні безпілотники часто оснащують сучасними 16-канальними антенами. Вони значно стійкіші до перешкод та засобів радіоелектронної боротьби.

Директор з розвитку оборонної компанії Fly Group Ukraine Анатолій Храпчинський вважає, що окремі засоби протидії вже не забезпечать достатнього захисту. На його думку, потрібна мережева система, у якій кілька пристроїв працюватимуть як єдиний "організм" і спільно вводитимуть навігацію противника в оману. За такого підходу дрон продовжуватиме вважати, що рухається до заданої цілі. Водночас його автопілот отримуватиме фальшиві координати, поступово змінюватиме курс і відводитиме апарат від міст у безпечні райони.

Ще одним потенційним рішенням може стати зміна тактики використання вже наявних дронів-перехоплювачів. Навіть якщо вони повільніші за реактивну ціль, їх можна спрямовувати назустріч, а не намагатися наздогнати ззаду. Для цього необхідні системи автоматичного наведення на основі штучного інтелекту. Вони повинні швидко й точно розраховувати траєкторію ворожого дрона та точку можливого перехоплення.

Череватенко повідомив, що Україна вже має приклади успішних лобових перехоплень. Для цього використовували як автоматизоване програмне наведення, так і ручне керування. Технологія поки потребує подальшого розвитку перед масовим застосуванням. Водночас представник Повітряних сил назвав саме такий підхід одним із майбутніх напрямків ППО.

Поки ж значна частина навантаження припадає на військову авіацію. Літаки мають достатню швидкість, щоб наздоганяти реактивні дрони. Однак запаси ракет класу "повітря — повітря" поступово скорочуються. Через це пілотам дедалі частіше доводиться застосовувати бортові гармати. Такий спосіб небезпечний, оскільки літак може зіткнутися з уламками збитого безпілотника.

Семюел Бендетт, старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки, сказав, що війна в Україні була постійною боротьбою "меч проти щита", де кожна нова можливість та інновація швидко протистояли супротивнику.

"Поточна перевага Росії зрештою буде зведена нанівець українськими протидіючими можливостями у вигляді швидких і дешевих перехоплювачів, здатних атакувати реактивні безпілотники", — зазначив він.

Нагадаємо, що Росія вже різко наростила застосування реактивних дронів, намагаючись перевантажити українську ППО. У серпні російські війська запустили понад 2800 таких апаратів, а моделі "Герань-4" і "Герань-5" можуть розганятися приблизно до 400 км/год. Володимир Зеленський повідомляв, що лише за чотири дні Росія застосувала близько 1500 дронів різних типів, із яких близько 800 були реактивними.

Окрім того, експерти намагаються з’ясувати, чому реактивні "шахеди" під час атак на Київ часто летять одним маршрутом. Сергій "Флеш" Бескрестнов звернув увагу, що дрони тримаються поблизу кордону з Білоруссю замість руху найкоротшою траєкторією. За його версією, LTE-модеми безпілотників можуть підключатися до білоруських базових станцій і забезпечувати отримання координат та телеметрію з оператором.