Конгрес США зробив важливий крок до ухвалення жорстких санкцій проти Росії

Як свідчать офіційні дані порталу Палати представників США, уночі 15 вересня 2026 року депутати успішно подолали ключовий процедурний бар'єр на шляху до фінального затвердження масштабного санкційного пакета, відомого як законопроєкт Грема-Блюменталя. 24 Канал розповість про це трохи докладніше.

Палата представників провела успішне процедурне голосування щодо документа про антиросійські санкції

З мінімальною перевагою у 214 голосів проти 211 делегати Палати представників США ухвалили важливу резолюцію, яка встановлює правила розгляду сенатських поправок до законопроєкту про жорсткі економічні обмеження щодо Росії та Ірану. Простіше кажучи, це документ (H.R.5334, який офіційно має назву "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану від 2026 року") тепер спокійно піде на фінальне голосування, причім вже 16 або 17 вересня. Ці дати є критичним дедлайном, оскільки вже ввечері четверга Палата іде на тривалі семитижневі канікули перед проміжними виборами й повернеться до роботи лише 9 листопада.

Рішення ухвалювали непросто, після напружених дебатів. Ба більше, це процедурне голосування стало справжнім шоком для керівництва Демократичної партії. Попри сувору партійну дисципліну, двоє конгресменів-демократів несподівано підтримали республіканців, що й забезпечило мінімальну перемогу ініціативи (при тому, що двоє республіканців висловилися проти). Демократи наразі наголошують, що повністю підтримують посилення тиску на Москву, проте категорично виступають проти надання президенту Дональду Трампу одноосібного права запроваджувати руйнівні мита без попереднього погодження з Конгресом.

Важливо знати: історія цього безкомпромісного документа розпочалася ще у квітні 2025 року, коли сенатори Ліндсі Грем та Річард Блюменталь вперше презентували свою ініціативу. Тривалий час адміністрація президента вела складні переговори, намагаючись зберегти гнучкість тарифного регулювання. 10 липня 2026 року під час візиту до Києва Ліндсі Грем оголосив про досягнення остаточного компромісу з Білим домом, проте вже наступного дня політик раптово пішов з життя. Утім, 7 серпня Сенат таки підтримав документ переважною більшістю голосів – 86 проти 11, передавши естафету до Палати представників.

Що передбачає законопроєкт Грема-Блюменталя?

Сам текст законопроєкту передбачає безпрецедентно жорсткі заходи. Документ встановлює постійне пряме мито у розмірі до 500% на будь-який імпорт товарів безпосередньо з території Росії. Крім того, передбачається обов'язкове блокування активів та анулювання американських віз для Володимира Путіна, вищого російського військового командування, а також будь-яких іноземних громадян, які свідомо постачають оборонні технології чи товари для потреб окупаційної армії.

Окремий великий блок обмежень спрямований на знищення російського тіньового флоту, який використовують для транспортування нафти в обхід встановленої міжнародної цінової стелі, а також на продовження санкційного тиску на енергетичний та фінансовий сектори Ірану. Проте головною геополітичною інтригою документа є механізм вторинних санкцій, який уповноважує очільника Білого дому запроваджувати мита у розмірі до 100% на товари з країн, що є найбільшими покупцями російських енергоносіїв або допомагають Москві уникати обмежень.

До початкового списку держав, які опинилися під прямою загрозою американського економічного удару, увійшли 10 країн – Китай, Індія, Туреччина, Азербайджан, Угорщина, Словаччина, Об'єднані Арабські Емірати, Сінгапур, Казахстан та Киргизстан. Цей крок створює колосальну дипломатичну напругу, адже під приціл Вашингтона потрапляють не лише стратегічні супротивники, а й важливі торгівельні партнери. Та тут важливо розуміти, що законопроєкт не запроваджує всі ці заходи автоматично – а лише надає право на таке запровадження президенту США.