Німецькі лікарні готуються до війни та масовго напливу поранених — Bloomberg

По всій Німеччині урядові органи проводять обстеження систем охорони здоров’я та інфраструктури. Це робиться для того, аби з’ясувати, як — і чи взагалі — вони витримають випробування в умовах, якщо країні доведеться обороноятися від нападників, пише Bloomberg.

У виданні зауважили, що однією із лікарень, яку перевіряють став медзаклад у місті Ульм, що на південному заході Німеччини. На перший погляд вона мало чим відрізняється від інших лікарень, лише люди у формі натякають на зв’язок із військом. Однак на глибині багатьох метрів під палатами розташований бункер часів Холодної війни, який раптово знову став актуальним.

Цей підземний медичний об’єкт завершили у 1979 році в розпал протистояння між Росією та Заходом. Його спроєктували так, щоб лікарі могли продовжувати лікувати поранених солдатів у разі ядерного удару. Бункер може вмістити до 2 тисяч людей протягом 90 днів. Більшу частину трьох десятиліть цей лабіринтоподібний об’єкт перебував у стані бездіяльності. Зараз німецькі військові розглядають можливість його відновлення.

З часу вторгнення Росії в Україну в Німеччині спостерігається сплеск гібридних атак, таких як спробаудару по аеропорту в Лейпцигу за допомогою дрона, навантаженого вибухівкою, а також різноманітні кібератаки, спрямовані проти лікарень. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попередив, що до 2029 року Росія може бути готовою до нападу на територію НАТО. Якщо це станеться, Німеччина буде зобов’язана прийти на захист Альянсу. А з огляду на її розташування, країна, ймовірно, стане основним транзитним вузлом для військових та місцем їхнього медичного лікування.

У звіті, в якому моделювалися потенційні сценарії на випадок вторгнення Росії на територію НАТО, Бундесвер підрахував, що щодня до Німеччини може прибувати до 1 тисячі поранених солдатів. Оскільки п’ять військових лікарень країни швидко досягнуть межі своєї пропускної спроможності — а закон вимагає, щоб у воєнний час допомогу надавали цивільні лікарні — система, ймовірно, зазнає безпрецедентного навантаження. У такому випадку лікарням доведеться проводити сортування пацієнтів за пріоритетністю надання допомоги військовим та цивільним.

Це, водночас, привернуло увагу до таких об’єктів, як в Ульмі — рідкісного прикладу військово-медичного бункера, що перебуває в достатньо хорошому стані для поновлення його експлуатації. Однак для цього знадобиться витратити мільйони євро на модернізацію його застарілих систем вентиляції та електропостачання, що стане лише краплею в морі порівняно з тим, що потрібно загалом.

«Чи готова до цього наша система охорони здоров’я? Єдина відповідь — ні. Попереду нас чекає марафон», — сказав головний лікар та командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

Забезпечення достатньої кількості лікарняних ліжок — це лише частина виклику. Керівництво Німеччини також має зміцнити ланцюги постачання медичних засобів та краще координувати роботу військових і цивільних лікарняних систем. Ще одним питанням є підготовка кадрів. За попередніми оцінками, лише кілька сотень лікарів у Німеччині мають досвід лікування травм, пов’язаних з війною. Щоб покращити ці показники, Бундесвер та Німецька спільнота травматологів (DGU) пропонують курси для цивільних хірургів з лікування масових травм та поранень у воєнний час.

«Коли ця співпраця була офіційно закріплена у 2017 році, світ був зовсім іншим. Ніхто не вірив, що ситуація з безпекою повністю зміниться або що ми будемо говорити про сценарії колективної оборони. Тоді ми ще думали, що живемо в безпечному світі, за винятком ісламського тероризму», — зазначив генеральний секретар DGU Саша Флое.

Зараз попит дуже високий: уряди деяких земель бронюють цілі тижні занять, і вільні місця важко знайти. Найінтенсивніші програми, в яких використовуються трупи та свині під наркозом, дають змогу підготувати лише від 50 до 100 хірургів на рік.

У разі початку війни медичні підрозділи Бундесверу надаватимуть допомогу пораненим солдатам на передовій, а потім транспортуватимуть їх до Німеччини, де державні органи направлятимуть їх до цивільних лікарень. Цю стратегію випробували в березні. Тоді військові провели найбільші за останні десятиліття медичні навчання, імітуючи напад на Литву та транспортування солдатів до лікарень у Берліні та деяких районах Бранденбургу. За словами Флое, навчання пройшли без ускладнень, але потрібна додаткова практика, щоб гарантувати ефективну взаємодію між цими двома системами під час надзвичайної ситуації.

Закон про безпеку в галузі охорони здоров’я, який, як очікувалося, мав надійти до парламенту цієї осені. Він покликаний вирішити цю проблему шляхом створення системи моніторингу в режимі реального часу, що охоплюватиме ліжка, ліки та персонал із навичками, необхідними в умовах війни. Але наразі все відбувається фрагментарно, через що важко з’ясувати, де саме є фахівці, або чи належним чином враховуються лікарі та медсестри, які також працюють волонтерами в гуманітарних організаціях або служать у резерві.

«Наразі ми маємо ці «острівці» — лікарні. Зараз завдання полягає в тому, щоб об’єднати їх у єдину систему», — сказала депутатка від ХДС та членкиня комітету з питань охорони здоров’я Бундестагу Марія-Лена Вайс.

За відсутності вказівок уряду деякі компанії почали проводити власні розрахунки. Біотехнологічна компанія CSL з’ясувала, що в деяких регіонах до 20% її співробітників можуть мобілізувати як резервістів або волонтерів. Аннегрет Віттіх-Гьоффер — керівниця компанії в Німеччині, Австрії та Швейцарії — також зазначила, що водіїв вантажівок, багато з яких походять зі Східної Європи, можуть призвати до служби їхні рідні країни. Компанія також шукає способи продовжити виробництво життєво важливих ліків у разі раптового стрибка попиту. Щоб виготовити препарат, який використовується в травматологічній хірургії, CSL спочатку має зібрати та обробити донорську плазму. Однак це може зайняти до року, а обмежений термін придатності готової продукції ускладнює створення стратегічних запасів.

«Без факторів згортання крові ситуація стане справді критичною», — зазначила Віттіх-Гьоффер. 

За її словами, якщо поранені солдати почнуть прибувати до Німеччини для надання медичної допомоги в тих масштабах, які визначила Бундесвер, «ніхто не буде готовий — ані ми, ані наші конкуренти».

За словами партнера у PwC Майкла Ейя, який спеціалізується на охороні здоров’я, лікарні, особливо великі, також звертаються за консультаціями щодо стійкості та планування дій у надзвичайних ситуаціях. Окрім оцінки фізичних засобів захисту, таких як куленепробивне скло та захисні бар’єри проти дронів, деякі з них аналізують, на скільки вистачить запасів ліків та хірургічних матеріалів у разі кризи. 

«Наша економіка значною мірою побудована на ланцюгах постачання за принципом «точно в строк». Це може бути корисно для ефективності та мінімізації замороженого капіталу, але саме так не будується стійкість», — сказав Ей, стверджуючи, що Німеччині потрібні децентралізовані запаси масок, ліків та вакцин, розміщені в різних місцях.

Російське вторгнення в Україну 2022 року стало реальним прикладом того, як медичні системи пристосовуються до війни. Анестезіолог і професорка з Києва Катерина Білка розповіла виданню, як персонал її лікарні імпровізував: переводив пацієнтів на нижчі поверхи, які вважалися безпечнішими, забарикадував вікна для захисту від осколків скла під час повітряних ударів та перетворював підземні приміщення, такі як роздягальні чи технічні кімнати, на лікувальні зони. Коли Росія почала атакувати енергетичну інфраструктуру, лікарні почали диверсифікувати джерела електроенергії, встановлюючи генератори та сонячні панелі. За її словами, одним із найбільших викликів протягом усього цього часу було впоратися з невизначеністю: «високий рівень стресу, брак інформації, брак розуміння».

Прямо навпроти Військового госпіталю Ульмська університетська клініка також готується до найгірших сценаріїв. У ній діє спеціальна команда з кризових ситуацій та забезпечення стійкості, яка проводить навчання з протидії терористичним атакам і наразі вивчає можливість перетворення підземного паркінгу будівлі на довгострокове аварійне укриття на випадок атаки.

Головний лікар університетської клініки Удо Кайзерс зазначив, що багато німецьких будівель було зведено в той час, коли стійкість та готовність до кризових ситуацій не були головними пріоритетами. А фінансування та гранти, як правило, покривають лише найбільш економічно вигідні заходи з будівництва чи реконструкції, а не найміцніші.

Він також стурбований вразливістю ланцюга постачання медичних препаратів. Німеччина, як і більша частина Європи, залежить від Китаю в питанні багатьох критично важливих інгредієнтів, необхідних для виробництва антибіотиків та знеболюючих засобів. Хоча його лікарня збільшує запаси деяких життєво важливих ліків, бюджетні обмеження ускладнюють це завдання. Лікарням у Німеччині рекомендується мати в запасі ліків для інтенсивної терапії лише на шість тижнів.

Існує широка політична підтримка щодо оновлення правової бази країни, щоб забезпечити функціонування системи охорони здоров’я в умовах оборони або війни. Попередній уряд працював над цим, але не встиг завершити роботу до свого розпаду у 2024 році. Очікувалося, що нинішня коаліція представить проєкт Закону про безпеку охорони здоров’я цього літа, але її відклали до осені — і незрозуміло, чи цієї мети взагалі досягнуть.

Попри всю цю невизначеність, забезпечення функціонування лікарень у неспокійні часи є найголовнішим, зазначив Кайзерс.

«Система охорони здоров’я відіграє центральну роль у функціонуванні суспільства.  Соціальна згуртованість, а в кінцевому підсумку й моральний дух населення, значною мірою залежать від того, чи зможемо ми дотриматися обіцянки щодо забезпечення людей медичною допомогою», — додав головний лікар.

Раніше повідомлялося, що уряд канцлера Німеччини Фрідріха Мерца готується перетворити зовнішню розвідку країни на потужніший інструмент протидії дедалі серйознішим загрозам з боку противників, зокрема російського диктатора Владіміра Путіна. Згідно із запропонованою реформою, співробітники Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) зможуть здійснювати диверсії, проводити наступальні кібероперації та вести агресивнішу розвідувальну діяльність.