Досвід України підштовхнув Європу до масового виробництва дешевших ракет — Reuters

Війна в Україні та конфлікти на Близькому Сході змусили європейські країни переглядати підхід до запасів ракет і засобів протиповітряної оборони. Армії дедалі більше шукають дешевші системи, які можна виробляти тисячами та використовувати поряд із дорогими високотехнологічними комплексами. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Європейські військові дедалі активніше цікавляться дешевшими ракетами та перехоплювачами після того, як війни в Україні та на Близькому Сході продемонстрували обмеженість невеликих запасів дорогого високоточного озброєння.

"Якщо ви вважаєте, що у вас достатньо крилатих ракет у арсеналі, то, ймовірно, їх усе одно замало", — сказав експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі.

Щоденні російські атаки ракетами й безпілотниками проти України показали проблему, якій у мирний час приділяли недостатньо уваги. Вона полягає у тому, що у сучасній великій війні боєприпаси можуть витрачатися значно швидше, ніж промисловість здатна їх відновлювати. Аналітики наголошують, що європейська оборонна промисловість роками була орієнтована на невеликі партії складної та дорогої зброї, а не на виробництво у масштабах великої війни.

Тепер уряди шукають дешевші системи, які можна випускати значно більшими серіями та використовувати разом із високотехнологічними ракетами Lockheed Martin, MBDA, Rheinmetall та інших великих виробників. Представники галузі кажуть, що головним викликом стає вже не проєктування самої ракети, а створення промислової бази, здатної підтримувати необхідні темпи випуску протягом тривалого конфлікту.

"Великі війни ведуться цифрами, а не чудодійною зброєю", — сформулював цю проблему дослідник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру Маркус Шиллер.

Нові оборонні стартапи намагаються зайняти цю нішу, пропонуючи дешевші ракети та перехоплювачі, придатні до масового виробництва. У червні Нідерланди замовили у європейської компанії Destinus 700 крилатих ракет Ruta Block 2 для України за 250 млн євро. Міністерство оборони Великої Британії, своєю чергою, уклало перші контракти з Cambridge Aerospace на перехоплювачі Skyhammer.

"Враховуючи те, як змінилося поле бою з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розробка недорогих, але ефективних систем озброєння є особливо важливою", — заявили в Естонських збройних силах.

Україна вже створила багаторівневу систему боротьби з масовими російськими атаками. Тисячі далекобійних безпілотників, які Росія запускає щомісяця, українські сили намагаються знищувати кулеметами, дронами-перехоплювачами та засобами радіоелектронної боротьби. Це дозволяє економити дорогі ракети ППО для складніших цілей, зокрема балістичних і крилатих ракет.

Генеральний директор Cambridge Aerospace Стівен Барретт зазначив, що Росія здатна запускати до 900 дронів типу Shahed за одну ніч. Якщо намагатися збивати кожен із них традиційними дорогими перехоплювачами, як це іноді робили США на Близькому Сході, одна ніч оборони могла б коштувати мільярди доларів. За його словами, жоден союзник не здатний довго витримувати такі витрати.

Технічний директор ракетної компанії Frankenburg Андреас Бапперт вважає, що нове покоління систем має радикально змінити економіку ППО. Зараз успішне перехоплення окремих складних цілей може коштувати до 20 млн євро, тоді як майбутньою метою має стати рівень приблизно 1–2 млн євро.

Інвестори дедалі активніше вкладають кошти у нових виробників ракет, які прагнуть перейти до масштабного випуску. Cambridge Aerospace минулого місяця залучила 300 млн доларів для розширення виробництва, тоді як Destinus шукає додаткове фінансування перед запланованим виходом на біржу.

"Виклик для Європи не полягає в тому, що необхідних технологій не існує. Більшою проблемою є промислові потужності, або здатність виробляти, сертифікувати та швидко поповнювати системи в масштабах, необхідних для сучасних конфліктів", — вважає засновник Destinus Михайло Кокорич.

Cambridge Aerospace вкладає значні кошти у забезпечення поставок ракетних двигунів та інших критично важливих компонентів. Компанія також використовує комерційні технології, зокрема радарні мікросхеми автомобільного класу, щоб знижувати вартість виробництва. Destinus інтегрується у промислову базу Rheinmetall через спільне підприємство, про створення якого сторони оголосили раніше цього року. Такий підхід має дозволити новим компаніям швидше перейти від окремих дослідних систем до великих серій.

Cambridge Aerospace планує до кінця першого кварталу наступного року вийти на виробництво 2500 перехоплювачів на місяць. Frankenburg ставить за мету випускати до 100 ракет на день, а загалом у 2026 році компанія розраховує виготовити 1500 одиниць.

Нагадаємо, що попит на дешевші ракети зростає на тлі рекордного розширення європейської оборонної промисловості після початку повномасштабної війни в Україні. Водночас виробникам заважають проблеми з ланцюгами постачання, дефіцит критичної сировини та електроніки, високі ціни на енергію і нестача працівників. Країни НАТО зобов’язалися до 2035 року довести оборонні витрати до 5% ВВП, а ЄС запустив програму SAFE обсягом 150 млрд євро.

Окрім того, європейські оборонні підприємства після вторгнення Росії в Україну почали розширюватися приблизно втричі швидше, ніж у мирний час. За словами єврокомісара Андрюса Кубілюса, річна потужність Європи з виробництва боєприпасів після 2022 року збільшилася з 300 тисяч до приблизно 2 млн одиниць. Rheinmetall планує наростити випуск 155-мм снарядів до 1,1 млн на рік у 2027-му.