«Пекельний» удар Трампа по Росії: що передбачає закон Грема і коли його ухвалять

Про що йдеться у матеріалі:

• Що передбачає законопроєкт про "пекельні санкції" проти Росії
• Чому частина демократів виступила проти законопроєкту та яка роль Трампа
• Що потрібно для введення реальних санкцій у разі ухвалення законопроєкту

Республіканці та частина демократів у Палаті представників США 15 вересня зробили новий крок до ухвалення масштабного пакета "пекельних" санкцій проти Росії та Ірану. Процедурне голосування завершилося з рахунком 214–211, відкривши шлях до фінального розгляду H.R. 5334 - законопроєкту Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Саме фінальне голосування за санкційний документ може відбутись вже в ніч на 17 вересня за Київським часом.

Главред з'ясував, що передбачає законопроєкт Грема-Блюменталя проти Росії та коли його можуть ухвалити.

Палата представників США наблизила ухвалення санкцій проти Росії

Після майже півтора року переговорів законопроєкт вийшов на фінальну стадію розгляду в Палаті представників. Важливим бар'єром було саме процедурне голосування, адже без його проходження законодавці не могли перейти до дебатів і подальшого рішення щодо документа.

За даними повідомлень із Конгресу, за процедурне правило проголосували 214 конгресменів, 211 були проти. Двоє демократів - Джаред Голден та Марі Глюзенкамп Перес - підтримали просування документа, хоча раніше також відходили від позиції своєї партії під час аналогічного голосування. Саме їхні голоси допомогли забезпечити необхідний результат.

Журналіст "Радіо Свобода" Алекс Рауфоглу повідомляв про зміну ситуації протягом вечора: спочатку необхідної підтримки для запуску процедури не вистачало, але згодом голосування завершилося на користь прихильників законопроєкту.

"Завтра я керуватиму дебатами в Палаті представників щодо остаточного ухвалення законопроєкту про санкції Ліндсі Грема проти Росії", - сказав конгресмен-республіканець Майкл Маккол.

Саме тому 214–211 не слід трактувати як остаточне ухвалення санкційного пакета. Голосування дозволило винести питання на наступну стадію, а фінальне рішення Палати представників очікується 16 вересня. Якщо палата погодиться із сенатською редакцією без нових змін, документ зможе перейти до президента США.

Що говорять прихильники санкцій проти Росії у Конгресі США

Перехід до фінальної стадії розгляду став важливим для прихильників документа, які пов'язують його не лише з економічним тиском на Москву, а й із ширшим сигналом щодо американської політики стосовно України. Про це повідомляє The Hill.

Конгресмен Майкл Маккол, один із ключових прихильників законопроєкту в Палаті представників, наголошував на ролі покійного сенатора Ліндсі Грема в його підготовці. За його словами, документ має демонструвати Росії та іншим державам, що Вашингтон продовжує використовувати економічні інструменти у відповідь на війну.

"Сенатор Ліндсі Грем добре розумів ці глобальні загрози, і саме тому він понад рік працював над цим законопроєктом, який я пообіцяв йому внести до Палати представників", - сказав Маккол.

Республіканець також пов'язував ініціативу з ширшою зовнішньополітичною стратегією США. У його трактуванні, ухвалення документа має стосуватися не лише російсько-української війни, а й американських сигналів Китаю щодо інших потенційних конфліктів.

"Ми поділяли фундаментальне переконання, що Америка найсильніша вдома, коли демонструє силу за кордоном… Це моральне питання, яке вимагає моральної мужності. Коли ми оглянемося на цей момент, я хочу, щоб ми могли сказати, що зробили все можливе, аби покласти край цій війні", - підсумував Маккол.

Один зі співавторів ініціативи, сенатор Річард Блюменталь, своєю чергою, пов'язав документ із підтримкою України. Його оцінка стосується очікуваного впливу обмежень на фінансові можливості Росії.

"Ми не заспокоїмося, доки Україна не буде в безпеці як вільна держава. Законопроєкт спалить військову машину Путіна", - заявив Блюменталь.

Які заперечення висувають противники законопроєкту Грема

Підтримка України не означає одностайності щодо способу реалізації санкційного тиску. Частина демократів виступає проти окремих положень документа, насамперед через нові повноваження у сфері тарифів.

Дон Бейєр, Грегорі Мікс та Річард Ніл у спільній заяві заявляли, що проблема полягає не у самому намірі посилити тиск на Росію, а в механізмі, який передбачає розширення президентських повноважень щодо мит. На їхню думку, це може мати наслідки для американської економіки та відносин зі союзниками.

"Цей законопроєкт різко розширить повноваження президента щодо встановлення мит, водночас не передбачаючи обов’язкових санкцій проти Росії, і те, і інше є неприйнятним. Ці недоліки призведуть до зростання цін для американців, а також підірвуть підтримку України в довгостроковій перспективі", - написали конгресмени.

Ще один республіканець, Тім Берчетт, також не підтримав документ під час процедурного голосування. Його застереження стосувалися вже внутрішньоамериканського питання - можливого впливу торговельних заходів на ціни пального.

"Я просто хочу переконатися, що в Америці відбудеться певне зниження вартості палива, адже жадібні паливні компанії обдирають нас, а ми не маємо сміливості щось із цим зробити", - сказав Берчетт.

Водночас навіть критики Дональда Трампа, які заперечують проти розширення його тарифних повноважень, оцінювали сам факт провалу законопроєкту як потенційно негативний для американської підтримки України. Колишній посол США в Росії Майкл Макфол у соцмережі X писав, що символічний ефект ухвалення документа, на його думку, переважив би негативні наслідки його провалу.

"Позитивний символізм його ухвалення переважає негативний символізм його провалу. Якщо законопроєкт не пройде, Путін радітиме, а українці будуть розчаровані", - написав Макфол.

Що змінилося у законопроєкті Грема перед фінальним голосуванням

Нинішня версія документа відрізняється від початкової. Під час підготовки законопроєкту його положення коригували, зокрема після консультацій із Білим домом.

Однією з головних змін стало звуження кола держав, яких потенційно можуть стосуватися вторинні тарифи. Початкова концепція передбачала значно ширше застосування мит, тоді як сенатська версія, яка зараз рухається Палатою представників, прив'язує механізм до найбільших покупців російських енергоносіїв та держав, які сприяють обходу санкцій.

Змінився і максимальний розмір таких додаткових мит. У нинішньому тексті йдеться про можливість застосування тарифів до 100% для товарів із держав, які підпадатимуть під визначені законом критерії. При цьому конкретна країна не називається автоматично: її потрапляння під механізм залежатиме від установлених у законі показників імпорту російської нафти й газу та інших критеріїв.

Після смерті Ліндсі Грема до пакета також додали положення, пов'язані з Іраном. Саме тому актуальна назва документа - Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

Які санкції законопроєкт передбачає проти російських посадовців та компаній

Окрім тарифного механізму, законопроєкт передбачає санкції проти конкретних категорій російських фізичних осіб та організацій. До них належать представники російської влади, окремі олігархи, іноземці, які допомагають російському військово-промисловому комплексу, а також особи, пов'язані з діями проти України.

Окремий напрям стосується власників та операторів суден, які використовуються для обходу санкцій. У переліку товарів, перевезення яких може стати підставою для обмежень, фігурують нафта і нафтопродукти, вугілля, природний газ та уран.

Для підсанкційних осіб передбачається блокування майна в юрисдикції США та візові обмеження. Фінансовий блок стосується, зокрема, російських установ, серед яких названі Центральний банк РФ, ВТБ та Газпромбанк.

Законопроєкт також поширює обмеження на компанії, де російський уряд має контрольний пакет або які іншим способом пов'язані з російською державою.

Які обмеження законопроєкт встановлює для співпраці з Росією

Окремий масив положень стосується операцій, пов'язаних із російською економікою. Документ передбачає обмеження на перекази коштів до або від російського уряду, торгівлю акціями російських компаній на американських біржах та інвестиції громадян США в Росію.

Також йдеться про обмеження експорту енергоносіїв до РФ та інвестицій у російський енергетичний сектор. Окремо прописуються обмеження щодо роботи з підсанкційними фінансовими установами та купівлі американцями російського суверенного боргу.

Ще один пункт стосується імпорту російського урану. Таким чином, документ охоплює не одну конкретну сферу, а фінансові операції, енергетику, інвестиції, судноплавство та діяльність компаній, пов'язаних із російською державою.

Які мита можуть застосувати до покупців російської нафти та газу

Найбільш дискусійною частиною документа залишаються вторинні тарифи. Їхня логіка полягає в тому, щоб впливати не лише на Росію безпосередньо, а й на держави, які продовжують купувати російські енергоносії або допомагають обходити санкційні обмеження.

За сенатською редакцією, додаткові мита можуть становити до 100% вартості імпорту з країн, які відповідатимуть визначеним законом критеріям. Йдеться, зокрема, про п'ять найбільших покупців російської сирої нафти та п'ять найбільших покупців російського природного газу, а також про держави, які можуть бути визначені як провідні сприяючі обходу нафтових санкцій. У попередній версії законопроєкту йшлось про мита у розмірі 500%.

Водночас у тексті не зазначено конкретні країни на кшталт Індії чи Китаю як автоматичних адресатів мит. Їхня потенційна участь залежатиме від відповідності критеріям, визначеним законопроєктом.

Механізм також передбачає перегляд переліку найбільших покупців у подальшому. Тому склад держав, які можуть підпасти під вторинні тарифи, не обов'язково залишатиметься незмінним.

Як законопроєкт Грема може вплинути на доходи Росії від енергоносіїв

Український експерт Дмитро Жмайло звертає увагу на часовий розрив між юридичним ухваленням санкцій та їхнім реальним економічним ефектом. На його думку, основне значення документа для України пов'язане з можливим скороченням фінансових надходжень до російського бюджету.

Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло пов'язує це питання також із потенційною мобілізацією в РФ. Він нагадує про наслідки попередньої хвилі мобілізації та вважає, що скорочення доходів може ускладнювати фінансування подальших військових витрат.

"Попередня хвиля мобілізації в 2022 році спричинила проблеми. Тоді почало хитати кавказькі республіки. Це була основна причина, чому Росія відмовилася від мобілізаційних заходів та фактично почала купувати людей на фронт", - зазначив Жмайло в коментарі 24 каналу.

За його оцінкою, важливим залишається не лише саме голосування в Конгресі, а й подальша політична воля адміністрації США щодо застосування передбачених механізмів.

"Є шанс, що закон ухвалять. Але все-таки останнє слово буде за політичною волею Білого дому", - підкреслив Жмайло.

Коли санкції проти Росії можуть дати економічний ефект

Директор програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв наголошує на іншій проблемі - швидкість санкційного ефекту не відповідає швидкості політичних рішень.

За його словами, результат залежатиме від того, наскільки жорсткими будуть фінальні механізми щодо російського експорту. Особливе значення він надає енергетичному сектору, оскільки саме експорт енергоносіїв залишається одним із ключових каналів отримання Росією зовнішніх доходів.

"На жаль, від санкцій, в принципі, ефекту ніколи швидко чекати не треба. Це завжди достатньо пролонгована штука. Але найголовніше, щоб ці санкції у своєму фінальному варіанті мали щонайбільше саме з точки зору комерційних, енергетичних продуктів і, в принципі, з того, що затримає основний експорт російський", - сказав Краєв в інтерв'ю УНІАН.

Експерт також звертає увагу на спроби Москви зберігати або відновлювати економічні зв'язки зі США. На його думку, тому енергетичний компонент санкцій може мати не лише фінансове, а й дипломатичне значення.

"І якщо цій темі присвятити основний пакет санкцій, тоді санкції будуть не просто економічним засобом зменшення потенціалу Росії, але реально будуть ще й достатньо сильним політичним ударом по всім ініціативам РФ", - пояснив Краєв.

Чи можуть нові мита США змусити Китай та Індію скоротити закупівлі російської нафти

Потенційний вплив документа на Китай та Індію залежатиме від того, чи відповідатимуть вони критеріям, прописаним у законі, та який саме тариф буде визначено адміністрацією США. Саме можливість тиску на найбільших покупців російських енергоносіїв зробила цей механізм центральним предметом дискусій у Конгресі.

Краєв вважає, що погроза високими тарифами може використовуватися Вашингтоном як інструмент переговорів із державами, які купують російську сировину. Він звертає увагу на те, що попередні торговельні конфлікти з адміністрацією Трампа вже демонстрували готовність інших держав шукати компроміси.

"Ніхто з тих, кому Трамп обіцяв 500% тарифів, ще ніколи ці 500% додаткових тарифів не платили. Вони завжди дійсно йшли на поступки, тому що вони розуміють, що цифра цифрою", - зазначив експерт.

За його оцінкою, великі імпортери російської нафти можуть адаптуватися до нових умов, якщо закон буде реалізований. Водночас конкретний масштаб такого скорочення залежатиме від остаточного тексту закону, рішення американської адміністрації та реакції самих держав-покупців.

"Тому мені здається, і в даному випадку, коли ці санкції запрацюють, останні великі закупівлі пройдуть, - вони закупляться російською нафтою, щоб пережити складний період, але на той момент, коли це буде треба Трампу і коли це буде треба нам, вони від нових поставок відмовляться", - сказав Краєв.

Чи може санкційний законопроєкт вплинути на переговори Росії та України

Окреме питання стосується не безпосередньо економічного збитку, а політичного сигналу, який Вашингтон може передати Москві. Експерт трактує просування документа як демонстрацію того, що американська сторона зберігає інструменти тиску на Москву. Водночас реальний вплив на переговорну позицію Кремля залежатиме від того, чи буде санкційний механізм реалізований після ухвалення.

"Так, що це насправді не стільки економічна штука, а скільки показник того, що Штати не будуть приймати сторону Росії. Штати не будуть співпрацювати з росіянами так, як того хоче Москва", - сказав Краєв.

Він також пов'язує санкційний тиск із ширшою стратегією адміністрації США щодо завершення війни. Водночас це є оцінкою експерта, а не встановленим наслідком ухвалення законопроєкту.

"Тому введення цих нових санкцій і те, що воно буде просунуте, незважаючи на смерть Грема, і те, що воно буде просунуте саме Трампом, - це, по суті, Путіну дуже така пряма заява, що ні, з американцями домовитись не вийде, а тому доведеться іти на нормальні переговори", - заявив Краєв.

Чому остаточне рішення щодо санкцій залишається за Білим домом

Навіть ухвалення законопроєкту не означатиме автоматичного застосування всіх передбачених ним інструментів у тому вигляді, в якому їх обговорюють прихильники документа. Саме президентська роль у запуску частини механізмів стала одним із центральних предметів дискусії навколо законопроєкту.

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" та голова благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок вважає, що документ має розглядатися не лише як юридичний механізм, а і як політичний інструмент. За його словами, президент США вже має значний простір для санкційних рішень, тому додаткове законодавство також має демонстративний вимір.

"Навіть якщо законопроєкт проголосують, у документі чітко передбачено: рішення щодо санкцій ухвалює виключно президент США - Дональд Трамп. Фактично він і так уже запроваджує санкції без дозволу Конгресу. Тому ми маємо справу не стільки з юридичним механізмом, скільки з великою політичною акцією", - зазначив Клочок в інтерв'ю Главреду.

Експерт пов'язує ініціативу з ширшою зовнішньополітичною лінією адміністрації США, зокрема з відносинами Вашингтона з Китаєм, Індією та Іраном. Водночас його твердження про мотиви та стратегію Білого дому є експертною оцінкою, а не положенням самого законопроєкту.

"Тому історія із санкційним законопроєктом - це чергова гра на публіку, яка демонструє наміри та стиль Трампа. Навіть якщо закон буде ухвалений, реалізувати його на практиці буде складно, адже всі важелі контролю залишаються в руках президента", - сказав Клочок.