У РФ почалася «тиха війна» за контроль над громадянами – NYT

У Росії загострилося протистояння між силовиками та чиновниками, які відповідають за розвиток цифрової інфраструктури. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The New York Times.

За даними американського видання, конфлікт розгортається між міністерством цифрового розвитку Росії та Другою службою Федеральної служби безпеки (ФСБ), яка займається політичним переслідуванням. Про внутрішню боротьбу на умовах анонімності розповів російський чиновник, причетний до розбудови цифрової інфраструктури держави, оскільки не має дозволу публічно коментувати роботу державних структур.

Йдеться не лише про різні підходи до технологій. За словами співрозмовника NYT, силовики, маючи доступ до сучасних цифрових інструментів, віддають перевагу традиційним методам спостереження та контролю. Через це під загрозою опиняються технологічні системи, на створення яких держава витратила значні кошти.

У матеріалі зазначається, що технократи розглядають штучний інтелект як спосіб автоматизувати значну частину роботи зі збору та аналізу інформації. Для спецслужб широке впровадження таких систем може створити іншу проблему – потребу в перегляді ролі великої кількості співробітників, які нині виконують аналогічні завдання вручну.

Саме тому, за версією джерела NYT, суперечка має і кадровий вимір. ФСБ зацікавлена у збереженні власного впливу, тоді як технократичні відомства просувають цифрові рішення, здатні змінити підходи держави до контролю за населенням.

Путін опинився в центрі суперечки

Співрозмовник видання стверджує, що обидві сторони зрештою конкурують за увагу Володимира Путіна: російський президент одночасно вимагає прискорити розвиток штучного інтелекту та наполягає на максимальній технологічній незалежності країни. Про необхідність розвитку власних технологій Путін наголосив під час наради, присвяченої розвитку ШІ, що відбулася 10 квітня 2026 року.

«Суверенітет російської держави в найближчому майбутньому – і без перебільшення саме її існування – залежить від нашої здатності добре працювати у сфері ШІ, разом із цифровими платформами та автономними системами», – заявив Путін під час цієї наради.

Російська влада паралельно намагається створити власну нормативну та технологічну базу для штучного інтелекту: офіційні документи Кремля передбачають розвиток російських великих моделей ШІ, обчислювальних потужностей та електронної компонентної бази. Так, Путін уже підписав закон, що вимагає перевіряти «суверенні» моделі на відповідність «традиційним цінностям».

Водночас Москва має проблеми з ресурсами для реалізації цих планів. Санкції обмежили доступ Росії до сучасних мікросхем, а після початку повномасштабної війни проти України країну залишила частина фахівців високого рівня. NYT зазначає, що дві основні російські моделі штучного інтелекту – розробки найбільшого державного банку РФ та провідної російської технологічної компанії – значною мірою спираються на відкриті архітектури китайського походження.

Москва перетворилася на масштабний майданчик для цифрового нагляду

Окремо видання описує вже створену в Москві систему стеження: у столиці Росії працює близько 300 тис. камер відеоспостереження, частина яких пов'язана з біометричними базами та використовується для ідентифікації людей. Утім вразливість таких систем визнають і самі силовики: раніше Кремль обмежив частину камер довкола Путіна через побоювання, що аналогічні технології можуть застосувати проти нього самого.

За даними NYT, біометричні технології застосовуються не лише у сфері міських сервісів. Вони дають російській владі можливість встановлювати особи людей, яких розшукують після участі в політичних акціях або інших заходах, що привернули увагу силовиків. Технології використовують і для контролю за призовниками: після переходу від паперових документів до електронних державні органи отримали значно більше можливостей відстежувати чоловіків призовного віку, адже електронні повістки в Росії мають юридичну силу паперових, а інформація про громадян зберігається у державних цифрових системах.

NYT наводить історію 28-річного фотографа, який отримав повістку на обов'язковий медичний огляд: через державний портал він дізнався про заборону залишати країну до виконання вимог військкомату. Чоловік заявив виданню, що через камери та обсяг даних, які збирає держава, побоюється стеження за своїми пересуваннями.

У липні цього року близько 10 млн росіян уже користувалися застосунками, що працюють із біометричними даними. Влада також розширює використання біометрії у транспорті: у Москві планують застосовувати відповідні системи в автобусах і трамваях, зокрема для автоматичної оплати проїзду після підтвердження особи у застосунку.

Цифрова інфраструктура водночас залишається залежною від рішень силових структур. У березні мобільний інтернет у значній частині центральної Москви, включно з метрополітеном, не працював понад два тижні, через що тимчасово стали недоступними або нестабільними частина сервісів, які влада раніше подавала як приклад технологічної модернізації столиці.

Подібні обмеження вже стали окремим напрямом роботи російського силового блоку: «Главком» раніше писав, що РФ готує тотальний контроль над інтернетом, а росіяни дедалі частіше носять два телефони й перемикають VPN, щоб обходити блокування. За даними The Bell, представники Другої служби ФСБ також почали брати участь у зустрічах із представниками російської IT-галузі та вимагати від компаній посилювати боротьбу з VPN.