ВАКС залишив Кропиву під вартою та відмовив у зменшенні застави

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергію Кропиві. Посадовець залишився під вартою з можливістю внесення 120 млн грн застави. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на онлайн-трансляцію засідання.

Розгляд апеляційної скарги захисту Кропиви розпочався 15 вересня. Суд заслухав позиції адвокатів і самого підозрюваного, після чого оголосив перерву до 16 вересня.

Захист просив скасувати рішення суду першої інстанції про тримання під вартою або обрати Кропиві м'якший запобіжний захід – домашній арешт з електронним браслетом. Адвокати також просили зменшити заставу зі 120 млн до 2 млн грн.

Захисники стверджували, що визначений судом розмір застави був надмірним, а ризики, на які посилалася сторона обвинувачення, на їхню думку, не були підтверджені належними доказами. Також адвокати заперечували ризик втечі Кропиви.

Під час засідання 16 вересня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виступив проти задоволення апеляції. Він заявив, що слідство встановило легалізацію майна на 41 млн 761 тис. 850 грн за епізодом із серпня 2025-го до 2026 року. Ще близько 40 млн грн, за його словами, стосувалися періоду з 2023-го до 2025 року.

Водночас прокурор наголосив, що розмір застави у 120 млн грн сторона обвинувачення не прив'язувала безпосередньо до встановленої суми легалізованого майна.

За версією обвинувачення, для легалізації коштів могли використовувати готівку, яку переводили у безготівкову форму через ФОПів, оформлення активів на номінальних власників, криптовалюту та корпоративний інвестиційний фонд. Прокурор також стверджував, що частину нерухомості оформлювали на родичів та пов'язаних із підозрюваним осіб.

Окремо прокурор заявив, що в матеріалах слідства є дані про 505 кол-центрів, «кришування» яких, за версією обвинувачення, забезпечували фігуранти справи. За його словами, орієнтовна сума з одного такого кол-центру могла становити близько $7 тис. на місяць, тобто загалом – до $3,5 млн щомісяця.

Ці обсяги фінансових операцій сторона обвинувачення також навела серед аргументів на користь визначеної застави. Прокурор наполягав, що зберігаються ризики переховування Кропиви, знищення доказів та впливу на інших учасників провадження. За його словами, слідство зафіксувало розмови про використання оперативних талонів, можливість організації перетину кордону для інших осіб, приховування майна та інструктаж інших фігурантів щодо поведінки у разі інтересу НАБУ.

Крім того, сторона обвинувачення заперечила твердження Кропиви про те, що під час затримання 4 вересня він нібито перебував у службовому відрядженні. За словами прокурора, документів, які б підтверджували таке відрядження, слідство не встановило.

За результатами розгляду 16 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила ухвалу суду першої інстанції без змін. Таким чином, Кропива залишився під вартою з можливістю внесення 120 млн грн застави, а апеляційну скаргу його захисту суд не задовольнив.

Кропива фігурує у справі, яку НАБУ та САП називають операцією «Карфаген». За версією слідства, посадовець ОГП очолював злочинну організацію, учасники якої систематично отримували неправомірну вигоду за сприяння діяльності шахрайських кол-центрів та легалізовували одержані кошти.