Польща виступила проти планів Єврокомісії спрямувати кошти SAFE в Україну

Європейська комісія хоче використати невитрачені кошти програми SAFE для спільних оборонних проєктів з українськими компаніями. Додаткове фінансування може піти, зокрема, на європейсько-українську систему протиповітряної та протиракетної оборони Freyja. Ініціатива викликала спротив Польщі та частини інших держав ЄС, які також розраховували на залишки програми для власних оборонних потреб. Про це повідомило польське видання RMF FM.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір використати невитрачені кошти кредитної програми SAFE обсягом 150 млрд євро для створення нової програми спільних проєктів європейських та українських оборонних компаній. Таким чином Брюссель шукає додаткове джерело фінансування українського оборонного сектору.

Серед можливих напрямків називають проєкт Freyja, який має стати дешевшою альтернативою американським комплексам Patriot. Єврокомісія також планує прискорити постачання Україні ракет для Patriot. За словами єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, обсяг коштів, які можуть залишитися невикористаними в SAFE, попередньо оцінюється у 10–20 млрд євро. Остаточну суму ще необхідно визначити.

Єврокомісія прагне знайти додаткові фінансові ресурси для Києва, який повідомляє про дефіцит коштів на оборонні видатки. При цьому держави ЄС, що беруть участь у SAFE, поки лише незначною мірою використовували програму для спільних проєктів з Україною.

Новий план фон дер Ляєн водночас викликав питання у Польщі та частини інших країн Євросоюзу. Варшава раніше розраховувала на другий раунд SAFE і планувала використати кошти, які залишаться невитраченими іншими державами, для власних оборонних проєктів.

У серпні заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський заявляв, що країна хоче долучитися до додаткового раунду переговорів із Єврокомісією. Польська сторона планувала представити нові проєкти для включення до механізму SAFE.

Після заяви фон дер Ляєн невідомо, чи залишаться ці кошти доступними Варшаві. Із її слів випливає, що Єврокомісія віддає перевагу використанню залишків SAFE для спільних проєктів із українською оборонною промисловістю.

Один із дипломатів ЄС у Брюсселі заявив, що держави-члени не проводили з Єврокомісією повноцінних консультацій щодо такого рішення. Він наголосив, що позики SAFE погашають саме країни Євросоюзу, а не Єврокомісія. Через це частина європейських столиць вважає, що саме держави-члени повинні мати вирішальний голос щодо використання невитрачених коштів.

Під час попередніх робочих зустрічей Єврокомісія лише сигналізувала, що розглядає можливість змінити правила використання залишків SAFE. Представники держав тоді відповіли, що такі рішення необхідно попередньо з ними погоджувати. При цьому наразі невідомо, скільки грошей фактично залишиться у програмі.

Країни ЄС мають до кінця жовтня передати Єврокомісії інформацію про реалізацію своїх оборонних проєктів. Лише після цього стане зрозуміло, який обсяг фінансування не буде використаний і повернеться до загальної частини програми. Раніше неофіційно йшлося приблизно про 10 млрд євро. Однак нинішні оцінки допускають більший обсяг — до 20 млрд євро.

Італії в межах SAFE виділили майже 15 млрд євро, однак Рим поки не підписав угоду на всю зарезервовану суму. Італійський уряд оцінює можливий вплив позики на бюджетний дефіцит. Угорщині зарезервували близько 16 млрд євро. Водночас немає впевненості, що Будапешт встигне оформити всі необхідні домовленості у встановлений строк.

Тому остаточний обсяг грошей, які можна буде перенаправити на спільні оборонні проєкти з Україною, стане відомим лише після завершення поточного етапу програми.

Нагадаємо, що Польща стала першою країною ЄС, яка отримала фінансування за програмою SAFE, залишки якої Єврокомісія тепер пропонує використати для спільних проєктів з Україною. Варшава отримала перший транш у розмірі 6,6 млрд євро, що становить близько 15% від загальної суми для країни. Загалом Польщі передбачено 43,7 млрд євро — найбільшу національну квоту серед учасників програми. Доступ до кредитного механізму обсягом 150 млрд євро запросили 19 держав ЄС, а після Польщі найбільші пакети отримали Румунія, Угорщина, Франція та Італія.

Окрім того, одним із проєктів, який може отримати додаткову підтримку, є європейсько-українська система ППО/ПРО Freyja. Президент України Володимир Зеленський заявив, що вона може бути готова вже до кінця 2026 року. Україна працює над системою разом із партнерами, зокрема Канадою, а точніший графік мають узгодити під час зустрічі у Нью-Йорку. Одна пускова установка Freyja має нести від чотирьох до шести ракет, ціна яких, за планом компанії, буде значно нижчою за боєприпаси для Patriot і SAMP-T.