Більшість українців вважають Кравченка у ролі генпрокурора залежною фігурою — опитування

Більшість українців не довіряють прокуратурі, а вже колишнього генпрокурора Руслана Кравченка вважають залежною фігурою, йдеться в результатах опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з КМІС. Опитування проводили, коли Кравченко ще був чинними очільником офісу генпрокурора.

Так, скоріше або зовсім не довіряють українській прокуратурі 70% опитаних, тоді як довіряють їй — 26%. Не змогли визначитися з відповіддю 4% респондентів. Тобто недовіра до прокуратури майже утричі переважає довіру.

Причому за рівнем освіти відмінність у ставленні до української прокуратури відносно невелика. Зокрема, 72%, що мають середню освіту або нижче, не довіряють прокуратурі, а з вищою освітою таких 75%. Повністю довіряють прокуратурі 4% українців із нижчим рівнем освіти проти лише 1% серед людей із вищою освітою.

Що стосується конкретно Кравченка, який на момент проведення опитування, був чинним генпрокурором, то 51% опитаних відповіли, що він залежна фігур. Лише 16% притримувались протилежної думки. Ще 32% респондентів не змогли визначитися з відповіддю, а близько 1% відмовилися відповідати. 

«Позитивна оцінка незалежності Генерального прокурора частіше зустрічається серед мешканців сіл та селищ, а найрідше — серед мешканців обласних центрів і столиці. Водночас у всіх типах поселень переважає думка про залежність фігури генерального прокурора», — зазначили соціологи.

Також у випадку з фігурою генпрокурора спостерігається значна відмінність за рівнем освіти. Серед респондентів, які мають середню освіту або нижче, 30% вважають колишнього прокурора незалежним, тоді як серед людей із вищою освітою — 17%. 

«Не вважають його незалежним відповідно 71% і 83% респондентів. Отже люди з вищою освітою помітно критичніше оцінюють незалежність генерального прокурора», — йдеться в опитуванні.

Водночас серед українців, які не довіряють прокуратурі, 87% не вважають Кравченка незалежним, і лише 13% дотримуються протилежної думки. Натомість серед тих, хто довіряє прокуратурі, 54% вважають генпрокурора незалежним, а 46% — ні.

Крім того, опитаним запропонували уявити ситуацію, коли б генерального та інших прокурорів обирали б на відкритому конкурсі за участі незалежних міжнародних експертів. Тож 56% опитаних вказали, що за такого сценарію більше довіряли б генпрокурору. Лише 4% респондентів заявили, що у такому випадку довіряли б йому менше. Для 34% такий відбір прокурорів не вплинув би на рівень довіри, а 6% не змогли визначитися.

«Таким чином, відкритий конкурсний відбір за участі незалежних міжнародних експертів має значний потенціал для підвищення довіри до генерального прокурора. Водночас для приблизно третини громадян сама зміна процедури відбору не є достатньою для зміни їхнього ставлення до генерального прокурора», — пояснили чоціологи.

Схожа ситуація і у випадку з прокуратурою як такою. Зокрема, 53% респондентів зазначили, що більше довіряли б прокуратурі, якби генпрокурор та інші прокурори обиралися б на відкритому конкурсі за участі незалежних міжнародних експертів. Менше б довіряли прокуратурі у такому разі лише 6%. Для 33% така зміна не вплинула б на їхній рівень довіри, а 8% не визначилися з відповіддю. 

Опитування провели на замовлення Центру протидії корупції у період з 21 серпня по 10 вересня 2026 року. Всього методом телефонних інтерв’ю опитаи 1050 респондентів віком від 18 років, які проживають на підконтрольних уряду України територіях, та на яких не ведуться бойові дії.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,9%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Нагадаємо, 14 вересня Кравченко заявив пропідписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, а потім втік за кордон та ще й із дружиною. 

Кравченко зробив заяву про підозру Кривоносу на тлі протистояння навколо розслідування НАБУ усправі «Карфаген». Останнє стосується викриття корупційних схем за участюколцентрів і працівників прокуратури. Саме на плівках, записаних в межах цієї операції, і засвітився вже колишній генпрокурор. Зокрема, на записах головний герой плівок «Канцлер» говорить зі своїм «шефом» Андрійовичем і запевняє, що його ніхто «не ображає», бо «ви ж за мною, тому всі знають». 

Верховна Рада 15 вересня підтримала відставку Кравченка. Зазначимо, що новина про заяву Кравченка щодо відставки з’явилася ще 7 вересня. Однак президент Володимир Зеленський вніс до парламенту подання лише 14 вересня, коли Кравченко вирішив звинуватити Семена Кривоноса у «підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді». До цього президент із поданням не поспішав.

Чи скористається Володимир Зеленський шансом не просто призначити чергового «свого» генпрокурора, а змінити саму систему — через прозорий конкурс і реформу прокуратури? Про три різні втечі від відповідальності та можливість усе ж таки не втекти у статті «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем» пише редакторка відділу внутрішньої політикиІнна Ведернікова.