Чи видно кінець війни? Про що нам каже проєкт бюджету-2027

Загалом параметри проєкту держбюджету-2027 можна оцінити як формально реалістичні, але надзвичайно напружені та залежні від зовнішніх умов. Доходи передбачено в обсязі 5,648 трлн грн – на 8,7% більше уточненого плану 2026 року. Видатки зростають значно швидше – на 13,5%, до 7,272 трлн грн. Відповідно, розрив між доходами і видатками становить близько 1,624 трлн грн, а порівняно з планом 2026 року він збільшується приблизно на 413 млрд грн.

Зростання сукупних доходів на 8,7% саме по собі не виглядає надмірним, оскільки воно приблизно відповідає очікуваному збільшенню номінального ВВП. Однак усередині дохідної частини є окремі надто оптимістичні показники – передусім щодо імпортного ПДВ та акцизів.

Головний ризик бюджету – не стільки план доходів, скільки джерела фінансування його величезних потреб. Україні необхідно залучити у 2027 році 52,6 млрд доларів міжнародної підтримки. Це означає, що бюджет може бути виконаний лише за одночасного дотримання трьох умов: своєчасного надходження зовнішнього фінансування; виконання підвищеного плану податкових і митних надходжень; відсутності нового різкого збільшення воєнних та енергетичних витрат.

Тому я назвав би цей бюджет не нереалістичним, а високоризиковим. Це бюджет, який можна виконати за сприятливого збігу обставин, але який майже не має запасу міцності на випадок погіршення ситуації.

Про зростання ВВП на 1,3% та інфляція 8%

Прогноз зростання реального ВВП на 1,3% є стриманим і значно реалістичнішим, ніж попередні урядові очікування. Фактично він означає продовження економічної стагнації: економіка формально зростатиме, але такого темпу недостатньо ні для повноцінного відновлення, ні для помітного підвищення рівня життя.

Водночас навіть 1,3% не можна вважати гарантованим показником. Він залежатиме насамперед від багатьох факторів, зокрема від інтенсивності та географії бойових дій, обсягів міжнародної допомоги , кредитної політики та вартості фінансування бізнесу.

Позитивний вплив можуть забезпечити оборонне виробництво, відновлення інфраструктури, державні замовлення та інвестиції партнерів. Проте за посилення атак на енергетику або блокування експорту економіка замість зростання може знову перейти до спаду.

Інфляція 8% – це показник «грудень до грудня», а не середньорічна інфляція. Уряд також прогнозує зростання цін виробників на 16,2%, що свідчить про збереження значного внутрішнього цінового тиску.  На мою думку, прогноз 8% виглядає дещо оптимістичним. Інфляцію можуть прискорити пошкодження енергетичної інфраструктури; подорожчання електроенергії, газу та пального; девальвація гривні та підвищення ПДВ і акцизів; зростання бюджетних зарплат та оборонних виплат; дефіцит робочої сили; перенесення високої промислової інфляції у споживчі ціни.

Отже, зростання ВВП на 1,3% є реалістичним базовим сценарієм, а інфляція 8% – скоріше нижньою межею можливого діапазону.

Про податкові надходження

Найбільше запитань викликає прогноз надходжень від імпортного ПДВ – плюс 26%.

Уряд розраховує на зростання імпорту товарів і послуг приблизно на 10% – до 137,5 млрд доларів, подальше послаблення гривні, можливе підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21%, оподаткування міжнародних посилок та покращення роботи митниці. Однак підвищення ставки ПДВ на один процентний пункт дає лише близько 5% додаткових надходжень від відповідної бази. Тому зростання імпортного ПДВ на 26% можливе лише за одночасної реалізації всіх названих факторів.

Крім того, значна частина прогнозованого імпорту припадатиме на енергоносії, оборонну, гуманітарну продукцію та обладнання, частина якого користується податковими пільгами. Отже, збільшення загального імпорту не означає такого самого збільшення оподатковуваної бази.

Зростання ПДФО на 18% виглядає більш обґрунтованим. Середню номінальну заробітну плату прогнозують збільшити приблизно з 30,1 тис. грн у 2026 році до 34,4 тис. грн у 2027 році, тобто на 14–15%. Додатковий приріст може бути отримано за рахунок підвищення зарплат учителям, медикам і військовослужбовцям, а також детінізації зайнятості. Проте для досягнення 18% необхідне не лише підвищення зарплат, а й розширення офіційного фонду оплати праці. За умов слабкого зростання ВВП це досить напружене завдання.

Найбільш оптимістичним є прогноз збільшення імпортних акцизів на 40%. Його основою можуть бути планове підвищення ставок акцизів на пальне та тютюнові вироби; встановлення ставок у євро та курсовий ефект; подорожчання підакцизного імпорту; можливе додаткове підвищення акцизу на пальне; посилення митного контролю.

Ставки акцизу на бензин, дизельне пальне та інші енергопродукти справді поетапно наближаються до мінімальних рівнів ЄС.  Але навіть з урахуванням цього 40% – надто високий орієнтир. Він потребує не лише зміни ставок, а й збільшення легального імпорту та істотного скорочення тіньового ринку.

Таким чином, ПДФО виглядає відносно реалістичним, імпортний ПДВ – напруженим, а план імпортних акцизів – найбільш ризиковим.

Оборона та  інші видатки

Видатки на безпеку й оборону становлять 4,885 трлн грн, або 43,8% ВВП і приблизно 67,2% усіх видатків державного бюджету, що на 517,9 млрд грн більше уточненого плану 2026 року. Такий рівень означає, що уряд формує бюджет виходячи з продовження повномасштабної війни протягом усього 2027 року. Враховуються потреби у грошовому забезпеченні військовослужбовців, закупівлі озброєння, утриманні армії, формуванні резервів та розвитку оборонного виробництва.

Важлива особливість полягає в тому, що найбільша частина приросту припадає на оплату праці з нарахуваннями – плюс 337,5 млрд грн. Видатки на озброєння та військову техніку збільшуються лише на 1,4 млрд грн. Це свідчить, що значна частина додаткового ресурсу піде на утримання особового складу, а не на розширення закупівель зброї. Уряд окремо розраховує на матеріально-технічну допомогу партнерів поза бюджетом.

Фактично після оборони на всі цивільні функції держави, соціальну сферу, економічні програми та обслуговування боргу залишається лише близько третини загального обсягу видатків. Це неминуче створює ефект витіснення: формально фінансування окремих цивільних напрямів зростає, але після врахування інфляції реальне збільшення буде набагато скромнішим.

Тому держбюджет-2027 – це передусім бюджет війни та виживання, а не бюджет повноцінного економічного розвитку. Якщо воєнні потреби зростуть, перегляд бюджету протягом року практично неминучий.

Про збільшення соціальних видатків та реакцію міжнародних партнерів

Саме по собі збільшення фінансування освіти, медицини, ВПО, ветеранів і громад не повинно викликати негативної реакції партнерів. Соціальна стійкість, збереження людського капіталу та підтримка людей, які постраждали від війни, є важливою частиною загальної стійкості держави. Наприклад, на соціальні програми Мінсоцполітики передбачено 540,3 млрд грн, на освіту – 328,5 млрд грн, на охорону здоров’я – 292,5 млрд грн. Допомога ВПО за різними програмами також суттєво збільшується.  Крім того, зовнішня бюджетна допомога традиційно спрямовується переважно на цивільні видатки, тоді як оборону Україна фінансує за рахунок власних доходів. Тому партнери розуміють необхідність підтримувати освіту, медицину та соціальний захист. Однак їхні запитання стосуватимуться не стільки самого факту збільшення видатків, скільки їхньої ефективності та фінансової стійкості.  

Особливої уваги потребує різке збільшення постійних видатків на заробітні плати та соціальні виплати. Якщо вони фінансуються за рахунок позик, а не сталих внутрішніх доходів, це погіршує перспективи боргової стійкості.

Тому партнери навряд чи вимагатимуть механічного скорочення фінансування освіти чи медицини. Швидше вони наполягатимуть на перегляді неефективних видатків, кращій адресності допомоги, мобілізації внутрішніх доходів та прив’язці фінансування до виконання реформ.

Можна сказати, що проект Держбюджету-2027 відображає реальні воєнні потреби України, але залишається бюджетом із дуже вузьким запасом міцності. Його виконання залежатиме передусім від стабільності міжнародного фінансування, якості податкового адміністрування та розвитку ситуації на фронті й в енергетиці.