Як і чим Україна готова збивати реактивні дрони на швидкості 600 км/год

Зміна тактики обстрілів українських міст чітко показала: головним викликом для ППО сьогодні стали реактивні дрони супротивника. Саме вони на високих швидкостях тримають Київ та інші регіони у режимі постійних тривог. Проте рішення вже є: президент Володимир Зеленський повідомив, що український дрон-перехоплювач уперше в реальному бою знищив російський реактивний БпЛА. Журналіст Коротко про дізнавався, як Україна вчиться закривати небо власними високошвидкісними розробками.

"Бандероль" небезпечніша за "Герані"

Росія для обстрілів українських міст використовує два основні типи реактивних дронів – «Герань-3» (іноді нові моделі «Герань-4 та 5») та «Бандероль» (S8000). І в цій парі однозначно небезпечніша саме "Бендероль", якими останнім часом посилено атакує Україну Росія.

Реактивна "Герань-3" несе стандартний заряд від 40 до 90 кг. «Бандероль» (S8000) має загальну масу бойової частини 114–150 кг (залежно від модифікації корпусу), де вага тільки чистої вибухової речовини становить до 50 кг. Крім того, її корпус щільно споряджається шрапнеллю для максимального радіусу ураження живої сили та цивільної інфраструктури, а це означає, що її руйнівна сила кратно вища.

Збити "Бандероль" також складніше, ніж "Герань", і ось чому. «Герань» летить високо (від 4 до 10 км), тому радари ППО бачать дрон здалеку та ведуть упродовж усього шляху. «Бандероль» йде на гранично малій висоті, буквально притискаючись до землі та огинаючи рельєф. Через це радари помічають її надто пізно, а у ППО залишаються лічені секунди на реакцію.

І якщо «Герань» летить відносно передбачуваною траєкторією, то «Бандероль» здатна до різкого динамічного маневрування. Вона може виконувати розвороти з меншим радіусом, аніж класичні крилаті ракети, легко обминаючи відомі позиції українських зенітних комплексів. Швидкості у них можна порівняти (у «Герані» до 600–700 км/год у годину пік, у «Бандеролі» до 650–700 км/год). Але поєднання такої швидкості з маневреністю і наднизькою висотою робить Бандероль вкрай важкою мішенню.

У результаті виходить, що «Герань» - це просто швидкий дрон, а «Бандероль» - фактично повноцінна високоманеврена крилата ракета, яка завдяки скритності та потужності бойової частини становить набагато більшу загрозу для українських міст.

Дорого для ракет, дуже швидко для кулеметів

На даний момент загальна ефективність перехоплення реактивних цілей силами ППО становить близько 60%. Для цього застосовуються декілька засобів ураження.

Зенітні комплекси (Patriot, NASAMS, IRIS-T) збивають реактивні дрони без проблем, але це економічно невигідно (ракета ППО коштує мільйони доларів, а "Бандероль" - від $50 тис.) Літаки Су-27, МіГ-29 і F-16 теж перехоплюють цілі бортовими гарматами і ракетами «повітря-повітря», але на сотні реактивних дронів не напасешся літаків.

Мобільні групи на пікапах для збиття реактивних дронів практично марні, оскільки кулеметники фізично не встигають зреагувати на ціль, що летить зі швидкістю 500-650 км/год. Українські системи РЕБ хоч і пригнічують супутникову навігацію (російські антени «Комета-М8»), проте дрони мають резервну інерційну систему керування.

Відповідь Brave1: українські «мисливці»

Таким чином, найефективнішими засобами знищення ворожих реактивних дронів стають українські дрони-перехоплювачі, про що і заявив Володимир Зеленський. І зараз понад 60 українських компаній за підтримки кластера з розвитку військових технологій Brave1 розробляють власні швидкісні безпілотники-перехоплювачі.

Вони поділені на дві групи: новітні реактивні моделі (для надшвидкісних цілей) та швидкісні FPV-коптери зі спеціальними системами ШІ-донаведення. Нові українські перехоплювачі здатні розвивати швидкість понад 600 км/год, наздоганяючи та знищуючи «Герані» та «Бандеролі» методом тарану чи підриву поряд. Міністр оборони Євген Хмара вже підтвердив тестування 4 перспективних моделей.

Зі зрозумілих причин повні дані цих моделей не розголошуються, але що відомо про них з відкритих джерел. Перший український реактивний безпілотник-перехоплювач Alexa Spatium вже офіційно допущений Міністерством оборони до експлуатації наприкінці серпня 2026 року. Він має габарити 1,5×1,7 м, оснащений тепловізійною та інфрачервоною камерами. Головний плюс - він багаторазовий: якщо ціль втрачена, дрон автоматично повертається і сідає на базу.

Також є спеціальна глибока модифікація перехоплювача від компанії SkyFall – дрон P1-SUN Jetkiller, який прискорили до 370 км/год (у пікових режимах при заході на ціль ще вище), оснастивши турбореактивною тягою для ефективного наздоганення швидкісних БПЛА.

Проєкт «Барс» - це лінійка швидкісних реактивних перехоплювачів, масове серійне виробництво яких запускається на спільному підприємстві в Європі з планованим поставкою перших партій на фронт до 10 жовтня 2026 року. Реактивний дрон-перехоплювач General Chereshnya AIR вже відзначився у бойових хроніках Сил оборони, успішно збиваючи рідкісні дорогі російські БпЛА.

Є ще проекти ODIN Win_Hit – ракетоподібний високошвидкісний перехоплювач із реактивним двигуном, спроєктований під фізичне знищення швидкісних ракет-дронів. І дрони проєкту ZIRKA - швидкісний перехоплювач, згаданий в оборонних зведеннях поряд із дроном-перехоплювачем Alexa Spatium.

Загалом головна мета українського ВПК полягає в тому, що для повного закриття неба Україні необхідно масштабувати виробництво так, щоб кількість українських перехоплювачів перевищувала кількість атакуючих реактивних дронів РФ щонайменше в 3 рази.

Думка експерта

Олександр Коваленко, військовий аналітик:

- Справді, реактивні дрони росіян – це зараз головний виклик для нас. І вони поки що випереджають нас у швидкості виробництва цих БпЛА. А це означає, що нам потрібно максимально масштабувати та прискорити виробництво своїх дронів-перехоплювачів. У нас вже є своя лінійка дронів-перехоплювачів. Добре і те, що їх можна виробляти на тих же потужностях та конвеєрах, які випускають дозвукові прості дрони, потрібно лише змінити технічну документацію.

Проблема може бути лише у кодифікації та допуску до використання з боку Міноборони, оскільки це затяжний бюрократичний процес. Сподіватимемося, що новий міністр Євген Хмара максимально спростить і прискорить цей процес. Тобто ми реально можемо вийти на баланс між виробництвом наших дронів-перехоплювачів та виробництвом Росією її реактивних дронів до кінця цього року. Ну і окрім цього, нам потрібно оперативно розробляти свою дешеву версію ракети-перехоплювача цих дронів - пускову установку, яку можна було б встановлювати на пікапи наших мобільних вогневих груп.