Неочікуваний поворот: Апеляція скасувала рішення суду на користь екс-податківця Януковича Головача
Початок історії сягає січня 2021 року, коли суддя Печерського районного суду Києва Ірина Григоренко відкрила провадження за позовом Андрія Головача. Екс-посадовець звернувся до суду, вимагаючи захисту честі, гідності та ділової репутації через висловлювання бізнесмена Олега Авер'янова та журналіста Романа Бочкали. Головач наполягав, що ця інформація була недостовірною і завдавала шкоди його іміджу.
Протягом багатьох місяців справа, яку висвітлював СтопКор, перебувала на розгляді. Цікаво, що сам Андрій Головач систематично ігнорував судові засідання. За словами журналіста Романа Бочкали, екс-податківець не з'явився на жодне засідання протягом чотирьох років розгляду справи, що, на його думку, свідчило про безпідставність претензій.
Ключовий момент настав 9 грудня 2024 року, коли Печерський районний суд ухвалив рішення на користь Головача. Суд визнав висловлювання Авер'янова та Бочкали недостовірними та такими, що порушують його честь і гідність. Цей вердикт став приводом для подачі апеляційних скарг з боку відповідачів, які оскаржили рішення, вважаючи його несправедливим.
Апеляційне провадження було відкрито у жовтні 2025 року, і справу передали колегії суддів Київського апеляційного суду у складі Андрія Стрижеуса, Ольги Шкоріної та Людмили Поливач. 16 вересня 2026 року відбулося вирішальне засідання, де суд заслухав апеляційні скарги відповідачів. Вони наполягали на порушенні процесуального законодавства судом першої інстанції, а також на тому, що інтерв'ю не містить фактичних тверджень і відповідає журналістській етиці.
Представник Головача, Максим Колосар, заперечував проти задоволення апеляційних скарг, стверджуючи, що рішення першої інстанції є законним і обґрунтованим. Однак, після нарадчої кімнати, колегія суддів ухвалила нове рішення: апеляційні скарги Авер'янова та Бочкали були задоволені, а рішення Печерського районного суду від 9 грудня 2024 року скасовано. У задоволенні позову Андрія Головача відмовлено повністю, що стало значною перемогою для медіа.
Андрій Головач, колишній начальник податкової міліції часів Януковича, фігурував у кримінальній справі про розкрадання понад 3 мільярдів гривень бюджетних коштів через махінації з відшкодуванням ПДВ. У 2016 році він був затриманий, але згодом домігся закриття справи, про що неодноразово писали СтопКор. За даними розслідування "Стоп корупції ТБ", родина Головача, ймовірно, контролює низку бізнес-активів, включаючи поверхи в бізнес-центрі "Арена-Сіті" та елітне котеджне селище під Києвом.
За попередніми даними, Андрій Головач імовірно, міг неофіційно контролювати частку столичного БЦ "Арена Сіті" та завод "Смілянська хлодня" в Черкаській області. Ця інформація, поряд з іншими публікаціями про його статки та минуле, і стала приводом для судового позову про захист честі, гідності та ділової репутації.
Під час апеляційного розгляду сторона відповідачів наголосила: «Головач як колишній високопосадовець є публічною особою, а отже, межа допустимої щодо нього критики є ширшою, ніж щодо пересічного громадянина – цей принцип послідовно застосовує і Європейський суд з прав людини у справах про свободу вираження поглядів».
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, що є важливим кроком у підтримці свободи слова та права журналістів на критику публічних осіб. Проте, Андрій Головач ще має право на касаційне оскарження протягом 30 днів. Оскільки це лише перший із трьох позовів Головача до медійників, остаточна крапка в цьому юридичному протистоянні ще не поставлена.