Закон про "пекельні санкції" у дії: хто виграє і чи постраждає Росія

Закон Ліндсі Грема ухвалено. Радіти особливо не потрібно

Закон Ліндсі Грема ухвалено попри великі розбіжності в Демократичній партії (демократи проголосували 152 — проти, 58 — за). І головне побоювання демократів, точно так само, як і ентузіазм республіканців, дуже далекі від питань України.

1. Цей закон дає право Трампу де-факто відновити тарифні війни по всьому світу, оскільки наділяє його можливістю на власний розсуд вводити 100% мита проти тих країн, які купують російські енергоносії. І якщо хтось думає, що йдеться лише про Китай чи Індію, то глибоко помиляється. Російські енергоносії купують ЄС, Японія, Південна Корея, Вʼєтнам, Бразилія, Саудівська Аравія (всього не менше 40 країн). Іншими словами, митні війни де-факто повертаються.

2. Цей закон, який лежав уже рік в обох палатах, міг би ще стільки ж там пролежати, якби не сукупність кількох фактів:

• наближення переговорів Трамп–Сі, які мають відбутися 24.09. Цей закон — єдиний козир в руках Трампа, який входить в переговори з дуже слабкою позицією. США застрягли в Ірані без будь-яких швидких перспектив вийти на контроль над Ормузом. Ба більше, вихід хуситів на Баб-ель-Мандебську протоку та удари по головному нафтопроводу СА можуть заблокувати Саудівську Аравію. Трампу просто потрібно просити лідера Китаю про допомогу на Близькому Сході (інших варіантів вирішити цей конфлікт у нього немає). Але він може про щось просити, маючи в руках хоч якийсь козир. І тут Трамп повертається до свого улюбленого козиря — торгових воєн. Їхня результативність явно невисока через те, що США критично залежні від китайських рідкісноземельних металів. Але, на думку Трампа, краще це, ніж нічого;
• ухвалення цього закону, безумовно, зумовлене можливою втратою республіканцями Конгресу і необхідністю посилити позиції Трампа до кінця його каденції (відмінити цей закон практично неможливо, бо 2/3 голосів демократи не матимуть;
• i, нарешті, республіканці, в силу розвороту MAGA в бік України, будуть апелювати до цього закону під час виборчої кампанії.

3. Тут потрібно ще раз наголосити. Цей законопроєкт — не про Україну. Він про посилення Трампа. Логіка введення тих чи інших мит буде повʼязаною лише з двома чинниками: по-перше, ситуативна тактична гра Трампа по тиску на партнерів та тих, кого він вважає ворогами. А, по-друге, він щиро вважає, що його митна політика стимулюватиме реіндустріалізацію США. Попередні мита Трампа справді стимулювали часткове повернення виробництва та внутрішні інвестиції, але ширше пожвавлення американської промисловості, схоже, було значною мірою зумовлене високотехнологічними інвестиціями, передусім попитом, пов'язаним зі штучним інтелектом, а не самими митами. Але Трамп все це приписує своїй митній політиці і на цьому він спробує будувати свою гру і надалі.

4. Нинішня війна на Близькому Сході робить російську нафту практично безальтернативною. І навіть введення нових мит на Китай та Індію не призведе до зупинення експорту в ці країни. Вони як обходили санкції Трампа раніше, так і будуть це робити. На жаль, говорити, що закон Ліндсі Грема зупинить російський нафтовий експорт, зараз не доводиться. Крім всього іншого, обмеження можливостей такого гравця, як Саудівська Аравія, робить російську нафту майже безальтернативною.

5. Повторюся: Трампу потрібен цей закон як частина гри з Китаєм. Причому гри, де в Трампа є дуже слабкі карти. І є висока вірогідність того, що в переговорах США–Китай ми матимемо розмову про Близький Схід, а не про Україну. В США немає зараз можливості перевернути дошку. Найвірогідніший сценарій — чергова обмежена угода про торгове перемирʼя. Питання України та Близького Сходу і втручання в ці питання Пекіна — це вже набагато складніша угода, яку Китай готовий розглянути виключно з огляду на значно ширші поступки з боку США. Чи готовий до цього Трамп, відкрите питання. Але вірогідність такого сценарію, на жаль, низька. Перед виборами йти на такі поступки Трампу доволі ризиковано. Він може йти на них тільки у випадку , якщо розумітиме про 100% успіх (зупинення війни, можливість продати мир як досягнення).

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело