Українська металургія перебуває на межі виживання

У вкрай важку ситуацію галузь поставили російські обстріли, блокада портів і протекціонізм ЄС. В української металургії уже немає запасу міцності — російські обстріли, блокада портів і протекціонізм Євросоюзу поставили її на межу виживання. Таку думку в розмові із Forbes Ukraine висловив операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко, пише GMK Center.

2026-й став одним із найгірших для групи. За рік собівартість виробництва компанії зросла на 30% — переважно через логістику та витрати на електроенергію. Серед доступних закордонних ринків залишився тільки ЄС, який обмежує імпорт сталі. Наразі серед наявних активів в Україні — лише Центральний і Північний ГЗК, які завантажені на 50%, підприємства виробляють окатки й високоякісний залізорудний концентрат, який продають до Євросоюзу.

Південний ГЗК, спільне підприємство групи, перебуває в простої через закриття українських портів. Інгулецький ГЗК зупинено з 2024-го — як зауважує Олександр Мироненко, через високі ціни на електрику виробництво там просто неефективне. Актив належно законсервовано, тож за сприятливої ринкової кон’юнктури там зможуть відновити виробництво (йдеться про ціну не менш ніж $135–150 за тонну залізорудного концентрату).

У серпні–вересні росіяни атакували меткомбінати групи — «Каметсталь» і «Запоріжсталь» — підприємства зупинено, активи перебувають на стадії відновлення та розбору завалів.

Як зауважив Мироненко, якщо оцінювати повне відновлення тих фондів «Запоріжсталі», які зазнали пошкоджень, то це десятки мільйонів, бо на заводі фактично розірвано виробничий ланцюг. Водночас СОО «Метінвесту» не коментував потрібні строки — їх наразі оцінюють.

«За деякими контрактами ми оголошуємо форс-мажор, бо це дійсно форс-мажор. Далі спілкуємося з нашими контрагентами щодо перенесення термінів контракту або про його скасування. Це багатомільйонні контракти. Намагаюсь оцінити втрати для компанії», — повідомив операційний директор.

Він нагадав: металургія загалом давала до 7% ВВП України, а зараз ці цифри сягають майже нуля.

Олександр Мироненко також наголосив на необхідності зняття блокади портів, адже без цього відновлені активи не зможуть працювати на всю потужінсть.

«У нас зупинився Південний ГЗК — це близько 1 млн т на місяць руди, яка йшла на експорт. Північний і Центральний ГЗК відправляли на експорт через порти ще орієнтовно до 0,5 млн т. Тобто 1,5 млн т щомісяця — те, що вилетіло з експорту через порти. А додайте сюди ще металопродукцію», — зазначив він.

Окрім того, після зупинки активів у Покровську компанії довелось імпортувати щомісяця близько 250 тис. т вугілля, левова частка заходила через українські порти. Судна вивантажували в портах Великої Одеси, після цього завантажували, наприклад, залізорудним концентратом і відправлялися на експорт. Наразі це все зупинено.

«Метінвест» перевів усі КХЗ на максимальні періоди коксування. Усе, що можна перевезти залізницею або через порти Польщі чи Констанцу, привозиться, але це збільшує вартість логістики на 50–60%. Через блокаду портів, за словами операційного директора групи, ринок ЄС наразі єдиний, куди компанія може експортувати свою продукцію, інші закрито — через дорогу логістику. Інколи, за сприятливою кон’юнктури, через Польщу до США відвантажується чавун.

Олександр Мироненко зауважив: у 2022–2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Нині його вже немає не тільки в групи, а й у жодної компанії.

«Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо. Є факт закриття портів, факт підвищення тарифів, факт масованих обстрілів підприємств. І це не тільки підприємства «Метінвесту», адже стосується практично всіх більш-менш великих виробників в Україні», — наголосив він.

СОО «Метінвесту» вважає, що для металургії, як для великої експортно орієнтованої галузі, мають бути фонди, схожі до таких у енергетиці — останні передбачають певне фінансування на відновлення після ударів.

Мироненко повідомив: наразі робиться усе можливе, щоб утримати компанію на плаву. Йдеться про непопулярні заходи — максимальне скорочення витрат, скорочення персоналу та інші кроки.

Також буде скорочено інвестпрограму. Група вже відмовилася від деяких проєктів, їх і не розпочинали. Проте багато обладнання закуплено в перших двох кварталах, частину робіт виконано. Зокрема, нещодавно завершили ремонт доменної печі № 1 на «Каметсталі» , в яку був приліт. Зрештою, за підсумками 2026-го йдеться про скорочення інвестиційної програми максимум на 15–20%, проте коригуватимуться плани на наступний рік.

Нагадаємо, що «Метінвест» завершив І півріччя 2026 р. зі збитком у розмірі $202 млн. На результати тиснули вищі операційні видатки, збиток від ліквідації дочірніх підприємств і зростання фінансових витрат.

У цьому вебірані розбираємо актуальні юридичні й практичні питання оформлення працівників, бронювання військовозобов’язаних та взаємодії з ТЦК у фермерських господарствах.