У старих консервах з лососем учені знайшли розгадку таємниці океану

Науковці Вашингтонського університету знайшли незвичайний спосіб дослідити, як змінювалися морські екосистеми протягом десятиліть. Вони вивчили 178 банок консервованого дикого аляскинського лосося, частина з яких зберігалася ще з 1979 року. Аналіз паразитів, які залишилися у рибному філе, дозволив отримати дані про стан океанічних харчових мереж за 42 роки.

Про це пише The Daily Galaxy.

Банки з лососем десятиліттями зберігалися на складі в Сіетлі. Їх свого часу залишили для контролю якості, а після того, як вони більше не знадобилися, передали дослідникам Вашингтонського університету.

Усього науковці отримали 178 банок із філе чотирьох видів дикого аляскинського лосося. Рибу виловлювали у затоці Аляска та Бристольській затоці в період із 1979 до 2021 року.

Саме ця колекція фактично стала своєрідним «архівом океану», що дозволив дослідити зміни екосистеми протягом кількох десятиліть.

Ключ до минулого

Дослідники зосередилися на анізакідах — морських паразитичних круглих черв’яках, які можуть потрапляти в організм риби через харчовий ланцюг.

Науковці розбирали консервоване філе та за допомогою мікроскопа підраховували кількість залишків паразитів. Сам процес консервування знищив черв’яків, тому вони вже не становили небезпеки для людини. Водночас їхня кількість у рибі виявилася цінним показником стану морської екосистеми.

Річ у тім, що анізакідам для завершення життєвого циклу потрібні різні організми — від дрібних морських безхребетних і риб до морських ссавців. Тому зміни чисельності паразитів можуть відображати зміни у всій харчовій мережі.

«Життєвий цикл анізакід поєднує багато компонентів харчової мережі. Я розглядаю їхню присутність як сигнал того, що риба на вашій тарілці походить зі здорової екосистеми», — пояснила дослідниця Челсі Вуд.

Паразитів стало більше

Результати аналізу показали різні тенденції залежно від виду риби. Протягом 42 років кількість анізакід зростала у горбуші та кети.

За словами дослідниці Наталі Мастик, збільшення чисельності паразитів може свідчити про те, що вони мали достатньо господарів для проходження всіх етапів життєвого циклу.

«Це може свідчити про стабільну або відновлювану екосистему з достатньою кількістю потрібних хазяїв для анізакід», — зазначила вона.

Водночас у кижуча та нерки рівень паразитів залишався приблизно стабільним. Науковці поки не можуть однозначно пояснити цю відмінність.

Несподіване відкриття

Одне з можливих пояснень зростання кількості анізакід дослідники пов’язують із відновленням популяцій морських ссавців у США.

У 1972 році Сполучені Штати ухвалили закон про захист морських ссавців, який обмежив полювання, переслідування та знищення цих тварин у американських водах. У наступні десятиліття популяції тюленів, морських левів і китів почали відновлюватися.

Оскільки саме морські ссавці є необхідними господарями для завершення життєвого циклу анізакід, їхнє збільшення могло створити для паразитів більше можливостей для розмноження.

Водночас дослідники наголошують, що це лише одне з можливих пояснень. Серед інших факторів вони розглядають потепління океану та зміни, пов’язані із природоохоронним законодавством.

Дослідження показало, що навіть звичайні харчові продукти, які десятиліттями зберігалися на складах, можуть містити важливу інформацію про минуле довкілля.

Науковці вже планують перевірити, чи можна застосувати аналогічний метод до інших видів консервованої риби. Серед них — сардини, оселедець, тунець і палтус.