25 лет для экс-президента. Почему приговор косовскому лидеру в Гааге может взорвать Балканы

Масові протести та навіть атака на офіс представництва ЄС у Приштині – такі наслідки оголошення вироку чотирьом керівникам Армії визволення Косова (АВК). Насамперед – колишньому президенту частково визнаної країни Хашиму Тачі.

Спеціалізована палата у справах Косова у Гаазі визнала експрезидента та першого в історії країни прем'єр-міністра винним у жорсткому поводженні з полоненими та цивільним населенням, катуванні та вбивстві, призначивши йому покарання у вигляді 25 років тюремного ув’язнення.

Аналогічний термін отримав і колишній прессекретар АВК, а згодом – спікер парламенту та в.о. президента Якуп Краснічі. Іншого ексспікера та колишнього голову Розвідувальної служби Косова Кадрі Веселі засудили до 18 років ув’язнення, а одного з командирів АВК Реджепа Селімі – до 13 років.

"План був настільки ж простим, наскільки й шкідливим. Зокрема, він передбачав створення центрів утримання під вартою на всіх територіях, контрольованих АВК; виявлення осіб, яких вважали опозиційними до АВК; арешт та затримання їх, а за необхідності – вбивство", – сказав головуючий суддя Чарльз Сміт.

За його словами, "колегія дійшла висновку, що всі четверо обвинувачених несуть кримінальну відповідальність за воєнний злочин, що полягає у свавільному позбавленні волі, жорстокому поводженні, катуваннях та вбивстві".

Оголошений вирок фактично підриває регіон Західних Балкан.

Для значної, якщо не переважної частини громадян Косова засуджені є національними героями та борцями за незалежність.

Ще до оголошення вироку тисячі людей зібралися у центрі косовської столиці Приштини, слідкуючи за годинником, що відбивав час до винесення вироку. А коли його було оголошено, розлючений натовп не обмежився скандуванням та пішов на штурм офісу представництва ЄС.

"Це ганебний вирок. Від сьогодні на Балканах більше немає миру", – заявив під час мітингу колишній боєць АВК Раїф Плана.

Дійсно, озвучений вирок суттєво ускладнить мирне врегулювання на Балканах. А одночасно – дасть потужний аргумент противникам НАТО. Адже виходить, що Альянс активно співпрацював із людьми, визнаними у Гаазі воєнними злочинцями.

Злочини експрезидента

5 листопада 2020 року президент Косова Хашим Тачі оголосив про намір добровільно піти у відставку.

Причиною став оприлюднений кількома місяцями раніше обвинувальний акт. Тачі та його товаришам інкримінували численні злочини проти людяності, а також воєнні злочини.

Суд та розслідування здійснювали дві унікальні юридичні структури – Спеціалізована палата та Спеціалізована прокуратура Косова. Вони були створені урядом країни в 2015 році спеціально для розслідування злочинів, скоєних під час війни.

Фактично це гібридні інституції – формально вони є частиною косовської юридичної системи, але розташовані в Гаазі і працюють без косоварів. Таке рішення було схвалено не тільки під тиском західних держав, а й задля забезпечення безпеки свідків, суддів, обвинувачених, а також для уникнення корупції.

Саме такий підхід дозволив висунути звинувачення у воєнних злочинах колишньому президенту Косова. Ігнорування ж цих звинувачень могло стати проблемою для всієї країни.

Президент Тачі 2020 року відкинув усі звинувачення. Але заявив, що не хоче кидати тінь на ім’я країни, а тому змушений залишити посаду та вирушити до Гааги.

"Політичні помилки у мирний час я міг робити, проте воєнні злочини – ніколи", – запевнив він.

Варто додати, що на захист експрезидента стали не лише косовари, для яких лідер Армії визволення Косова був національним героєм. На його підтримку виступили навіть екскомандувач сил НАТО в Європі Веслі Кларк, колишній речник Держдепартаменту США Джеймс Рубін, дипломат Крістофер Гілл.

Захист експрезидента, не відкидаючи ймовірність вчинення воєнних злочинів бійцями Армії визволення Косова, наполягав: Тачі довгий час не контролював всю АВК. У 1996-1997 роках вона виглядала як окремі партизанські загони, а підпорядковуватися центральному командуванню стала не раніше 1998 року.

Судова комісія, втім, дійшла протилежних висновків.

Щодо АВК, то було доведено, що у період з квітня 1998 року по серпень 1999-го її члени свавільно позбавили волі щонайменше 385 осіб, які не брали активної участі у бойових діях, а їхня співпраця із сербами не була доведена.

Було також встановлено, що щонайменше 407 осіб зазнали жорстокого поводження (причому не лише серби, а й косовари, албанці, роми та ашкалі), а 303 – катування.

"Їх називали шпигунами та колаборантами, знущалися з них, а в деяких випадках і вбивали", – заявив головуючий суддя Чарльз Сміт.

Доведено, що від катувань загинуло щонайменше 102 особи.

"Тіла багатьох жертв знайшли у стані, рівносильному додатковому порушенню особистої гідності", – додав суддя Сміт.

Водночас не було доведено звинувачення Хашиму Тачі в організації схеми торгівлі наркотиками та людськими органами – саме в цьому лідера АВК звинувачувала колишня генеральна прокурорка Гаазького трибуналу з питань колишньої Югославії Карла дель Понте.

Ще один важливий момент, що може мати довгострокові наслідки. Хоча нинішній вирок не стосується питання легітимності Армії визволення Косова, проте у його тексті було зазначено, що ключовою стратегією дій АВК була ліквідація або нейтралізація осіб, визначених ними як перешкоди досягненню незалежності Косова.

"Удар по державі та громадянах"

Обвинувальний вирок лідеру, що організовував захист Косова від окупантів, які влаштували геноцид, виглядає особливо скандальним у контексті останніх подій.

Зокрема – проведеного напередодні у Белграді державного поховання за вищим військовим розрядом для генерала Ратко Младича, "боснійського м'ясника", організатора масових вбивств та геноциду мусульман.

В такій ситуації цей вирок виглядає особливо несправедливим для громадян Косова.

Косовари враз забули всі старі претензії до Хашима Тачі.

До поїздки до Гааги він мав репутацію корупційного політика з авторитарними замашками. А тепер у центрі косовської столиці висить величезний банер: "Іменем народу оголошені невинними".

Багатотисячний мітинг у Приштині з гаслами "Поверніть визволителів додому" та "Косово чекає на своїх героїв" почався ще до оголошення вироку, а після нього мітингарі стали набагато агресивнішими. У будівлі представництва ЄС та уряду полетіло каміння, а поліції довелося застосувати спецзасоби.

"Ударом по державі та громадянах" назвав цей вирок міністр закордонних справ Косова Глаук Конюфца. А голова косовського уряду Альбін Курті (до речі, багаторічний та послідовний політичний опонент Тачі) заявив, що докладе усіх зусиль до перегляду несправедливого рішення.

І така оцінка не є поодинокою. Зокрема, прем'єр Албанії Еді Рама назвав вирок ганебним та скандальним. А також висловився щодо доцільності подальшої діяльності Спеціалізованих палати та прокуратури Косова.

Жорстко відреагували і в хорватському МЗС, підкресливши, що вирок не може змінити контекст війни та факт того, що Косово та його населення стали жертвами режиму Слободана Мілошевича – саме його дії й призвели до формування Армії визволення Косова.

Не до кінця позитивно сприйняли цей вирок і в Сербії, проте з іншої причини. Президент Александар Вучич заявив, що вирок не охоплює всіх злочинів проти сербів, та закликав без ейфорії терпляче чекати на розвиток подій.

Хай там як, напруга в регіоні зросла.

Розташовані в Косові миротворці KFOR ввели додаткові сили безпеки в райони Косова, де живуть етнічні серби, готуючись до зіткнень між косоварами та косовськими сербами.

А в ЄС та США вже закликали своїх громадян уникати відвідування Косова.

Подарунок для Вучича

Що буде далі, після того, як ні Сербія, ні Косово не прийняли вердикт Гааги?

Чи буде реалізовано сценарій, про який попереджали ветеранські організації АВК – коли "будуть горіти Косово, Північна Македонія та Албанія"?

Швидше за все, збройного протистояння не станеться.

Мітинги та зіткнення з поліцією можуть продовжуватися, можливі й окремі провокації в сербських районах Косова. Але миротворці KFOR та сили безпеки країни не допустять відкритого збройного конфлікту між косоварами та сербами.

Натомість "війна" перейде в судову площину – сторони подадуть апеляції, оскільки жодна з них не задоволена вироком і буде його оскаржувати. А це зазвичай досить тривалий процес – на роки. Адже треба посилити доказову базу, причому обом сторонам.

Також зрозуміло, що недоцільно очікувати найближчим часом відновлення переговорів щодо нормалізації відносин між Косовом та Сербією. Надто загострилася недовіра між ними.

Для Косова такий розвиток може означати й виникнення додаткових проблем з ЄС. Політичне визнання вердикту з боку влади має стати вкрай важливим кроком на шляху до членства в Євросоюзі – проте такий крок загрожує втратою довіри населення.

Натомість відмова може означати ускладнення у відносинах з Брюсселем та можливу втрату фінансування від ЄС.

Водночас президент Сербії Александар Вучич отримав гарний подарунок напередодні парламентських виборів.

"Якщо Тачі буде визнано винним&mldr; тоді – і не лише в Москві та Белграді – знову з’явиться твердження, що НАТО співпрацював з воєнним злочинцем під час бомбардувань Сербії у 1999 році", – коментувало напередодні винесення вироку німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

А цей аргумент ігнорує жертви косоварів – під час косовських воєн загинули чи зникли безвісти близько 13 тисяч цивільних, а ще близько мільйона були вигнані югославською армією з місць їхнього проживання. Що, зрештою, і стало причиною втручання НАТО.