"Пекельні" санкції, саміт Трампа із Сі та крах союзників: які загрози й можливості несуть вирішальні дні вересневої дипломатії

Ухвалення Конгресом США законопроєкту про "пекельні" санкції проти Росії суттєво змінило розстановку сил на геополітичній дошці. Однак дипломатичний вікенд 20 - 28 вересня може перегорнути цю дошку разом із фігурами на ній.Чого чекати від найближчих днів - з'ясовувала Gazeta.ua.18 вересня президент РФ Володимир Путін підписав укази про передачу в управління АТ "Л.Е.В. Менеджмент" активів іноземних компаній Auchan, Nestlé, FM Logistic, а також структур, пов'язаних із Groupe Adeo (колишня Leroy Merlin).За кілька годин до того Конгрес США ухвалив законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема та сенатора-демократа Річарда Блюменталя про "пекельні санкції" проти Росії. Президент США Дональд Трамп його ще не підписав, але у Кремлі вже готуються до гіршого - речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив про "загрозу мирному врегулюванню" в Україні через цей закон.У Міністерстві закордонних справ КНР висловилися ще жорсткіше: санкції є незаконними та суперечать міжнародному праву.Росія намагається грати на розбіжностях між США та Китаєм, які 24 вересня спробує подолати Трамп. Але він виходить на зустріч у слабкій позиції, зазначив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко: замість розблокування Ормузької протоки Штати отримали перекриття Баб-ель-Мандебської протоки єменськими хуситами та удари по головному нафтопроводу Саудівської Аравії."Пекельні" санкції - єдиний козир Трампа. Якщо він їх введе, КНР та Індія все одно знайдуть, як обійти. Однак у сенсі світової торгівлі світ розколеться навпіл.Тому і Дональд Трамп, і лідер КНР Сі Цзіньпін 24 вересня спілкуватимуться дуже обережно. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї у розмові з державним секретарем США Марко Рубіо заявив про необхідність "позитивних сигналів".Висока вірогідність, що 24 вересня "ми матимемо розмову про Близький Схід, а не про Україну", прогнозує Вадим Денисенко, оскільки по нас угода набагато складніша. Китай вимагатиме поступок, на які Трамп перед виборами не піде. Перед самітом вони оцінять реальну силу своїх козирів на Генасамблеї ООН, яка стартує 20 вересня.Дональд Трамп "позитивний сигнал" надіслав - Штати в останній момент надали візи президенту Ірану Масуду Пезешкіану та міністру закордонних справ Ірану Аббасу Аракчі для участі в Генасамблеї. Однак президент Палестини Махмуд Аббас зможе лише надіслати відеозвернення.Характер поступок фіксує позицію США по двох із трьох ключових питань Генасамблеї: сектору Гази та Ірану. Україна, безумовно, також перебуває у порядку денному.Комбінацію вже експлуатує Росія. У Кремлі натякають на "інформаційну бомбу" про Бучу. Тож на будь-які кроки РФ у бік миру сподіватися не варто: залаштункова зустріч Марко Рубіо з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим максимум виллється у бізнес-контракти між двома країнами.До зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном будь-який проєкт мирної угоди є лише чернеткою. Прогнози щодо самого саміту складні - відсутні передумови, що лідери досягнуть згоди з найбільш критичних питань.Не останніми з яких є реформа Радбезу ООН, за розширення складу постійних членів якого (із правом вето) виступають Китай, Індія, Росія та ПАР. Від думки США залежить остаточне рішення, і Трамп може спекулювати цим. Йому сприяє напруга у виборах наступника чинного генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, чий мандат завершиться 31 грудня 2026 року.Тому ця Генасамблея або ухвалить рішення, котрі змінять світ назавжди, - або вкотре констатує кризи і розведе руками.Серед заявлених питань: розвиток штучного інтелекту, зміни клімату, безпекові й гуманітарні кризи у М'янмі, на Гаїті, в Судані, складна ситуація на Кіпрі. Україна, Іран, сектор Гази - у топі. Несподіванкою може стати прорив у кожному з них. Вірогідність є, адже саме така атмосфера на Генасамблеї ООН є сприятливою для входу держави у геополітичний топ.Використати шанс можуть спробувати кілька країн. Наприклад, Ангола та Намібія. Обидві останнім часом активніше виступають на заходах ООН із власними геополітичними ініціативами, зокрема по судноплавству у Чорному морі та Ормузькій протоці.На авансцену вийде Пакистан як держава-посередниця мирного врегулювання США з Іраном. Якщо Вашингтон і Тегеран прямо на Генасамблеї укладуть нову мирну угоду, це буде сильний козир Трампу перед самітом із Сі Цзіньпіном. Він, звісно, бажав би подвійної угоди - і по Україні. Тож здивувати може і президент України Володимир Зеленський. Не дарма він сподівається на зустріч із Трампом після саміту з президентом Франції Еммануелем Макроном.Сюрприз готувала Європа, та він зірвався.Альянс Канади з ЄС розлютив Трампа. Однак без Німеччини використати цю карту в ООН буде складніше. А Федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц скасував візит на Генасамблею через екстрену нараду керівництва рідного "Християнсько-демократичного союзу" (ХДС) 20 вересня. Приводом є вибори до ландтагів у Мекленбурзі-Передній Померанії та у Берліні. Причиною - стрімке падіння підтримки ХДС на виборах у Саксонії, де перемогла партія "Альтернатива для Німеччини".Якщо і 20 вересня буде те саме, перед ХДС постане питання заміни Фрідріха Мерца. Він заявив, що не планує залишати посаду до наступних виборів у Бундестаг. Але його шведському колезі прем'єр-міністру Швеції Ульфу Крістерссону довелося піти у відставку після виборів, на яких переміг Лівоцентристський альянс.Однак Мерц може й передумати, якщо вибори будуть сприятливі для ХДС. У такому разі акценти в Нью-Йорку і по Ірану, і по сектору Гази, і по Україні здатні зазнати кардинальних змін в останній момент. Який, можливо, буде вирішальним. Або ні - у запасі залишається "дубль" тижня високого рівня в ООН - саміт G20 у грудні поточного року.