Які країни можуть потрапити під «пекельні санкції» США: Китай, Індія та Туреччина під загрозою

Напруга наростає після того, як Конгрес США схвалив законопроєкт, відомий як «закон Грема». Цей документ, який незабаром має підписати президент Дональд Трамп, передбачає запровадження мит до 100% на імпорт з країн, що продовжують бути найбільшими покупцями російських енергоносіїв або сприяють обходу санкцій.

Владислав Власюк, радник – уповноважений президента України з питань санкційної політики, роз'яснив, що основним об'єктом дії закону стане енергетичний сектор. Це створює загрозу для держав, які попри міжнародні обмеження, продовжують купувати російську сиру нафту та природний газ.

Згідно з даними, за 8 місяців 2026 року Китай імпортував 585 мільйонів барелів російської сирої нафти, Індія – 453 мільйони барелів, а Туреччина – 44 мільйони барелів. Саме ці країни Владислав Власюк назвав першими потенційними об'єктами застосування нових американських тарифів, підкреслюючи їхню ключову роль у підтримці російської економіки.

Однак перелік потенційних цілей не обмежується цими трьома державами. За результатами оновлення даних, до списку країн, на які можуть бути накладені санкції, можуть потрапити також Угорщина та Словаччина. Проте закон передбачає певні винятки, і президент США матиме право відмовитися від застосування тарифів за умови відповідного схвалення Конгресу.

Крім того, особливу увагу приділяється поставкам нафтопродуктів із третіх країн до Росії. Зокрема, за перші 8 місяців 2026 року Росія отримала або в напрямку країни морським шляхом прямувало 673 тисячі барелів бензину з Індії, 325 тисяч барелів – із Марокко, 309 тисяч барелів – із Туреччини, а також 186 тисяч барелів дизеля з Єгипту. Посилення контролю за компаніями-перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують ці поставки, є важливим кроком для підвищення ефективності санкційної політики.

Наразі, коли законопроєкт пройшов обидві палати Конгресу та очікує на підпис президента, ключове значення матиме те, як саме адміністрація США скористається наданими повноваженнями. Це визначить, наскільки ефективно буде знижено доходи Росії та її можливості обходити санкції, що, у свою чергу, вплине на її здатність фінансувати війну проти України.

Метою енергетичної складової законопроєкту є зниження рівня російських доходів від продажу енергоносіїв та створення значних економічних ризиків для компаній, які співпрацюють із Росією. Цей механізм має на меті створити тиск на держави та компанії, які забезпечують обхід санкцій.

Окрім енергетичного сектору, закон також спрямований на російський військово-промисловий комплекс. Для України його ухвалення означає отримання важливого інструменту для запровадження санкцій щодо компаній та посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї. Ця ініціатива посилює міжнародний тиск на Росію та її союзників.

«Саме ці держави належать до потенційних об’єктів застосування тарифів, передбачених законом. Серед інших країн, які можуть потрапити до цього переліку за результатами оновлення даних – Угорщина та Словаччина», – Укрінформу розповів уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

«Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак – спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», – заявив Владислав Власюк, підкреслюючи стратегічне значення нових санкцій.

Впровадження «закону Грема» може стати поворотним моментом у боротьбі з російською агресією, створюючи нові економічні виклики для країн, що підтримують військовий потенціал Росії. Наслідки цих санкцій можуть істотно змінити геополітичний ландшафт і вплинути на хід війни в Україні.