/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Fb48467b49cc1e0ff426ffb5805457fd4.jpg)
Неготовність НАТО до сучасної війни: як Україна викрила слабкі місця Альянсу
Коли російські війська вторглися в Україну, світ спостерігав за стрімкими змінами у тактиці та використанні озброєнь. Україна, що не є членом НАТО, демонструвала надзвичайну швидкість адаптації до нових викликів, тоді як процес закупівель та розробки систем в Альянсі міг тривати роками, а інколи й десятиліттями, що викликало занепокоєння серед військових аналітиків.
Зміни торкнулися багатьох аспектів. Наприклад, Денис Штілерман, співвласник і головний конструктор української компанії Fire Point, зазначив, що танки, які традиційно вважалися опорою армії, тепер можуть бути знищені дроном вартістю близько 5 тисяч доларів. Це суперечить багатьом військовим аналітикам, які все ще розглядають танки як ключовий елемент майбутніх боїв. Ця нова реальність змушує переглядати традиційні військові доктрини.
Дешеві безпілотники також змінили характер ведення війни, зробивши великі групи військових та колони техніки значно вразливішими мішенями. Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко підкреслив, що навіть добре підготовлені штурмові групи стають беззахисними, якщо вони ігнорують загрозу від безпілотників у повітрі.
Влітку агентство Reuters відвідало військові навчання НАТО поблизу Палдіскі в Естонії, де американські та європейські військові відпрацьовували надання допомоги у польових госпіталях. Ці навчання проводилися з припущенням, що НАТО контролюватиме повітряний простір, проте в умовах поширення дешевих, непомітних дронів великої дальності, це припущення вже не є гарантованим, що ставить під сумнів ефективність такої підготовки.
Українські посадовці все частіше діляться своїм бойовим досвідом з НАТО, але, за їхніми словами, військова бюрократія Альянсу не завжди може повною мірою засвоїти ці уроки. Так, один український офіцер, який пройшов підготовку з психологічних операцій НАТО в Румунії, повідомив, що деякі навчальні матеріали Альянсу досі базуються на прикладах часів Другої світової війни.
Війна також виявила критичну вразливість у протиповітряній та протиракетній обороні. Неухильні російські ракетні обстріли українських міст підкреслили залежність Європи від американських систем, таких як Patriot, що вперше були застосовані ще під час війни в Перській затоці 1991 року. Україна відчуває гостру нестачу перехоплювачів для цих систем, що спонукає Європу до розробки власних альтернатив, таких як франко-італійська система SAMP/T-NG, яка, як очікується, має бути прискорена для розгортання в Україні до наступної весни.
Війна в Україні та критика президента США Дональда Трампа щодо європейських союзників спонукали багатьох членів НАТО різко збільшити свої витрати на оборону. Пентагон також переглядає свою військову присутність у європейських країнах, яких Трамп звинувачував у недостатньому внеску в колективну безпеку. Європа продовжує інвестувати значні кошти в танки, незважаючи на дискусії щодо їх ефективності в сучасних умовах.
Україна та дев'ять європейських союзників у липні створили коаліцію з протиповітряної оборони, що передбачає спільну розробку нової системи протибалістичної оборони під назвою «Фрейя». До цього консорціуму входять близько 12 компаній, а головним приватним партнером є Fire Point. Мета проєкту — створити систему, яка буде дешевшою та швидшою у виробництві, ніж Patriot, з повним контролем над її виробництвом у Європі. Денис Штілерман із Fire Point наголошує на важливості незалежності в питаннях безпеки.
«Вони добре штурмують позиції. Але якщо над головою літає безпілотник, а ти навіть не піднімаєш погляд, як ти думаєш, що станеться з твоєю групою?» — сказав командувач Національної гвардії України Олександр Півненко.
«Якщо ви витрачаєте 20 мільярдів доларів на свою систему протиповітряної оборони, ви повинні бути незалежними у питаннях своєї безпеки», — зазначив Денис Штілерман із Fire Point.
Досвід України під час війни з Росією стає безцінним уроком для НАТО, вимагаючи не лише перегляду військових доктрин, а й прискореної адаптації до нових реалій. Спільні зусилля з розробки сучасних систем оборони, що є більш гнучкими та економічними, можуть стати ключем до забезпечення безпеки в майбутньому.