Опалення у Києві під загрозою: стало відомо, наскільки місто готове до зими

Підготовка Києва до зими та можливі пільги для мешканців — це питання, які зараз хвилюють столицю найбільше. За попередніми оцінками, загальний рівень готовності міста до опалювального сезону нині становить лише близько 40%.

Такий показник справді викликає занепокоєння, адже ще в лютому, коли місто почало працювати над планами підвищення стійкості, готовність оцінювали всього в 1,5%. Відтоді вдалося виконати значний обсяг робіт, проте часу до початку холодного періоду залишається небагато.

Про проблеми та темпи підготовки столиці повідомив колишній очільник Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. Одним із ключових напрямів він називає посилення захисту енергетичних об'єктів, від яких залежить стабільна робота систем опалення, водопостачання та інших міських служб.

Будівництво захисних споруд на київських підстанціях розпочалося на початку травня. Наразі ці роботи виконані приблизно на 80%, але завершити їх планують до кінця вересня. Від того, чи вдасться дотриматися графіка, значною мірою залежатиме, наскільки швидко енергосистема міста відновлюватиметься після можливих атак і аварій.

Сергій Сухомлин наголошує: для Києва небезпечно покладатися лише на великі ТЕЦ, які залишаються вразливими через масштаб і концентрацію обладнання. Саме тому пропонують децентралізацію теплопостачання — створення мережі напівпідземних захищених котелень потужністю від 40 до 120 МВт, щоб забезпечити теплом окремі мікрорайони навіть у разі пошкодження частини інфраструктури.

Окремий проєкт реалізують для Лівого берега Києва. Там будують нові напівпідземні потужності загальним обсягом близько 520 МВт із другим рівнем захисту. Вони працюватимуть у взаємодії з ТЕЦ-4 та ТЕЦ-5, а їхнє основне завдання — підвищити надійність опалення Русанівки, Березняків та прилеглих територій. Завершити створення цих потужностей планують орієнтовно в грудні, тому частина резервних об'єктів може запрацювати вже після початку опалювального сезону.

Найбільш проблемними ділянками міської інфраструктури називають не лише енергетику, а й системи водопостачання та каналізації. Їхня робота безпосередньо пов'язана з опаленням. Особливу небезпеку становлять каналізаційні насосні станції — у разі тривалого знеструмлення неочищені стоки можуть потрапити у водойми, створюючи ризик забруднення Дніпра. Тому триває розгортання мобільних станцій водозабезпечення, які мають стати резервом для населення, якщо централізована система тимчасово вийде з ладу.

Що означає 40% готовності для мешканців столиці

Оцінка в 40% не означає, що Київ залишиться без тепла на початку зими: системи теплопостачання продовжують працювати, а комунальні підприємства готують мережі, теплові пункти та обладнання до нового сезону. Водночас цей показник свідчить про рівень готовності саме комплексної системи захисту та резервування, яка має забезпечити стабільну роботу міста в умовах воєнних ризиків.

Для мешканців це означає необхідність готуватися не лише до стандартних зимових незручностей, а й до можливих аварійних сценаріїв. У будинках важливо перевірити внутрішньобудинкові мережі, запірну арматуру, підвали та теплові вузли. ОСББ і керуючі компанії мають заздалегідь визначити порядок дій на випадок відсутності електроенергії, води або тепла.

Додатково знадобляться генератори, запаси технічної води, ліхтарі, зарядні станції та засоби зв'язку. Водночас генератори не можна встановлювати у під'їздах, підвалах, на сходових клітинах або поруч з вікнами, адже вихлопні гази становлять смертельну небезпеку.

Найближчі місяці будуть визначальними для підготовки Києва до опалювального сезону. До кінця вересня місто має завершити значну частину захисних робіт, паралельно забезпечити резервне живлення об'єктів водопостачання, каналізації і теплопостачання.

Раніше Politeka повідомляла, Київ мають визнати прифронтовим: які пільги отримають мешканці та бізнес.