Під час диверсій в Європі Москва може припуститися помилки, яка змусить НАТО відповісти силою — CNN

Гібридні атаки Росії проти Європи мають на меті створити відчуття наближення війни, не переходячи до прямого конфлікту. Однак рано чи пізно Москва може припуститися помилки та перейти межу, що змусить НАТО відповісти силою, повідомляє CNN.

За оцінкою видання, російський диктатор Володимир Путін переслідує дві ключові цілі. Їхньому досягненню, як зазначає CNN, сприяє небажання адміністрації президента США Дональда Трампа загострювати відносини з Москвою, а також недостатнє фінансування української протиповітряної оборони.

Перша ціль полягає в тому, щоб витрати на підтримку України сприймалися європейським суспільством як дедалі більший тягар. CNN зазначає, що це може впливати на настрої виборців через боротьбу проросійських правих партій за владу в низці європейських країн.

Друга — перевірити готовність НАТО реагувати на загрози та фактично випробувати принцип колективної оборони, закріплений у статті 5 Північноатлантичного договору. Вона передбачає, що збройний напад на одного з членів Альянсу розглядається як напад на всіх.

CNN зазначає, що Росія продовжує здійснювати диверсії, порушувати кордони та готувати операції, які раніше могли б спричинити значно гострішу реакцію європейських країн. Нині, за словами одного з європейських дипломатів, такі випадки поступово стають майже повсякденними.

«Те, що відбувається зараз, ще кілька місяців тому стало б приводом для застосування статті 4 Договору про НАТО», — сказав дипломат CNN.

Йдеться про положення, яке передбачає консультації союзників, якщо безпеці, територіальній цілісності або політичній незалежності будь-якої держави-члена загрожує небезпека.

За словами дипломата, Росія прагне «залякати Європу, щоб вона не підтримувала Україну», а також використовує страх перед ескалацією.

Водночас CNN застерігає, що нинішня ситуація може бути лише початком подальшого загострення. Москва рано чи пізно може припуститися помилки та перейти межу, після чого одна з країн НАТО буде змушена відповісти силою.

Видання нагадує, що подібний сценарій уже траплявся. У 2018 році атака російських найманців із ПВК Вагнер на позиції США в Сирії спричинила масштабну військову відповідь американських сил.

CNN також звертає увагу на те, що європейська зброя та розвідувальні дані країн НАТО використовуються Україною для ударів по російських цілях. При цьому безпосередньо застосовують озброєння українські військові.

«Але коли Росія зробить помилку, це призведе до різкого загострення протистояння, до якого військові та громадськість НАТО не готові. І, ймовірно, цей момент з кожним днем стає все ближчим», — додає видання.

Гібридні атаки РФ проти Європи — останні новини

13 вересня російські агресори атакували дроном локомотив пасажирського потяга на станції Ягодин, за 2 км від польського кордону. Минулося без постраждалих. А вже 17 вересня Дональд Туск заявив, що ще один російський ударний дрон впав поблизу кордону України з Польщею у Волинській області. За словами польського прем'єра, дрон впав неподалік пункту пропуску Ягодин—Дорогуськ, під час російської атаки на АЗС.

Інститут вивчення війни (ISW) писав про те, що удар держави-агресора РФ по району міжнародного пункту пропуску Ягодин—Дорогуськ мав на меті поранити або вбити чинних та колишніх європейських урядовців, які їхали з України.

14 вересня один із військових гелікоптерів Збройних сил Данії був обстріляний сигнальними ракетами з російського фрегата. 3 вересня керівник контррозвідки Служби безпеки Данії Еміль Гресхольм повідомив, що розвідка викрила плани та підготовку російського саботажу на данських підприємствах оборонної промисловості.

15 вересня у Литві впав російський безпілотник. Сапери знешкодили вибуховий пристрій, виявлений на дроні. За даними агентства LRT, безпілотник прилетів з боку Білорусі — його збили італійські винищувачі, дислоковані на авіабазі в Шяуляй, над Кайшядорським районом неподалік Круонісської гідроакумулюючої електростанції.

Крім того, російські дрони періодично знаходять на території Молдови, Румунії, Латвії, Естонії та Польщі. Підозрілі чи невідомі дрони помічали над стратегічними об'єктами та критичною інфраструктурою у Фінляндії, Данії та Бельгії.

У Німеччині вже неодноразово розслідували диверсії та шпигунські операції, у яких підозрюють Росію. Серед таких епізодів — підготовка атак на маршрути постачання військової допомоги Україні, підпал посилки в логістичному центрі DHL у Лейпцигу, а також інцидент із безпілотником, оснащеним вибухівкою, поблизу українського вантажного літака Антонов в аеропорту Лейпциг/Галле.