Підозри для ніякого "Кирила Олексійовича" ми не бачили: інтерв'ю Мартини Богуславець про кризу в правоохоронній системі

Мартина Богуславець, голова антикорупційного центру "Межа", в ефірі 24 Каналу прокоментувала призначення Володимиром Зеленським виконувачем обов'язків Генерального прокурора Антона Ковальського та нагадала про необхідність запровадження прозорого конкурсу на цю посаду, а також "насипала" інсайдів про його попередника – генпрокурора-втікача Руслана Кравченка, зокрема, про причетність Банкової до втечі.

Текстова версія розмови Мартини Богуславець та Дарини Трунової – на 24 Каналі.

Депутати бояться незалежного прокурора

Сьогодні Зеленський призначив тимчасовим виконувачем обов'язків генпрокурора керівника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Але щоб знову не пожинати плоди кадрової політики влади й щоб генпрокурор не виписував підозри тоді, коли йому хочеться, ваша організація і міжнародні партнери, Єврокомісія, казали про те, що в Україні нарешті потрібно провести прозорий конкурс на посаду генерального прокурора. Чи реально це провести? Чи бачите ви бажання від депутатів зареєструвати той самий законопроєкт, проголосувати за нього і провести нарешті прозорий конкурс?

Річ у тім, що такий законопроєкт уже зареєстрований. Номер законопроєкту – 15343. Проблема лише в тому, що самі народні депутати дуже сильно бояться незалежного прокурора.

Бо незалежний прокурор – це автоматично для великої кількості з них підписана собі підозра в корупції. З колишнім генеральним прокурором у них був такий негласний акт ненападу: вони не звільняють генпрокурора, а він не підписує проти великої кількості з них, давайте відверто, кримінальні справи зі звинуваченням у корупції.

Тут накрилася ця домовленість, бо тепер незрозуміло, хто ж може обійняти посаду генерального прокурора. І депутати будуть брикатися, тупати ногами й до останнього впиратися в стінку, аби не проголосувати за незалежного генерального прокурора.

Але давайте відверто: що там хочуть депутати без перевиборів, нам не дуже цікаво. Є вимога Європейського Союзу, яку європейці оцінюють у сотні мільйонів, аби Україна обов'язково проголосувала законодавство про прозорий відбір на керівника Офісу генпрокурора і на генерального прокурора.

Ми збираємося за чотири дні в Києві. Очевидно, що це не публічна зустріч, але збираємо майже представників усіх посольств G7, а також Європейського Союзу, керівництво відповідних органів, народних депутатів і будемо починати дискусію про те, що нам необхідно терміново проголосувати цей законопроєкт.

Те, що сталося вчора ввечері із призначенням виконувача обов'язків очільника Хмельницької прокуратури на посаду в.о. генпрокурора, – це ще одне підтвердження, що не будуть Банкова, Зеленський і нардепи перевіряти доброчесність людини, яка хоче стати генеральним прокурором. І треба їх усунути з цього процесу.

Нехай по Конституції вони голосують, нехай президент подає подання, але перед тим нехай обирає з людей, які пройшли перевірку на доброчесність, пояснили, звідки в них майно, майно в тестів, тещі, в їхніх водіїв, хай складають психологічні тести зрештою.

Бо те, як поводив себе генпрокурор Кравченко останні п'ять днів, – це якийсь недіагностований біполярний розлад чи що? Людина ніяк не справилася зі стресом, із напруженням і зганьбила не тільки себе, але й всю владу, яка його призначила, і Зеленського заганьбила. Ну і, давайте відверто, зганьбила ще всю Україну перед Заходом.

Інтерв'ю Мартини Богуславець – дивіться відео:

Чому генпрокурору замало бути нормальним

Щодо цього в.о. є ще делікатне питання. Як так сталося, що ви не помічали, коли у вас в заступниках був прокурор, який знімав OnlyFans у себе з робочого кабінету і розсилав його? Як так сталося, що ви не помітили, що в заступниках також була людина, у якої родичі набули майна на 300 тисяч? Одним словом, є величезна кількість питань до доброчесності цього в.о., але нас він зараз особливо не цікавить. Нас цікавить лише, щоб Верховною Радою був проголосований законопроєкт на прозорий, новий чесний добір на генерального прокурора України.

Саме так. Нам мало, щоби один генеральний прокурор був нормальною, чесною людиною, яка пройде конкурс. Потрібно повертати конкурси на керівний склад органів прокуратури в областях, керівників областей, всіх керівників департаментів, заступників генерального прокурора.

Бо там юридично стосовно їхньої доброчесності просто немає на кому ставити клейма. До людей піднімеш документи – і до них у всіх є питання. Або хтось є чиєюсь креатурою, бо, наприклад, Хоменка не призначили виконувачем обов'язків генпрокурора, тому що він був людиною Олега Татарова.

Тобто ти постійно стикаєшся з тим, що люди, які не проходять конкурс, – або люди Олега Татарова, або це люди, до яких є величезні питання щодо майна.

У всіх там їхні дружини, водії, тещі – успішні мільйонери, бізнесмени. ФОПи або зареєстровані недавно, або з нульовим оборотом.

Тому неможливо далі без конкурсної процедури не тільки для керівника Офісу генпрокурора, але й для керівників обласних прокуратур серйозно говорити про якесь перезавантаження й очищення органів прокуратури.

Декларації для правоохоронців і політична заява Зеленського

Зеленський напередодні сказав, що він обіцяє повернення декларацій і для правоохоронців, і для представників сил безпеки, які не перебувають на війні, а також нібито планує перевірити керівників органів центральної влади – від податкової до армії та інспекцій, де є різні корупційні ризики. Як ви думаєте, кого мають насамперед перевіряти, чи дійсно ця процедура може запрацювати? Чому її скасували? І я так розумію, що з 2022 року, з часу повномасштабного вторгнення, вона не працює заради безпеки. Чи вірите ви, що Зеленський дійсно це запустить, чи це поки триває корупційний скандал для того, щоб просто втихомирити людей?

Це лише політична заява. Я теж читала цей пост Зеленського ввечері, але, на жаль, це залишається лише політичною заявою. Поясню чому. Без голосування Верховної Ради України за відповідний законопроєкт і внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" це неможливо зробити.

Такого законопроєкту немає. Усі ці заяви в Telegram-каналах, у постах на Facebook – це все дуже класно, але це не більше, ніж політичні заяви, які не підкріплені юридичними документами і юридичними намірами. Відповідного законопроєкту від президента, від керівників його парламентської фракції в парламенті не існує. Їх немає.

Це робиться для того, щоб мільйони українців увечері зайшли в Telegram-канали, у соцмережі Зеленського, прочитали про таку політичну заяву і подумали, що таке будуть робити.

Але насправді це лише намір і ніхто за таке голосувати не збирається. Нам невідомо про наявність такого законопроєкту в парламенті. Ми щодня перевіряємо картку законопроєктів на сайті парламенту. Станом на сьогоднішній ранок такого законопроєкту немає.

Повернути декларації кількох сотень правоохоронців – це важливо, але у вас набагато більша проблема. У вас корумпована вся правоохоронна система серед топів і прокурорська вертикаль. І поки ви не проголосуєте в парламенті прозорий конкурс з міжнародниками в конкурсній комісії на генерального прокурора України, на керівника ДБР, на керівника Національної поліції, на незалежну експертну установу для НАБУ і САП, щоб їм не блокували антикорупційні розслідування, то всі ці політичні заяви в Telegram-каналах і на сторінках Зеленського – це не більше, ніж політичний піар.

Бо ми чудово розуміємо, що працює, на жаль, не на реальні зміни, не на реальні реформи й не на реальні законопроєкти, а для рейтингів.

Українці формують собі політичні вподобання через цікаві ролики президента, де він намагається боротися з корупцією, а потім на соціологічних опитуваннях просто віддають підтримку тому чи іншому політичному діячеві. Тому я дуже раджу всім бути уважними. Не обов'язково для цього мати юридичну освіту, а варто копати деталі.

Руслан Кравченко, підозри та повернення з-за кордону

Цей конкурс на посаду генпрокурора, якщо буде запущений, покаже, чи дійсно президент хоче змін, чи це все ширма, щоб просто на якийсь час втихомирити людей. Якщо повертатися до колишнього генерального прокурора Кравченка, який якимось чином сам собі призначив відрядження, сам собі поїхав, підписав підозру голові НАБУ, яка, на щастя, до нього так і не дійшла, хоча теж є питання до Семена Кривоноса... Проте якщо Кравченко і його підлеглий проходять у справі НАБУ щодо кришування кол-центрів, то я так розумію, Руслана Кравченка мають якимось чином повернути додому в Україну. І тим більше якщо відрядження в нього закінчується, то він теж має якимось чином повернутися. Як процедурно можна його повернути? І що буде далі?

На сьогодні підозри у Кравченка немає. Ба більше, ми більш ніж впевнені, що буде публікація другої частини плівок. Її там називають по-різному, і там уже може засвітитися безпосередньо сам колишній генеральний прокурор, його голос і все інше.

Оскільки підозри немає, то ніякі інструменти екстрадиції до нього не можна застосувати. Але ми більше не віримо Банковій, що його оцей план втечі, я називаю це втечею, не був спланований із Банковою. І якщо Банкова хоче громадянському суспільству, українцям і журналістам довести протилежне, то ми вимагаємо повернення Кравченка.

Ми повіримо, що Кравченко десь "з'їхав з глузду" і втік сам, натворивши чудес в Україні, зганьбившись, тільки тоді, коли його повернуть. А які є процедури повернення?

Відкриймо історію річної давності України. Перше: можна подзвонити йому телефоном, як дзвонили куму Зеленського Чернишову, в якого є підозра від НАБУ. Ексміністр єдності втік з країни, і було зрозуміло, що підозра вже на руках. Тоді застосували телефонну дипломатію і сказали: давай якось повернись до України, бо це буде дуже ганебно, коли кум президента з підозрою на корупцію не повернеться.

Якщо до Кравченка такий варіант застосувати не можете, він трубки не бере, поміняв телефон, і ви не можете до нього додзвонитися – у нас для вас є дуже класний варіант. Варіант номер два – повернути його завдяки СБУ.

Ви можете зателефонувати пану Татарову і попросити його з СБУ привести його вже не дипломатичними, а процедурними каналами, як привезли екснардепа ОПЗЖ Христенка з Дубаю.

Якщо говорити про юридичні інструменти, то підозри немає – і, відповідно, нічого не можна застосувати. Тобто саме відсутність підозри робить юридичне повернення Кравченка значно складнішим.

Єрмак без електронного браслета і страх нового СІЗО

Хочу ще запитати про Єрмака, бо тут теж днями, мені здається, надто мало про нього говорили. Йому так тиснув електронний браслет, що, мабуть, щось сталося зі здоров'ям, і його зняли. Але нагадаю, хто такий Андрій Єрмак. Це не просто колишній керівник Офісу президента, а людина під підозрою. Його підозрюють у справі про легалізацію майже пів мільярда гривень під час будівництва елітного котеджного містечка "Династія" у Козині на Київщині. Це все відбувалося ще з березня 2022 року, під час повномасштабної війни. Головне питання: а що, так можна було просто сказати, що натирає браслет, і просто взяти його та зняти? Чи він пішов на співпрацю, почав говорити, хто такий "Вова"?

Я думаю, що в Єрмака дуже дорогі, дуже коштовні адвокати, які дуже добре знають, як викручуватися від правосуддя, щоб потім уникнути відповідальності.

Вчора думки розділилися. Багато людей, яких я дуже шаную, говорили, що Єрмак знімає цей електронний браслет. І адвокати підказали, що для цього можна застосувати медичний висновок: що тебе муляє, що в тебе тиск.

Але найбільш цинічне – що в медичному висновку написано, що це може загрожувати аж його життю. Уявіть собі: інші фігуранти, як Насіров, вісім років бігають з браслетом на нозі й не померли. А Єрмаку браслет може загрожувати життю, може вмерти. Я, до речі, особисто в супермаркеті зустрічала Насірова, який купував молоко і воду з браслетом на нозі, і все було нормально. Насіров живий.

Адвокати підказали, що це може зробити Єрмак. Він, звичайно, цим скористався, і йому зняли електронний браслет. Учора розділилися думки: хтось говорив, що браслет зняли для того, щоб він їздив по Україні й розв'язував свої питання, а НАБУ і САП не могли бачити, в якій він установі чи з ким зустрічається. Я не дуже цю теорію підтримую, бо, нагадаю, із браслетом у Єрмака була можливість по дев'яти областях їздити спокійно, допомагати військовим. І 16 липня з браслетом на нозі він зустрічався із Сирським – це була таємна зустріч, про яку ніхто не знав. Браслет не дуже заважав Єрмаку.

Я впевнена, що браслет знімають, бо Єрмак розуміє, що може повернутися в СІЗО. І тут барабанний дріб. Він розуміє, що може повернутися в СІЗО, а я можу пояснити чому. І він готує шляхи втечі з країни. Ось і все.

У нас є класний список людей з оточення. Ми в "Межі" порахували, скільки за останній рік заплатили за тих людей, щоб вони вийшли під заставу. Вийшло 1 мільярд.

Мудра – зараз [колишня]заступниця Буданова з Офісу Зеленського – сидить у СІЗО. 20 мільйонів за неї як заставу не внесли, бо саме на ній ця корупційна лавочка, коли "мили через" пральню державного банку гроші, просто тоннами, мільйонами, мільярдами, накрилася.

Не так давно керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко заявив, що вони починають вигадувати юридичні інструменти, щоб визнати застави, наприклад, Галущенка, як незаконний вкрадений актив. Бо вся країна почула, як завдання ставили Мудрій від якогось "Кирила Олексійовича" з Офісу Зеленського, щоб вона організувала 150 мільйонів застави для Галущенка.

Це чує САП, це чує НАБУ, і вони зараз готують внесення на ВАКС через АРМА, щоб конфіскувати всі ці гроші. І що це означає? Що ці друзі далі можуть опинитися під конвоєм і поїхати в СІЗО. Це чує Єрмак. До Галущенка, швидше за все, прийдуть першими, кого витягнули з СІЗО, і він може поїхати в СІЗО назад. А 150 мільйонів знайти вдруге для Галущенка в цьому житті – нереально.

Тобто якщо його назад завезуть у СІЗО вже після всіх цих скандалів, він там вже буде сидіти років вісім. Тому Єрмак розуміє, що в нього ситуація не набагато краща: у нього 140 мільйонів застави. І краще зняти браслетик, бо без цього браслета, який показує поліції, прикордонникам, НАБУ, де ти знаходишся, буде легше поїхати до кордону.

Але ж він має з'являтися до суду. Це не позбавляє його цього обов'язку, чи не так?

Звичайно. Він може з'явитися до суду, а потім увечері доїхати без електронного браслета до кордону, якщо в нього є можливість відвідувати Одеську або іншу південну область, дістатися до кордону з Молдовою і через правильну комунікацію з прикордонниками зробити так, аби його випустили з країни.

У мене велике питання до Державної прикордонної служби. Ми отримали вчора відповідь від ДПСУ. Чинний керівник служби має вийти із заявою до українців і пояснити, як так сталося, що у вас стояв маячок на Кравченка, тобто на генерального прокурора. Це означає, що ви мали, коли він перетинає кордон, попередити НАБУ і САП.

Всі ж розуміли, ви не з Марса – ви в Україні живете, слухали, знаєте плівки про корупційний скандал в Офісі генерального прокурора. А хто ж вам на пункті пропуску Шегині дав добро або негласну вказівку пропустити Кравченка? Коли кордон такий дірявий, що на Тисі українців ловлять, я це розумію. Але для тих, кому треба виїхати й втекти з країни, це не проблема.

Нам було б дуже цікаво почути офіційну заяву Держприкордонслужби. То був маячок на Кравченка чи ні? Попереджали вони НАБУ чи ні? А як так сталося? Які прізвища тих людей стояли на пункті пропуску? Чи буде розслідування? Можливо, їм дзвонили й говорили пропустити Кравченка? Такої заяви ДПСУ немає і досі. Це було б дуже цікаво і пролило б світло на дуже багато риторичних питань.

Рятувати Єрмака чи ні: чому владі вигідні застави

Та тут найцікавіше, щоб не було так, що Кравченка відпустили за кордон і забули про нього. І другий момент, який хотіла уточнити. Ви показували фрагмент, де мільярд уже було внесено за фігурантів справ з оточення Зеленського. Виходить так, що Зеленський готовий рятувати лише Єрмака. Він готовий, щоб сиділи Чернишов, Галущенко і всі інші, але Єрмака чомусь готовий рятувати. То Єрмак усе-таки має величезний вплив і на політику зараз?

Насправді всі вони не сидять, бо застава означає, що всі вони виходять із СІЗО. Ви все правильно говорите. Так само Галущенко, Чернишов, Стефанишина, Шило, Дубовик, Смирнов, нардепи, голова Антимонопольного комітету, якого призначає Зеленський, – вони всі не сидять. Вони всі вийшли під заставу із СІЗО.

Влада, Офіс Зеленського зацікавлені у тому, щоб витягувати з СІЗО всіх, хто може почати йти на угоду зі слідством і говорити прізвища тих, хто надавав вказівки. Бо всі ці люди або виконували корупційні вказівки, або ділилися і носили кеш у цікаві київські кабінети.

Я зараз одного не розумію: чому на угоду зі слідством не йде Мудра? Можливо, тому що вона вже наговорила собі на статтю. Вона говорить, що їй шеф і службова особа, як ми це читаємо в підозрі, дали пропозицію – чорний кеш, уявіть собі чорну готівку на 150 мільйонів, яку охороняли в мішках, аби вона організувала цю корупційну схему.

Підозри для ніякого "Кирила Олексійовича" ми не бачили. Вона, напевно, не йде на угоду зі слідством, не називає цих осіб з Офісу Зеленського, де вона працювала, хто давав їй ці корупційні вказівки. Хоча 20 мільйонів за неї не вносять – це доволі низька сума, не спішать, порівняно з іншими.

Це вже копійки корупційною мовою, порівняно зі 100+ мільйонами, які вносили за інших. Ми розуміємо, що вже накрилася пральня в "Сенс Банку". Вони не мають можливості перепрати ці 20 мільйонів через якийсь банк, бо буде дуже велика суспільна увага. Ніхто з топбізнесу так не підставлятиметься, щоб Держфінмон, поліція, вся правоохоронна система, громадські активісти й журналісти питали: звідки ці 20 мільйонів?

Вона не йде на угоду, хоча, думаю, дуже відчуває себе кинутою і переживає за своє життя. Бо коли фігурує прізвище якогось "Кирила Олексійовича", коли мішки з кешем охороняли, то якщо вона почне називати якісь прізвища, а в неї є дитина, вона не на жарт починає хвилюватися за своє життя.

Це дуже сумно, що на п'ятому році повномасштабної війни, коли зарплата у військових, а в тих, у кого є бойові виходи, – 70 тисяч гривень, далеко не всі мають 100, бо бойові виходи не щодня, – ми говоримо про обіг чорного кешу в 1 мільярд, коли "нешанованих панів" витягали з СІЗО, а люди, які ціною життя обороняють нас, бачать, що фігуранти далі не називають прізвищ тих, хто давав їм корупційні вказівки.

Це насправді може становити загрозу для їхнього життя. Зараз я розумію, що це все трошки Сомалі, гірше, ніж Україна 1990-х років. Те, що зараз коїться, для мене набагато гірше, ніж за часів Януковича, бо за Януковича в нас не було повномасштабної війни й не було такої шаленої загрози ззовні.

Це якісь Сомалі, якісь піратські розборки, якийсь організований офіс мафії на Різницькій, в Офісі генпрокурора. І за цим усім спостерігають військові зі своїх телефонів, які сидять на передовій за смішні зарплати. Я не можу до кінця повірити, що ми живемо в якомусь чужому, поганому експерименті, бо все це навіює великий сум.

Але з іншого боку, на щастя, минулого року в липні вийшли люди, сказали своє слово, не ліквідували НАБУ і САП. Бо якби ліквідували, Руслан Кравченко був би на посаді, і ми б про жоден корупційний скандал не дізналися. Зараз би, можливо, навіть не говорили про це все. І, на щастя, ми все-таки не стали ще Російською Федерацією, де всім правлять силовики й один цар-диктатор.

Тому будемо дуже чекати на нові підозри, щоб знову їх обговорити. І все-таки сподіваємось, що там нагорі схаменуться, проведуть конкурси під тиском суспільства і європейських партнерів, згадають, для чого була Революція гідності й для чого зараз військові відстоюють кордони нашої держави.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговане для кращого розуміння аудиторією.