Пріоритети Кремля на Донбасі: як пов'язані штурми на Костянтинівському та Добропільському напрямках

Ситуація на фронті Донеччини залишається складною. Російські окупанти посилюють кількість бойових зіткнень на всій лінії фронту та намагаються одночасно тиснути на кількох напрямках.

Найбільш проблемними нині є Добропільський (Покровський) та Костянтинівський напрямки.

На Добропільському напрямку є просування противника між Шевченком і шахтою "Запорізька". Крім того, продовжуються дії малих штурмових груп противника у напрямку шахти "Водянська". Бої також тривають у районах Матяшевого, Світлого, Білицького, Водянського та села Добропілля. Це свідчить про те, що окупанти залучили оперативні резерви.

Стратегічне завдання окупантів — спроба виходу безпосередньо на місто Добропілля. Бої в районі однойменного села Добропілля свідчать про те, що окупанти намагаються перенести активну фазу бойових дій безпосередньо до міста.

Відстань від села Добропілля до міста Добропілля — приблизно два кілометри. Тут вирішується декілька питань одночасно. Окупанти намагаються вирішити питання контролю над цим напрямком, тобто захоплення Добропілля. Тоді можна буде говорити фактично про повний контроль над так званим Покровським напрямком. Крім того, вони намагаються зайти у фланг Краматорсько-Слов'янської агломерації та відкрити шляхи просування в напрямку Дніпропетровщини.

Росіяни відійшли від постійних лобових атак і намагаються обходити позиції ЗСУ з флангів. Наразі окупанти масово використовують малі штурмові групи та піхоту на мотоциклах, а також намагаються накопичувати сили в лісосмугах під прикриттям туманів та погіршення погоди. Очікується, що з жовтня, коли опаде листя, ворог може перейти до глибоких механізованих проривів із застосуванням бронетехніки.

Офіцери бригади НГУ "Рубіж" повідомляють про сотні щоденних вильотів російських FPV-дронів по логістичних шляхах та позиціях Сил оборони. Оскільки піхота ворога не має значних успіхів, РФ посилила удари керованими авіабомбами (КАБ), руйнуючи прифронтові населені пункти.

Добропілля, яке раніше вважалося тиловою базою для відпочинку підрозділів, через постійні удари безпілотників та авіації сильно пошкоджене, а інтенсивність обстрілів змушує місцевих жителів евакуюватися.

Генштаб ЗСУ повідомляє, що українські воїни тримають оборону у районах населених пунктів Нове Шахове, Новий Донбас, Добропілля, Водянське та блокують основні маршрути висування противника, завчасно мінуючи та руйнуючи шляхи можливого прориву.

На Костянтинівському напрямку станом на вересень 2026 року ситуація залишається однією з найгарячіших та найдинамічніших на лінії фронту. Окупаційні війська здійснюють щоденно від 12 до 29 атак, намагаючись прорвати українську оборону.

Є протидія з боку Сил оборони України, зокрема знищення учасників штурмових груп операторами БпЛА. Окупанти атакують у районах Новоселівки, Миколайпілля, Шахового, Софіївки, Русиного Яру, Іллінівки та Кучерівого Яру.

Була інформація щодо інфільтрації малих штурмових груп окупантів у населений пункт Іжевка. Ситуація та інформація різна. За попередньою інформацією, село перебуває у так званій "сірій" зоні. Після появи інформації та даних об'єктивного контролю щодо наявності малих штурмових груп противника в Іжевці окупанти змістили вектор атак на Безім'яне та Попасне.

Ворог намагається обходити позиції ЗСУ з флангів, щоб звузити простір для маневру українських підрозділів і перерізати шляхи постачання. Також фіксуються щоденні штурми у бік Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки та Русиного Яру.

Основна проблема — погіршення позицій ЗСУ в районі Часового Яру. Окупанти атакують мікрорайон Шевченка. ЗСУ вдавалося утримувати протягом трьох із половиною років контроль над цим мікрорайоном. Це давало можливість Силам оборони України стримувати наміри окупантів щодо оперативного оточення українського угруповання в Костянтинівці.

Основне завдання окупаційних військ — повний контроль над містом. Костянтинівка має для них не тільки військове, але й політичне та інформаційне значення. Вони розкручують тему історичних паралелей. Йдеться про те, що саме в Костянтинівці на місцевому склозаводі були виготовлені зірки для веж Кремля. Таким способом вони намагаються показати радянську історичну спадщину.

Варто говорити й про те, що різко збільшилася кількість операторів БпЛА противника безпосередньо в місті. Це створює серйозні проблеми для локацій ЗСУ. Проблема ускладнюється тим, що Костянтинівка розташована в низині, а окупанти контролюють панівні висоти й в Часовому Яру і в Торецьку. Це досить серйозна проблема для нас.

За даними військової розвідки, росіяни часто використовують підступну тактику: перевдягаються у цивільний одяг під час пересування містом, ховаючи зброю під куртками. Українські оператори БпЛА ретельно оглядають підозрілих осіб із різних ракурсів з повітря для їхньої ліквідації.

Місто фактично перестало існувати у класичному розумінні. Окупанти активно використовують штурмову фронтову авіацію — завдають ударів КАБами по позиціях Сил оборони України.

Окупанти використовують тактику випаленої землі: унеможливлюють використання вцілілої промислової забудови Силами оборони України для розташування особового складу та використання її як опорних пунктів оборони.

Першочергові цілі ворога на Донецькому фронті — Добропілля та Костянтинівка.

Ці два міста фактично паралельно будуть у цьому процесі. Саме це дає ворогу можливість розв’язувати подальше питання руху на Краматорськ, а далі — на Дружківку та Слов’янськ.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.