«Соромлюся спитати: а за кого ми?» У Росії тільки почалися вибори до Держдуми, а в окупації вже «проголосували»

Протягом вересня в захоплених Росією містах і селах триває процес, який агресор називає виборами до Державної думи. Вперше окупанти влаштовують на українській території голосування саме за парламент: до цього там зображали обрання місцевих «голів» і «народных советов ЛДНР», проводили незаконні референдуми про відділення від України – у 2014-му і 2022-му, а у 2024-му нібито обирали на 5-й термін Володимира Путіна.

Починаючи з 2020 року Кремль влаштовував для власників російських паспортів виїзні голосування у Ростовській області – на конституційному референдумі (тому самому, де обнулили президентські терміни Володимира Путіна), президентських і парламентських виборах РФ.

Вибори у Росії давно не визнаються міжнародною спільнотою через відсутність вільного волевиявлення та конкуренції – а на окупованих територіях нелегітимним є загалом сам процес, оскільки це не територія Росії. Проте окупаційна влада доклала явних зусиль до того, щоб голосування виглядало масовим, і люди реально вкидали бюлетені у скриньки з російським гербом. Як цього домагалися – розповідаємо.

Так звані вибори до Держдуми Росії в окупації розпочали за понад два тижні до російських – в останніх числах серпня – попри те, що паралельно тривала й передвиборча агітація. І приблизно на половині Луганщини – вже завершили: тобто 18-20 вересня голосувати там не будуть. Як заявлено – задля безпеки людей.

Попри те, що Центральна виборча комісія Росії оголосила ось такий спеціальний порядок «виборів» на ТОТ («нових територіях», як називає їх Кремль), окупаційні органи не публікували роз'яснень, де саме і коли можна голосувати. Знову ж: обумовлювалось, що інформацію не поширюють з міркувань безпеки: ані графіків роботи виборчих комісій, ані списків дільниць.

Голосуванню передував поквартирний обхід: агітаційні групи стукали буквально у кожні двері та запитували, чи знають люди про «вибори».

Як виявилось, на окупованій частині Донеччини достроково голосували не лише села поблизу лінії зіткнення, а і великі міста, більш віддалені від фронту – і Маріуполь, і Донецьк, і Горлівка. До 8 вересня голосували винятково військові окупаційної армії, далі – усі цивільні. 18-20 вересня голосувати теж будуть.

На Луганщині дострокове «голосування» стосувалося тільки частини області: міст «трикутника» – Сіверськодонецька, Лисичанська, Рубіжного; прифронтової Кремінної; північних районів – Сватового, Старобільська, Троїцького, Первомайська. На відміну від окупованої Донеччини, тут голосування було винятково достроковим і для цивільних завершилося 15 вересня; до 17-го голосуватимуть військові армії РФ.

Медіа окупантів публікують фотозвіти з десятків населених пунктів: на більшості з них – вибори «під кожним кущем»: комісії розкладають списки на лавках, столах, бордюрах; люди підписуюсь документи стоячи; а «виборча кабінка», спеціально передбачена для цього формату, – це розкладна ширма, яка як-небудь де-небудь прилаштована і, звісно, ніякої приватності не забезпечує.

Агенція AFP на своєму відео також показує, як скриньку для голосування по невказаному селу разом з комісією носить людина у формі та зі зброєю.

Часто виборці тут же, не відходячи від комісії, дають коментарі російським каналам, акцентуючи, наскільки важливо «зробити свій вибір».

«З міркувань безпеки виборців і членів комісій у прифронтових умовах голосування проводилося переважно на прибудинкових територіях. Жителі міста активно скористалися можливістю проголосувати просто біля своїх будинків» – заява «ЦВК» угруповання «ЛНР».

Попри ці візити, виявилось, що чимало людей про голосування у дворах навіть не чули. Журналіст Денис Казанський устиг заскрінити коментарі у місцевих групах, які, за його словами, швидко були видалені; в них жителі Рубіжного і Сіверськодонецька висловлюють подив з того, що якісь виборчі дільниці працювали просто неба у їхніх містах: «Хто кого і коли обрав?» «Соромлюся спитати: а за кого ми голосували?».

Загалом, якщо судити по чатах окупованих міст, тема думських виборів є не надто популярною серед жителів: їх згадують переважно в контексті того, чи буде у п'ятницю працювати школа. Обмін думок по суті є мінімальним:

Кремль створив 3 виборчі округи на захопленій Донеччині, 2 – на Луганщині, по одному на окупованій частині Херсонщини і Запоріжжя, 4 – у Криму. Є два списки – партійний та мажоритарний, при чому партійний список за російською виборчою системою також містить регіональну частину (загальноросійською є лише перша п'ятірка, «федеральна»).

Проте за фактом людей з регіону у регіональному списку ТОТ – мінімум.

Росія внесла всі окуповані материкові частини України до однієї регіональної групи № 57: тобто там і Донеччина з Луганщиною, і Запорізька, і Херсонська області. На перших місцях «Єдиної Росії» у ній – люди, які не пов'язані ані з Донбасом, ані з українським півднем. Виборцям пропонують обирати серед відомих російських політиків, військкорів і учасників «СВО». Це:

• Віктор Водолацький, чинний депутат думи, «куратор Лугащини», засуджений в Україні за віддання наказів на обстріли української території (очолює список регіональної групи);
• Тетяна Москалькова, колишня уповноважена з прав людини в Росії;
• В'ячеслав Ніконов, онук радянського наркома Молотова, москвич, теж чинний депутат Держдуми;
• Ігор Касатонов – російський військовий, адмірал;
• Ірина Куксенкова – російська воєнкор, колишня киянка (саме вона у 2022 році опублікувала псевдодокументи російської розвідки про «плани України атакувати Донбас», що стали приводом до великого вторгнення).

У першій регіональній п'ятірці є лише один уродженець Луганська – Ян Лещенко: він воював у складі російських гібридних сил з 2014-го, оголошений героєм угруповання «ЛНР» та є місцевим «депутатом».

На мажоритарному ж окрузі в Донецьку трапилося серйозне протистояння: там балотується колишній ставленик Росії на окупованій частині Донеччині й чинний депутат думи Олександр Бородай. По цьому ж округу від КПРФ ішов Сергій Захарченко – син загиблого «першого голови» угруповання «ДНР» Олександра Захарченка, якого героїзують на окупованих територіях. Зрештою, конкурента Бородая з виборів просто зняли, що викликало гучну критику «зет-спільноти» в Telegram.

Поки на дебатах у Росії трапляються бодай епізодичні яскраві моменти – приміром, кандидат від «Коммунистов России» використав всі надані йому хвилини на виконання пісень про свою партію (він – автор хіта «Владимир Путин молодец») – в окупації кандидати приходили на дебати з максимально серйозними обличчями та проголошували гасла. Серед яких – обіцянки розвитку Донбасу (без особливих подробиць) та досягнення рівня Росії в усьому (середньому рівні зарплат, якості послуг тощо).

Окрема тема – водопостачання: оскільки з 2022 року мільйонник Донецьк живе практично без води, серед обіцянок траплялося вирішення цієї проблеми. Але – без зазначення її причини (а це руйнування каналу Сіверський Донець-Донбас бойовими діями Росії). Так, кандидат-мажоритарник Олексій Дорофеєв від партії «Новые люди», яку називають контрольованою опозицією для молодого електорату, обіцяє запровадити на Донбасі цифровий облік труб, оскільки дефіцит води, мовляв, відбувається через те, що місто активно розбудовуються – а комунікації з цим не справляються.

Воєнкор-кандидатка Ірина Куксенкова просто привезла пенсіонерам питну воду в пляшках як передвиборчий подарунок.

Цілі Росії і ризики для окупованих українців

Центр протидії дезінформації заявляє, що адміністрація правителя Росії Володимира Путіна поставила завдання забезпечити явку на думських виборах в окупації на рівні 65-70%, а результат партії влади – на рівні 70%.

Раніше адвокаційна директорка Центр прав людини ZMINA Альона Луньова попереджала, що так звані вибори Кремль може використовувати для виявлення нелояльного населення. Зокрема, під час голосування можна бачити, хто не отримав паспорт РФ, а також фіксувати реакцію на процес бюджетників, яких традиційно до нього задіюють.

Коаліція правозахисних організацій, до якої входять Кримська правозахисна група, «Холдинг Група впливу», «Схід СОС», «Донбас СОС» та інші фахівці з ТОТ, закликали жителів не долучатися до організації чи проведення незаконних російських виборів:

«Не працюйте у виборчих комісіях, не погоджуйтеся бути кандидатами чи агітаторами, не працюйте спостерігачами від будь-яких організацій, уникайте участі в публічних заходах, організованих окупаційною владою. Добровільне обрання, участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів є злочином колабораційної діяльності, відповідно до законодавства України, і передбачають відповідальність у вигляді позбавлення волі. Так само протиправними є організація та проведення заходів політичного характеру. Ми закликаємо жителів тимчасово окупованих територій насамперед берегти своє життя, здоров’я та дбати про власну безпеку», – пишуть підписанти звернення.

17 вересня Верховна Рада України постановою звернулась до урядів інших держав із закликом засудити псевдовибори Росії на захоплених українських землях.

«Донбас.Реалії», Наталя Недєлько, Тетяна Якубович