Трамп підписав історичний законопроєкт про "пекельні санкції" проти Росії: реакція Зеленського

Про це стало відомо з публікації на офіційних порталах влади США. 24 Канал пише, яка інформація є на цей момент.

Трамп підписав документ про нові санкції проти Росії та Ірану: що відомо?

У п'ятницю, 18 вересня 2026 року (19 числа вночі за Києвом), президент США Дональд Трамп підписав двопартійний закон H.R. 5334, який запроваджує масштабні економічні обмеження проти Росії, Ірану та пов'язаних із ними терористичних організацій. Документ має офіційну назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 на честь американського політика, а у народі знаний як "закон про пекельні санкції".

Президент України Володимир Зеленський миттєво відреагував на історичне рішення Вашингтона. "Дякую Президенту Трампу за підписання цього надважливого закону. Дякую всім сенаторам і членам Палати представників, які його підтримали. Найкращим вшануванням пам'яті Ліндсі буде повноцінна і якнайшвидша реалізація положень цього закону", – наголосив глава держави. Він додав, що найкращою нагородою для всіх, хто допомагає тиснути на Росію заради закінчення війни, стане мир, а також зняття всіх проблем та викликів, які принесла ця війна.

Згадуючи покійного сенатора, Зеленський зазначив, що коли Ліндсі Грем був в Україні, він завжди говорив, як важливо не збавляти тиск на Росію, посилювати санкції та шукати шлях до миру. Зокрема, й у тих столицях, де ухвалюють рішення про купівлю російської нафти, надання Росії фінансових послуг та залучення російських компаній, пов'язаних із Путіним та війною, до звичайних бізнесових відносин в інших країнах. "Сенатор Грем ні на мить не сумнівався, що Америка має достатньо сили для боротьби з диктаторами та досягнення результатів, якщо діятиме правильно", – підкреслив президент. Своє звернення він завершив потужним меседжем: "Мир настає завдяки силі. Спокій приходить завдяки безпеці. А найкращою гарантією безпеки є рішучість. Дякую всім, хто рішуче захищає життя! Дякую всім, хто з Україною! Америко, дякую!".

Як смерть Грема прискорила ухвалення закону?

Смерть 71-річного Ліндсі Грема від розшарування аорти 11 липня 2026 року стала тим самим каталізатором, який вивів законопроєкт із тривалого політичного глухого кута. Трагедія сталася лише за кілька днів після того, як впливовий республіканець повернувся з Києва, де під час своєї десятої поїздки за час повномасштабної війни він узгоджував фінальні деталі документа з українським керівництвом. Втрата колеги об'єднала американський парламент, змусивши законодавців пришвидшити ухвалення акта як данини пам'яті сенатору.

Що змінили в санкційному законопроєкті?

Оригінальна версія ініціативи, представлена Гремом та демократом Річардом Блюменталем ще у квітні 2025 року, передбачала автоматичне запровадження нищівного 500-відсоткового мита на товари з понад 60 країн, які продовжують імпортувати російські енергоносії. Однак адміністрація Дональда Трампа наполягла на суттєвому пом'якшенні умов. У результаті складних переговорів тарифну ставку було знижено до діапазону від 0% до 100%, а коло потенційних цілей звузилося виключно до топ-5 імпортерів нафти та топ-5 імпортерів газу, що ставить під прямий удар насамперед економіки Китаю та Індії.

Остаточне рішення щодо застосування та конкретного розміру цих мит тепер покладено на Торгового представника США під безпосереднім контролем глави Білого дому. Крім того, закон містить традиційну норму про президентський вейвер, яка дозволяє Дональду Трампу тимчасово призупиняти дію санкцій проти конкретної держави, якщо це відповідає інтересам національної безпеки Сполучених Штатів. Це перетворює документ не стільки на механізм автоматичного покарання, скільки на потужний інструмент геополітичного тиску в руках американського президента для майбутніх глобальних переговорів.

Які обмеження додали проти Ірану та Хезболли?

Важливим доповненням до фінального тексту стала особиста ініціатива Дональда Трампа, який уже після смерті Ліндсі Грема попросив конгресменів включити до пакета жорсткі обмеження проти Ірану та військового крила ліванського угруповання Хезболла. Аргументуючи цей крок виконанням політичної волі покійного сенатора, Білий дім зміг залучити додаткові голоси республіканців, що забезпечило успішне проходження документа через обидві палати.

Голосування у Палаті представників виявило серйозний розкол у лавах Демократичної партії. Закон підтримали 262 конгресмени, тоді як 159 висловилися проти. Показово, що 58 демократів натиснули зелену кнопку всупереч офіційній позиції лідерів своєї політичної сили. Керівництво партії, зокрема Хакім Джеффріс, гостро критикувало ініціативу через те, що вона надає Дональду Трампу занадто широкі та неконтрольовані тарифні повноваження, які, на їхню думку, можуть бути використані для розв'язання торговельних війн із європейськими союзниками Вашингтона.

На що спрямовані нові санкції проти Росії?

Технічна частина закону H.R. 5334 містить конкретні інструменти для руйнування російської економіки, зосереджуючи головний удар на індустрії зрідженого природного газу. Документ накладає прямі санкції на ключові проєкти РФ, серед яких діючий завод "Ямал СПГ" та нові черги "Арктик СПГ-2", а також перспективні розробки компанії "Новатек" – "Арктик СПГ-1" та "Арктик СПГ-3". Метою цих заходів є повне блокування постачання критично важливого технологічного обладнання та спеціалізованих танкерів крижаного класу Arc7.

Для розуміння масштабу цього удару варто звернути увагу на критичні геолокації в російській Арктиці. Під пряму дію закону потрапляє порт Сабетта, розташований за координатами 71.2733, 72.0725, який є головним діючим хабом з експорту зрідженого газу потужністю 16,5 мільйона тонн на рік. Не менш важливою ціллю став термінал "Утренній" на Гіданському півострові за координатами 70.997, 73.841, де розташований недобудований завод "Арктик СПГ-2", запуск якого Москва відчайдушно намагається здійснити в обхід існуючого технологічного ембарго.

Як закон вдарить по тіньовому флоту та банках?

Окрім енергетичного сектору, нові норми запроваджують безкомпромісну боротьбу з російським тіньовим флотом. Жорсткі обмеження чекають на іноземних судновласників, страхові компанії та адміністрації портів, які наважаться обслуговувати танкери, що перевозять нафту з РФ в обхід встановленої цінової стелі. Фінансовий сектор також зазнає удару: санкції автоматично поширюватимуться на будь-які іноземні банківські установи, які здійснюють транзакції з Центральним банком Росії або сприяють схемам обходу чинних обмежень.

Якою була реакція Москви?

Офіційна Москва вже відреагувала на підписання документа, нервово заявивши, що цей крок суттєво ускладнить або взагалі унеможливить досягнення будь-якої майбутньої мирної угоди. Нагадаємо, раніше ми писали про те, як російське керівництво неодноразово намагалося шантажувати міжнародну спільноту зривом переговорних процесів у відповідь на посилення економічного тиску, проте послідовна позиція Вашингтона та Києва продовжує доводити, що справжній спокій приходить виключно завдяки безпеці та безкомпромісній силі.