Україна має виконати реформаторський пакет ЄС

Два єврокомісари надіслали голові Верховної Ради України лист із переліком законопроєктів, які український парламент має ухвалити для отримання обіцяної на 2026 рік фінансової допомоги від Євросоюзу. Оригінал листа залишається в канцелярії, проте українські ЗМІ вже оприлюднили перелік необхідних рішень.

Хоча, оскільки у нас із ЄС відкриті публічні стосунки, то можна було би і цей список зробити публічним. Свого часу для отримання безвізового режиму з ЄС потрібно було ухвалити перелік із кількох десятків законів, і Верховна Рада відповідально і прозоро виконала своє домашнє завдання. А зараз у когось може скластися враження, що депутати не голосують прекрасні реформістські проєвропейські закони через лінощі або тупість.

Одна з причин затягування рішень – політична. Формально у Верховній Раді існує коаліція, роль якої відіграє монобільшість. Проте, через внутрішні протиріччя зібрати самостійно 226 голосів фракція влади не може, і тому під кожне голосування формується ситуативна більшість. Ситуація не нова, вона була тотожною і у минулому парламенті.

Проте саме зараз, у 2026 році, деякі депутати і фракції вирішили піти на принцип і продемонструвати брак голосів у влади саме за ці законопроєкти. Представники влади, зі свого боку, закликають опозиційних депутатів голосувати за ці закони, не зважаючи на політичні розбіжності. Адже ці закони – це частина угод з ЄС, і відповідають політичній позиції як влади, так і більшості опозиціонерів. 

Низка законопроєктів насправді є консенсусними, і щодо них голосування відбудуться у визначені графіком терміни. Це до прикладу стосується відновлення конкурсів на посади державної служби, які були призупинені через воєнний стан. Проєкт Антикорупційної стратегії був внесений із запізненням, потім став об’єктом лобіювання інтересів, але хоча би в першому читанні його також можуть швидко ухвалити.

Інша група – це непопулярні рішення про підняття податків для громадян: податок на малі посилки, ПДВ для ФОПів – як компроміс могли би бути проголосовані, але з набуттям чинності після закінчення воєнного стану. Чи можлива така домовленість – залежить від переговорів.

Скандал навколо генерального прокурора знову активізував блок реформування правоохоронних органів. Низка документів містить положення про необхідність комплексних реформ. Щоправда, в листі Домбровскіса і Кос конкретні законопроєкти з цього приводу чи дедлайни для прийняття не згадуються. Це означає, що європейці розуміють складність питання і згодні на підготовку системних і обґрунтованих пропозицій. Такі реформи повинні базуватися на двох базових блоках.

Перший – це аналіз стану органу, законодавчого забезпечення, наявних проблем і викликів. Другий – це використання кращих практик, які вже працюють у країнах ЄС. Прикладом такого підходу став початок роботи з реформування Державного бюро розслідувань. Минулого тижня Рахункова палата презентувала звіт з інституційного аудиту ДБР.

У презентації взяли участь народні депутати з профільного комітету, міністр юстиції, посли і дипломати європейських країн. Буде сформовано робочу групу, яка і розробить законопроєкт, з урахуванням звіту, пропозицій народних депутатів, норм європейських рамкових конвенцій та досвіду ефективних моделей роботи подібних органів у країнах ЄС. 

Найбільш резонансною темою у реформуванні правоохоронних органів є заклики до «перезавантаження», що часто означає ухвалення закону з текстом на одну сторінку: обрати нового керівника через міжнародну комісію, а потім влаштувати тотальну атестацію для всіх співробітників із тестами на загальні знання. Це примітивізація підходу, яка не має аналогів у ЄС. До речі, в ДБР конкурсний відбір директора був запроваджений ще у 2021 році, через комісію із участю трьох міжнародних експертів. 

Україна звичайно виконає свої зобов’язання перед ЄС і отримає фінансові транші. І за європейські закони голосуватимуть усі депутати, як від влади, так і від опозиції. І по низці питань зараз будуть проведені швидкі і прозорі переговори, для знаходження оптимальних і компромісних рішень.

У законопроєкті «Про банкрутство малого бізнесу» залишиться власне малий бізнес, а не державні підприємства з мільярдними боргами. Регулювання фінмоніторингу ПЕПів буде відповідати кращим європейським практикам: 12 місяців після звільнення, а далі ризиково-орієнтований підхід.

Законопроєкт «Про оцінку майна» не створить нову «оціночну мафію» з монополією на видачу довідок а-ля тендерної палати. А керівників правоохоронних органів будуть призначати як у Європі: після ретельних перевірок, але із політичною відповідальністю за їх призначення, підзвітністю і парламентським контролем.